Постанова № 11480287, 22.09.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №2.11.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 вересня 2010 року Справа № 2а-5352/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Судді: Солоніченко О.В.

при секретарі: Псоміаді С.І.,

за участю

представника позивача : Майбороди І.М.,

представника відповідача: Борзенко Н.О. (довіреність № 27/10 від 22.02.2010 року)

розгл?янувши у відкритому судовому? засіданні справу за адмініст?ративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроквест Екологія» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06 липня 2010 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроквест Екологія» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення рішення від 21.06.2010 року № 0000462360/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 116461,00 грн.

Зазначене рішення було винесено на підставі акту невиїзної перевірки позивача від 16.06.2010 року № 447/23-616/34721288 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за березень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.02.2009 року по 28.02.2009 року. Актом були встановлені порушення п.п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно висновків акту перевірки позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту у лютому 2009 року операції з придбання камяного вугілля на загальну суму 459283,69 грн. у тому числі ПДВ в сумі 76547,28 грн. по контракту № 13/11-1 від 12.11.2008 року з ПП «СВП Плюс» та операції з придбання транспортно-експедиційних послуг на загальну суму 241254,00 грн. у тому числі ПДВ в сумі 40209,00 грн. по договору № 30-07-2008 від 30.07.2008 року з ТОВ «Данапріс». Такий висновок відповідачем було зроблено через те, що підприємство ПП «МФ «Одрі», у якого ПП «СВП Плюс» придбало камяне вугілля, на запит щодо надання пояснень та копій документів для перевірки їх не надало та у відношенні ПП «МФ «Одрі» було відкрито провадження у справі про припинення юридичної особи. Тому не підтверджено товарний характер здійснення операцій та не має можливим підтвердити факт виникнення податкових зобовязань по ланцюгу постачання до виробника продукції або імпортера, а також факт надмірної сплати сум ПДВ по даному ланцюгу постачання, що передбачено п.п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

З рішенням відповідача від 21.06.2010 року № 0000462360/0 позивач не згоден, оскільки вважає висновки акту перевірки безпідставними через наступне.

Між позивачем та ПП «СВП Плюс» було укладено контракт № 13/11-1 від 12.11.2008 року, у відповідності з яким ПП «СВП Плюс» здійснювало поставку вугілля позивачу. Позивач сплатив за вугілля по контракту 459283,69 грн. у тому числі ПДВ в сумі 76547,28 грн., а ПП «СВП Плюс» видало позивачу податкові накладні на зазначену суму.

Для перевезення вугілля позивач уклав договір № 30-07-2008 від 30.07.2008 року з ТОВ «Данапріс», по якому сплатив ТОВ «Данапріс» 241254,00 грн. у тому числі ПДВ 40209,00 грн., а ТОВ «Данапріс» видало позивачу податкову накладну на зазначену суму.

Суми ПДВ, які позивач сплатив у вищезазначених операціях були відображені ним у декларації з ПДВ за березень 2009 року до бюджетного відшкодування ПДВ.

Тобто позивачем не були порушені норми, що встановлені п.п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому позивач просить визнати неправлмірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.06.2010 року № 0000462360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 116461,00 грн.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позові та просив задовольнити позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував посилаючись на акт перевірки від 16.06.2010 року № 447/23-616/34721288, яким встановлено завищення суми ПДВ. Пояснив, що у звязку з неможливістю проведення зустрічної перевірки по ланцюгу постачання не підтверджено товарний характер здійснення операцій та не має можливим підтвердити факт надмірної сплати сум ПДВ як передбачено п.п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», а також не можливо встановити період виникнення податкових зобовязань постачальників товарів, як зазначено у п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону. Також представник відповідача надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Євроквест Екологія» зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 04.12.2006 року, внесено до ЄДРПОУ та є платником податку на додану вартість.

У квітні 2009 року до Ленінської МДПІ позивачем було надано податкову декларацію з розрахунком частки бюджетного відшкодування за березень 2009 року, в якому відємне значення ПДВ складає 159772,00 грн.

Ленінською МДПІ була проведена невиїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок у банку за березень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ. Перевіркою були встановлені порушення п.п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». За результатами перевірки складено акт № 447/23-616/34721288 від 16.06.2010 року.

На підставі зазначеного акту Ленінською МДПІ прийнято податкове повідомлення рішення від 21.06.2010 року № 0000462360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 116461,00 грн.

Згідно ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п. 7.2.6 п.7.2. ст. 7 зазначеного Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари на вимогу їх отримувача.

Підпунктом 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону датою виникнення податкових зобовязань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Підпунктом 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в пятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів пятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій. Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Відповідно до п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Виходячи з вимог вказаних норм Закону єдиною підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна.

Сума бюджетного відшкодування сум ПДВ та фактичне здійснення позивачем господарських операцій підтверджується копіями контракту № 13/11-1 від 12.11.2008 року з ПП «СВП Плюс» та договору № 30-07-2008 від 30.07.2008 року з ТОВ «Данапріс», копіями податкових накладних, які видані позивачу вказаними контрагентами, копіями актів приймання-передачі, копіями акту виконаних робіт та платіжних доручень, які є в матеріалах справи. Вказаними документами підтверджується право позивача на бюджетне відшкодування сум ПДВ по декларації за березень 2009 року.

Посилання відповідача на те, що контрагент позивача ПП «СВП Плюс» є посередником, а постачальником продукції є ПП «МФ «Одрі», свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ якого анульовано, суд до уваги не приймає, оскільки податкові накладні, які є підставою для нарахування податкового кредиту, були складені саме ПП «СВП Плюс», яке зареєстроване платником ПДВ.

Твердження відповідача про те, що оскільки неможливе проведення зустрічної перевірки по ланцюгу постачання, тому не можливе підтвердження факту надмірної сплати податку, суперечить нормам Закону України «Про податок на додану вартість». Право платника ПДВ на отримання бюджетного відшкодування по ПДВ не є залежним від проведення або непроведення зустрічних перевірок по всьому ланцюгу угод.

Таким чином з матеріалів справи вбачається, що позивачем виконані всі вимоги Закону щодо нарахування бюджетного відшкодування сум ПДВ. Отже у відповідача не було підстав для прийняття оскаржуваного повідомлення рішення від 21.06.2010 року № 0000462360/0.

Оскільки суд дійшов висновку про правильність нарахування позивачем бюджетного відшкодування сум ПДВ, тому податкове повідомлення рішення від 21.06.2010 року № 0000462360/0 підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Як вбачається з квитанції, наявної в матеріалах справи, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3,40 грн.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 3,40 грн.

Керуючись ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроквест Екологія» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську задовольнити повністю.

Визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську № 0000462360/0 від 21.06.2010 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 116461,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроквест Екологія» судові витрати в сумі 3,40 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 27 вересня 2010 року.

< Резолютивна частина >

< Текст >

СуддяО.В. Солоніченко