Постанова № 11481963, 20.09.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"20" вересня 2010 р. № 2а- 3144/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання Лишняк І.В.,

за участі :

представника позивача Тамошюнас А.Р.,

представника відповідача Черепеніна С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Торгівельна мережа №1" до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Луганській області про скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №1205711232-32 від 11 березня 2010 року, винесене Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та о6ігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Луганській області у відношенні до ПП «Торгівельна мережа №1».

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що Рішення про застосування фінансових санкцій винесено на підставі акту перевірки №039/323/36225023 від 25 лютого 2010 р. складеного з порушенням вимог чинного законодавства, за відсутності будь-якого уповноваженого представника позивача. Крім того, позивач не погоджується з позицією відповідача, що приміщення магазину у якому здійснюється господарська діяльність є одночасно місцем реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів та місцем зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Вважає рішення необґрунтованим, безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України

Відповідач проти позову заперечував, вказуючи, що перевірка була проведена з дотриманням вимог ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». За результатами перевірки було складено акт №039/323/36225023 від 25 лютого 2010 відповідно до якого встановлено, що в приміщенні магазину зберігаються роздрібні партії алкогольних напоїв та тютюнових виробів без внесення приміщення до Єдиного державного реєстру місць зберігання, чим порушено ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». В судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає що позов підлягає задоволенню входячи з наступного.

Позивач, ПП «Торгівельна мережа №1» зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради від 23.12.2008 р., номер запису в Єдиному Державному Реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14801020000043003.

25 лютого 2010 року, працівниками регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту ДПА України в Луганській області, було здійснено перевірку ПП «Торгівельна мережа №1» з питань додержання субєктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обовязковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами у торговельному обєкті магазині, розташованому за адресою: м. Луганськ, вул. Монтажна 30.

За результатами перевірки було складено акт від 25 лютого 2010 №039/323/36225023. На підставі зазначеного акту, відповідачем - Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України в Луганській області було винесено рішення про застосування фінансових санкцій №1205711232-32 від 11 березня 2010 р. у вигляді штрафу в розмірі: - 136218,1 грн. за зберігання алкогольних напоїв у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру; - 2923,15 грн. зберігання тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, на загальну суму - 139141,25 грн. відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Підставою для винесення рішення про застосування фінансових санкцій до позивача слугував зазначений в акті перевірки від 25 лютого 2010 №039/323/36225023 висновок про порушення вимог ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: в приміщенні магазину зберігаються роздрібні партії алкогольних напоїв та тютюнових виробів без внесення приміщення до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Відповідно до ст.15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Правовідносини щодо реєстрації місць зберігання алкогольних напоїв на тютюнових виробів регулюються Порядком ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання (затверджений наказом ДПА України від 28.05.2002р. № 251, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.08.2002р. за №670/6958;), згідно з п.1.1 якого Єдиний державний реєстр місць зберігання - це перелік місць, що використовуються для зберігання спирту, та приміщень, що використовуються для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів (далі - місце зберігання), який містить відомості про місцезнаходження місць зберігання та відомості про заявників.

Відповідно до п. 2.2 вищезазначеного Порядку внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування; місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів; місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Отже, в розумінні Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” в разі знаходження алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці торгівлі у субєкта господарювання відсутній обовязок реєструвати вказане місце саме як місце зберігання, так як згідно з законом зберігання полягає виключно у збереженні фізичної цілісності певної речі матеріального світу без вчинення щодо такої речі жодних дій, повязаних з передачею права власності.

Позивачем до суду надані копії ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, які видані ПП «Торгівельна мережа №1» на місце здійснення торгівлі: №912326405499/1925 м Луганськ, вул. Монтажна,30 (магазин), строком дії з 21.07.2009р. до 21.07.2010р.; та №912326605500/2010 м. Луганськ, вул. Монтажна 30 (магазин), строком дії з 21.07.2009 р. до 21.07.2010 р.

Таким чином, належні позивачу алкогольні напої та тютюнові вироби знаходились за місцем їх реалізації (тобто за місцем торгівлі) в торгівельному залі приміщення магазину, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. Монтажна 30.

Отже, місце фізичного знаходження цих алкогольних напоїв та тютюнових виробів не підлягало внесенню до Єдиного державного реєстру місць зберігання, у звязку з тим, що зазначена адреса є місцем торгівлі, а не місцем зберігання, а законом не встановлено обовязку субєктів господарювання реєструвати місця торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, бо ці місця зазначаються у відповідних ліцензіях.

На відповідність такого твердження вказують також положення ч.36 ст.15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, якою даний акт законодавства був доповнений згідно з Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 20.05.2010р. №2275-VI, відповідно до якої суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі. З цієї норми слідує, що її приписи не встановлюють нових правил поведінки субєктів відповідних суспільних правовідносин, а лише конкретизують раніше існуючі законодавчо запроваджені правила, в силу яких в разі знаходження алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місці торгівлі, що зазначено у відповідній ліцензії, таке місце не підлягає окремій реєстрації як місце зберігання.

За таких обставин, висновок відповідача про порушення позивачем вимог ст.15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” є безпідставним та необґрунтованим.

Стосовно доводів позивача про порушення Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Харківській області порядку проведення перевірки суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України «По державну податкову службу» №509 від 04.12.1990 р., посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та тривалість.

Із матеріалів справи вбачається, що під час перевірки в магазині розташованому за адресою: м. Луганськ, вул. Монтажна 30,гр. була присутня гр. ОСОБА_3, яка отримала копію наказу від 25.02.2010р., ознайомилась з направленням на перевірку, надала перевіряючим необхідні документи для перевірки, підписала акт перевірки від 25.02.2010р.

Відповідно до ч.4 ст.24 Кодексу законів про працю України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу чи розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Отже гр. ОСОБА_3 була уповноважена позивачем на ведення господарської діяльності.

Суд зазначає, що законом не вимагається участь в проведенні перевірки господарської діяльності з питання дотримання норм Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” безпосередньо субєкта господарювання або керівника субєкта господарювання.

Таким чином, перевірка діяльності позивача з питань дотримання вимог Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” була здійснена відповідачем в порядку встановленому законодавством.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

За правилом ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В ході судового розгляду справи відповідач Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом і обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Луганській області, який є субєктом владних повноважень, не довів правомірності мотивів винесення спірного рішення, тому заявлений позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат по справі належить здійснити відповідно до ч.1 ст.94 КАС України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Торгівельна мережа №1" до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України у Луганській області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій задовольнити.

Скасувати Рішення про застосування фінансових санкцій №1205711232-32 від «11»березня 2010 р., винесене Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України у Луганській області ті у відношенні до ПП «Торгівельна мережа №1».

Стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24.09.2010 року.

Суддя Піскун В.О.