Ухвала суду № 114788527, 07.11.2023, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа№ 521/24777/23

Провадження № 2/521/6397/23

У Х В А Л А

07 листопада 2023 року суддя Малиновського районного суду м. Одеси Роїк Д.Я. розглянувши матеріали справи за позовом Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про визнання прав іпотекодержателя, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про визнання прав іпотекодержателя. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленого цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість, крім іншого, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи наведене, дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме позивачем не зазначено:

-повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адресиелектронної пошти.

Позивачем не зазначено число, місяць та рік народження відповідача по справі, ОСОБА_1 та матеріали справи зазначеної інформації не містять.

Зазначена інформація необхідна суду для виконання ст.187 ЦПК України та належного сповіщення відповідача по розгляд справи.

Ознайомившись з матеріалами позову, встановлено, що його подано без додержання вимог встановлених ч. 4 ст. 177 ЦПК України, оскільки позивачем не додано до позову документів, які підтверджують сплату судового збору при пред`явленні ним всіх позовних вимог або ж документів, що підтверджують підстави звільнення його від сплати судового збору відповідно до закону.

Так в позові позивач зазначає, що позов не майнового характеру, однак суд не погоджується з цим з огляду на таке.

Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами про визнання права іпотеки на нерухоме майно та вимогою про внесення запису до державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою нерухомого майна.

Отже, виходячи з наведеного та приймаючи до уваги, що позовна заява була подана юридичною особою у 2023 році, а прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2023 році складає 2684 грн., представнику позивача за подання до суду позовної заяви з вимогою немайнового характеру, а саме внесення запису до державного реєстру іпотек про обтяження іпотекою нерухомого майна та внесення запису в єдиний реєстр заборони відчуження об`єктів нерухомого майна про обтяження вказаного приміщення ,слід було сплатити судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору становить1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1,5 відсотка ціни позову, але не менше2684,00грн.і не більше939400,00 грн.)

Відповідно до Постанови Верхового Суду України від 04.10.2023 року (справи № 906/1026/22, провадження № 12-33гс23) з метою захисту законних прав та інтересів учасників цивільного обороту, насамперед інтересів кредитора, глава 49 Цивільного кодексу України регламентує забезпечення виконання зобов`язання, зокрема, шляхом застави майна. Вказаний інститут цивільного права спрямований, зокрема, на покращення гарантування майнових інтересів сторін договору.Звідси іпотека як окремий вид застави гарантує саме майнові інтереси боржника та кредитора за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.Тобто вимога про визнання права іпотекодержателя стосовно іпотечного майна пов`язана з майновим інтересом, що свідчить про її майновий характер. Отже, позов про визнання права іпотекодержателя необхідно розглядати самеяк вимогу майнового характеру, оскільки, визнавши за собою таке право, іпотекодержатель набуває легітимного очікування успішної реалізації своєї можливості отримати у власність майно (нерухоме майно або грошові кошти) для задоволення своїх майнових вимог до боржника за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Згідно п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

За ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності суб`єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Відповідно до ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна.

Тягар доказування вартості майна несуть позивачі. Відтак, позивачем не надано доказів проведення належної оцінки майна на день звернення до суду та не вказано ціни позову, яка б відповідала дійсній вартості майна, яке є предметом спору.

З огляду на викладене при поданні позовної заяви позивачу необхідно вказати в ній ціну позову та сплатити судовий збір, виходячи з вартості предмета іпотеки, визначеної в договорі іпотеки, за ставкою, передбаченою законом для вимог майнового характеру.

Крім цього, відповідно до положень статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Разом зтим,позивачем недотримано вимогистатті 95ЦПК Українита доданодо позовноїзаяви копіїдокументів,які належнимчином незавірені. Позивачем не зазначено не вказано, чи всі докази надано суду.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені ст. 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Крім того, слід зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.

Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).

Тому, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Отже, позивачу надається строк для усунення зазначених вище недоліків, в іншому випадку вона буде вважатись неподаною і повернута позивачу. Заяву про усунення недоліків разом з долученими документами необхідно надати до Малиновського районного суду м. Одеси через канцелярію суду.

Керуючись ст. 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про визнання прав іпотекодержателя -залишити без руху, та надати позивачу строк для усунення недоліків протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви, позов буде вважатися неподаним та повернутий йому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Я. Роїк