Постанова № 11482073, 21.09.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-4214/10/2370 21.09.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Паламар П.Г.,

при секретарі Поштаренко О.І.,

за участю: прокурора Зубенка В.С. представника позивача Брітана Ю.Д. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси адміністративну справу за позовом прокурора Монастирищенського району в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Монастирищенському районі до приватного підприємства „Агротек КВ” про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Звернувшись до суду прокурор Монастирищенського району просить стягнути в інтересах держави в особі державної податкової інспекції в Монастирищенському районі з приватного підприємства „Агротек КВ” заборгованість в сумі 2878 грн. 09 коп.

Свій позов прокурор обґрунтовує тим, що відповідач своєчасно не сплачував податкових зобовязань, а саме земельного податку.

Зазначена сума боргу відповідачем добровільно сплачена не була, тому прокурор просить стягнути її в судовому порядку.

Прокурор та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, причину неявки не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

Приватне підприємство „Агротек КВ” зареєстроване Монастирищенською районною державною адміністрацією як юридична особа 09.03.2004 року, ідентифікаційний код 32860751 та знаходиться на обліку як платник податків з 22.03.2004 року № 124.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” від 25.06.1991 року №1251-ХІІ, до переліку загальнодержавних податків і зборів (обовязкових платежів) віднесено орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Справляння плати за землю, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку здійснюється відповідно до Закону України „Про плату за землю” від 03.07.92 року № 2535-XIІ.

Статтею 2 Закону України „Про плату за землю” із змінами та доповненнями встановлено, що плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угод про розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно із Законом України „Про плату за землю” обєктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Субєктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні або фізичні особи, яким земля передана у власність або надана в користування, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до статті 14 вищевказаного Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями, подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обовязку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і на нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обовязку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Контроль за справлянням орендної плати до бюджету покладено на податкові органи.

Відповідно до п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-III (далі - Закон), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону, податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач 01.02.2010 року подав до державної податкової інспекції у Монастирищенському районі податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки за 2010 рік, в якій нарахував орендну плату за землю в сумі 34537 грн. 02 коп., по щомісячній сплаті протягом січня листопада 2878 грн. 09 коп. та в грудні 2878 грн. 03 коп.

Як вбачається з облікової картки платника, станом на 20.09.2010 року за відповідачем рахувалась заборгованість за червень 2010 року в сумі 2878 грн. 09 коп.

Відповідно ст. 5 Закону, платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпункт 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону визначає, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У звязку з наявністю податкового боргу, позивачем виставлялись податкові вимоги, а саме: від 05.11.2008 року № 1/122 та від 08.12.2008 року №2/166, які отримані відповідачем, про що свідчать записи на їх корінцях.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства „Агротек КВ” (19114, Черкаська область, Монастирищенський район, смт. Цибулів, вул. Котовського, 2, ідентифікаційний код 32860751) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Монастирищенському районі Черкаської області (19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Леніна, 103, код 34275465 ) податковий борг з плати за землю за червень 2010 року на суму 2878 (дві тисячі вісімсот сімдесят вісім) грн. 09 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяП.Г. Паламар