Постанова № 11481832, 22.09.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-2186/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Зайченко Н.О.,

за участю:

представників позивача Білокінь О.О., Таранніка Ю.М.,

представника відповідача Орлової М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив-сервіс"до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

19 травня 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Локомотив-сервіс" (далі ТОВ "Локомотив-сервіс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі Кременчуцька ОДПІ, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень №0005502301/0/3989 від 16.12.2009 р. та №0005502301/1/594 від 24.02.2010 р. в частині визначення суми податкового зобов'язання ТОВ "Локомотив-сервіс" за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 770 539,00 грн. основного платежу та суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на вказану суму основного платежу

У подальшому позивач збільшив розмір позову, доповнивши його вимогою про скасування податкового повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0005502301/2/1622 від 26.05.2010 р. в частині визначення суми податкового зобов'язання ТОВ "Локомотив-сервіс" за платежем податок на прибуток приватних підприємств у тих же розмірах, що зазначені вище.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що між ТОВ "Локомотив-сервіс", як продавцем, та ПП "Стиларт", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу товарів №ДГ-39 від 04.03.2008 р. за яким протягом періоду, що охоплювався перевіркою, позивач передав у власність покупцю товар (цемент та мішки паперові) загальною вартістю 3927300,00 грн., у т.ч. ПДВ 654 550,00 грн. Суми коштів, отримані за цим договором, були включені позивачем до складу валових доходів без урахування ПДВ, що відповідає вимогам п.п.4.2.1 п.4.2 ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Проте, Кременчуцька ОДПІ, констатуючи в акті перевірки від 02.12.2009 р. нікчемність договору купівлі-продажу товарів №ДГ-39 від 04.03.2008 р., вказує, що товар, який є предметом цього договору, підлягає зарахуванню до складу оборотних активів позивача за первісною вартістю сумою 3 082 153,53 грн., тобто за вартістю його придбання позивачем у підприємства "Хайдельберг Цемент Україна", оскільки відсутні документи, що підтверджують реалізацію товару підприємству "Стиларт".

Спростовуючи зазначений висновок податкового органу, позивач вказує, що перевіряючими не досліджувались під час перевірки оригінали договору купівлі-продажу товарів №ДГ-39 від 04.03.2008 р., видаткові та податкові накладні, рахунки та довіреності на одержання цінностей, так як згідно постанови слідчого про проведення виїмки від 12.10.2009р. зазначені документи 21.10.2009 р. були вилучені у підприємства співробітниками органів внутрішніх справ. Позиція Кременчуцької ОДПІ щодо нікчемності договору купівлі-продажу товарів №ДГ-39 від 04.03.2008 р. в силу приписів ст. 228 ЦК України є такою, що суперечить позиції Пленуму Верховного Суду України з питань застосування ст. 228 ЦК України, яка викладена у п.24 постанови від 06.11.2009 р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними". Факт передачі товару підприємству "Стиларт" підтверджується видатковими накладними, перелік яких наведено на аркушах 9, 10 акту перевірки від 02.12.2009 р., а також довіреностями на отримання цінностей. Від імені ПП "Стиларт" товар за довіреностями отримував його тодішній директор гр. ОСОБА_4 Відомості про те, що ПП "Стиларт" відсутнє за юридичною адресою внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців лише 09.10.2009 р., тобто за часів керування діяльністю підприємства гр. ОСОБА_5 На час здійснення господарських операцій між позивачем та ПП "Стиларт" (01.04.2008 р. 09.01.2009 р.), коли функції керівника і власника підприємства виконував гр. ОСОБА_4, відповідні відомості в Єдиному державному реєстрі були відсутні. Крім того, позивач у правові зв'язки з перевізником не вступав, товар передавав за його ж місцезнаходженням безпосередньо покупцю, на якого й було покладено обовязок вивезення (транспортування) товару. Позивач ні перевізником, ні замовником, ні вантажовідправником у розумінні Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. №363, не являється, а тому у нього й не може бути жодного примірника товарно-транспортної накладної.

В судовому засіданні представники позивача підтримали зазначені доводи та просили позов задовольнити.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що укладений між позивачем та ПП "Стиларт" договір купівлі-продажу є нікчемними, юридичних наслідків в податковому обліку в силу ст. 216 ЦК України не створює, оскільки фактично відпуск товарів не здійснювався, ПП "Стиларт" за юридичною адресою не знаходиться. Директор ОСОБА_4, наймані працівники відсутні. Основні фонди, транспортні засоби, складські приміщення на підприємстві також відсутні. Крім того, на ТОВ "Локомотив-сервіс" відсутні товарно-транспортні накладні та дорожні листи, що засвідчують фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, а тому позивач невірно визначив приріст балансової вартості запасів за 2, 3, 4 квартали 2008 року та 1 квартал 2009 року занизивши його на суму 3 082 154,00 грн.У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду та зібрані письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А01 №359008 ТОВ "Локомотив-сервіс" зареєстровано як юридичну особу виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 01.04.2003 р. (ідентифікаційний код 30385623) і на даний час підприємство перебуває на податковому обліку у відповідача.

З 16.11.2009 р. по 27.11.2009 р. державними податковими ревізорами-інспекторами Кременчуцької ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Локомотив-сервіс"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р., результати якої оформлено актом від 02.12.2009 р. №6163/23-209/30385623.

Висновками акту перевірки встановлено порушення підприємством положень п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок чого занижено податок на прибуток за 2, 3, 4 квартали 2008 року та 1 квартал 2009 року на загальну суму 788703,00 грн. та податок на додану вартість за квітень 2008 року в сумі 7 200,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 16.12.2009 р. №0005502301/0/3989 про визначення ТОВ "Локомотив-сервіс"податкового зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 1183055,00 грн., у тому числі 788703,00 грн. за основним платежем, 394352,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 16.12.2009 р. №0005512301/0/3988 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 10 800,00 грн., у тому числі 7200,00 грн. за основним платежем, 3 600,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем зазначених сум податкових зобовязань були винесені податкові повідомлення-рішення від 24.02.2010 р. №0005502301/1/594, від 26.05.2010 р. №0005502301/2/1622, від 24.02.2010 р. №0005512301/1/595 та від 26.05.2010 р. №0005512301/2/1623, якими до платника податків доведено новий граничний строк сплати податкових зобовязань у розмірах зазначених вище.

У даному адміністративному позові ТОВ "Локомотив-сервіс" оскаржує податкові повідомлення-рішення №0005502301/0/3989 від 16.12.2009 р., №0005502301/1/594 від 24.02.2010 р. та №0005502301/2/1622 від 26.05.2010 р. в частині визначення суми податкового зобов'язання ТОВ "Локомотив-сервіс" за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 770 539,00 грн. основного платежу та суми штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих на вказану суму основного платежу по господарським операціям з ПП "Стиларт".

Як встановлено в ході судового розгляду, фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у спірній частині слугував відображений в акті перевірки від 02.12.2009 р. №6163/23-209/30385623 висновок Кременчуцької ОДПІ про те, що ТОВ "Локомотив-сервіс" невірно визначено приріст балансової вартості запасів за 2, 3, 4 квартали 2008 року та 1 квартал 2009 року на суму 3 082 154,00 грн., у тому числі:

- за 2 квартал 2008 року в сумі 1 292 138,00 грн.,

- за 3 квартал 2008 року в сумі 1 121 919,00 грн.,

- за 4 квартал 2008 року в сумі 513 444,00 грн.,

- за 1 квартал 2009 року в сумі 154 653,00 грн., внаслідок не зарахування до складу оборотних активів ТОВ "Локомотив-сервіс" у відповідних періодах товарів придбаних у ПАТ "Хайдельберг Цемент Україна" за їх первісною вартістю у сумі 3 082 154,00 грн., в результаті чого підприємством занижено скоригований валовий дохід за перевіряємий період на загальну суму 3 082 154,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаного висновку відповідача і винесених на його підставі спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам частини 3 статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Правові відносини з приводу формування валових витрат врегульовані Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з пунктом 5.1 статті 5 якого валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. №246, під запасами слід розуміти активи, які утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством. Пунктом 6 цього ж Положення визначено, що для цілей бухгалтерського обліку запаси включають сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів; готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом; товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу; малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року; поточні біологічні активи, якщо вони оцінюються за цим Положенням (стандартом), а також сільськогосподарська продукція і продукція лісового господарства після її первісного визнання.

Товари які, на думку перевіряючих, підлягали зарахуванню до складу оборотних активів ТОВ "Локомотив-сервіс" за первісною вартістю, є предметом договору купівлі-продажу №ДГ-39 від 04.03.2008 р., що укладений між позивачем, як продавцем, та ПП "Стиларт", як покупцем.

Згідно первинних бухгалтерських документів, копії яких долучено до матеріалів справи, ТОВ "Локомотив-сервіс" передало підприємству "Стиларт" товар у наступному порядку: у 2 кварталі 2008 року вартістю 1 661 550,00 грн., у 3 кварталі 2008 року вартістю 1 409 800,00 грн., у 4 кварталі 2008 року вартістю 654 550,00 грн., у 1 кварталі 2009 року вартістю 201 400,00 грн.

Факт здійснення господарської операції зафіксовано видатковими накладними від 01.04.2008 р. №РН-1/1-4, від 03.04.2008 р. №РН-3/3-4, від 07.04.2008 р. №РН-7/2-4, від 05.05.2008 р. №№РН-5/2-5, РН-5/3-5, РН-5/4-5, від 14.05.2008 р. №РН-14/4-5, від 09.06.2008 р. №РН-9/1-6, від 12.06.2008 р. №РН-12/3-6, від 18.06.2008 р. №РН-18/1-6, від 02.07.2008 р. №РН-2/2-7, від 03.07.2008 р. №РН-3/5-7, від 09.07.2008 р. №РН-9/5-7, від 11.07.2008 р. №РН-11/1-7, від 01.08.2008 р. №РН-1/1-8, від 12.08.2008 р. №РН-12/3-8, від 15.08.2008 р. №РН-15/2-8, від 04.09.2008 р. №РН-4/4-9, від 09.09.2008 р. №РН-9/3-9, від 06.10.2008 р. №№РН-6/1-10, РН-6/2-10, від 01.11.2008 р. №РН-1/1-11, від 03.11.2008 р. №РН-3/1-11, від 03.12.2008 р. №РН-3/1-12, від 09.01.2009 р. №РН-9/1-1 (а.с.112-136, т.1), що відображено на стор.9-10 акту перевірки. Правильність складання зазначених документів в акті перевірки під сумнів не ставиться.

Одержання товару від імені ПП "Стиларт" здійснювалось гр. ОСОБА_4 за довіреностями серії НБІ №428258 від 01.04.2008 р., №428270 від 05.05.2008 р., №428273 від 09.06.2008 р., №428275 від 02.07.2008 р., №428276/4 від 01.08.2008 р., №428279/7 від 01.09.2008 р., №428281/9 від 01.10.2008 р., 428282/10 від 01.11.2008 р., №428284 від 01.12.2008 р., 428289/17 від 05.01.2009р. (а.с. 152-161).

За придбаний товар ПП "Стиларт" перерахувало ТОВ "Локомотив-сервіс" кошти платіжними дорученнями №44 від 01.04.2008 р., №58 від 09.04.2008 р., №74 від 16.04.2008 р., №96 від 05.05.2008 р., №102 від 06.05.2008 р., №123 від 13.05.2008 р., №114 від 13.05.2008 р., №126 від 15.05.2008 р., №179 від 09.06.2008 р., №195 від 13.06.2008 р., №202 від 18.06.2008 р., №223 від 01.07.2008 р., №232 від 07.07.2008 р., №266 від 21.07.2008 р., №288 від 01.08.2008 р., №328 від 19.08.2008 р., №329 від 20.08.2008 р., №356 від 04.09.2008 р., №359 від 05.09.2008 р., №413 від 06.10.2008 р., №450 від 04.11.2008 р., №451 від 05.11.2008 р., №477 від 03.12.2008 р., та №505 від 05.01.2009 р. (а.с. 263-285, т.1), що відображено на стор.10-11 акту перевірки.

Реалізація товару підприємству "Стиларт" також підтверджується наданими для приєднання до матеріалів справи картками складського обліку матеріалів ТОВ "Локомотив-сервіс" №№4/245, 4/573, 4/263, 5/507, 5/521, 5/245, 5/510, 5/508, 5/1150, 5/263, 6/510, 6/245, 6/1226, 7/569, 7/265, 8/569, 9/510, 9/569, 10/265, 10/265-МОЛ, 10/569, 10/569-МОЛ, 10/510, 10/245, 10/245-МОЛ, 11/569, 12/245, 12/510, 1-569-09 (а.с. 69-112, т.2).

Таким чином, як даними бухгалтерського обліку ТОВ "Локомотив-сервіс", так і первинним бухгалтерськими документами підтверджується реалізація товару підприємству "Стиларт" згідно договору купівлі-продажу №ДГ-39 від 04.03.2008 р. на суму 3 927 300,00 грн.

У звязку з цим слід зазначити, що доводи Кременчуцької ОДПІ про нікчемність договору, укладеного між ТОВ "Локомотив-сервіс" та ПП "Стиларт" спростовуються висновками того ж акту перевірки, у якому податковий орган не заперечує правильність віднесення позивачем до складу валових доходів сум коштів, отриманих за цим договором, хоча за правилами статті 216 ЦК України недійсний правочин, у тому числі й нікчемний, не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Тобто, в даному випадку наслідком нікчемності договору купівлі-продажу товарів №ДГ-39 від 04.03.2008 р., на чому наполягає податкова інспекція, є відсутність операції продажу товарів підприємству "Стиларт" у розумінні пункту 1.31 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". При цьому, кошти у сумі 3 927 300,00 грн., отримані від ПП "Стиларт", є безпідставно набутими позивачем та підлягають поверненню за правилами статті 1212 ЦК України.

Кременчуцька ОДПІ на приведені норми законодавства не зважила, до спірних правовідносин їх не застосувала, навпаки, вказала в акті перевірки (стор.16), що відображеним показником за 2-4 квартали 2008 року та півріччя 2009 року в сумі 27 046 618,00 грн. за перевіряємий період не встановлено заниження або завищення задекларованих субєктом господарювання показників у рядку 01.1 Декларацій "Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)".

Таким чином, висновок акту перевірки про нікчемність правочину, укладеного ТОВ "Локомотив-сервіс" з ПП "Стиларт" є необґрунтованим.

Надаючи оцінку посиланням відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних та дорожніх листів, що засвідчують фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 11.5. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, що затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 р. за №363, (далі Правила перевезень) товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (пункт 11.7 Правил перевезень).

Відповідно до пункту 1 Правил перевезень товарно-транспортна документація комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Під терміном замовник слід розуміти вантажовідправника або вантажоодержувача, який уклав з перевізником договір про перевезення вантажів. При цьому, вантажовідправник це будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення.

Відповідно до пункту 2.1 договору купівлі-продажу №ДГ-39 від 04.03.2008 р. товар передається продавцем покупцеві за місцезнаходженням товару за адресою: Полтавська обл. м. Кременчук, вул. Ярмаркова, 23. При передачі товару продавцем покупцеві останній здійснює прийняття товару за кількістю та якістю.

Обовязок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним належним чином у момент підписання покупцем видаткової накладної на товар (пункт 2.2 договору купівлі-продажу №ДГ-39 від 04.03.2008 р.).

Пунктом 2.3 указаного договору передбачено, що вивезення (транспортування) товару, отриманого покупцем від продавця у погодженому сторонами в договорі місцезнаходженні товару здійснюється покупцем за власний рахунок шляхом залучення на договірних засадах перевізника або власними транспортними засобами, чи в інший прийнятний для покупця спосіб.

З аналізу наведених положень договору купівлі-продажу випливає, що ТОВ "Локомотив-сервіс" не є ані вантажовідправником, ані замовником. Звідси позивач не зобовязаний був фіксувати товарно-транспортними накладними здійснення господарських операцій із реалізації товару підприємству "Стиларт" за договором купівлі-продажу №ДГ-39 від 04.03.2008 р.

При цьому слід зазначити, що товарно-транспортні накладні не є єдиним та безумовним доказом, що підтверджує факт придбання або продажу товарно-матеріальних цінностей. Відсутність таких документів у господарських операціях може бути прийнята судом як доказ нікчемності угоди лише у випадку, якщо податковий орган доведе суду наявність наміру в обох сторін на укладання угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звязності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 вказаного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

В даному випадку первинними документами, що підтверджують факт господарської операції є договір купівлі-продажу, видаткові накладні, довіреності на отримання товару, податкові накладні та розрахункові документи. Матеріалами справи встановлено та не заперечується відповідачем, що вся первинна документація бухгалтерського обліку, в якій відображено факт реалізації товару за договором №ДГ-39 від 04.03.2008 р., складена у відповідності до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Відомості про відсутність ПП "Стиларт" за юридичною адресою включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців лише 09.10.2009 р. (а.с. 105-107, т.1), тоді як здійснення господарських операцій за договором №ДГ-39 від 04.03.2008 р. мало місце з 01.04.2008 р. по 09.01.2009 р.

Надані позивачем в якості доказів нотаріально засвідчена заява від 02.07.2010 р. гр. ОСОБА_4 (а.с. 113, т.2) та висновок експертного економічного дослідження від 06.07.2010 р. (а.с. 116-121, т.2) не можуть бути взятими судом до уваги, оскільки гр. ОСОБА_4 на виклик до суду для допиту у якості свідка з приводу наданих ним письмових пояснень не зявився, сторони його явку не забезпечили, а висновок експерта не відповідає вимогам ст. 82 КАС України, так як експерта не попереджено про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

З огляду на приведені обставини справи суд доходить висновку про реальність угоди, укладеної між ТОВ "Локомотив-сервіс" та ПП "Стиларт" щодо купівлі-продажу товару та безпідставність доводів Кременчуцької ОДПІ про порушення позивачем вимог пункту 5.9 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у звязку з чим відсутні передбачені законом підстави для винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень у спірній частині, а відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно наданого Кременчуцькою ОДПІ розрахунку сум основного платежу та фінансових санкцій по ПП "Стиларт" щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Локомотив-сервіс" розмір штрафної санкції, нарахованої на суму основного платежу у розмірі 770 539,00 грн., складає 385 269,50 грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив-сервіс" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0005502301/0/3989 від 16.12.2009 р., №0005502301/1/594 від 24.02.2010 р., №0005502301/2/1622 від 26.05.2010 р. в частині визначення суми податкового зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив-сервіс" за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 155 808,50 грн., у тому числі 770 539,00 грн. - за основним платежем та 385 269,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Локомотив-сервіс" (вул. Ярмакова, 15-а, м. Кременчук, Полтавська обл., ідентифікаційний код 30385623) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 вересня 2010 року.

СуддяЄ.Б. Супрун