ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.09.10 Справа№ 15/166
за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо-Інвест", м.Львів
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зоря", м.Львів
про стягнення 14 751 565, 83 грн.
Суддя Т.Костів
при секретарі Ю.Качур
Представники
Від позивача: Сухоцький М.П. - представник
Від відповідача: Кондрашов І.Г. - директор
Суть спору: Позов заявлено товариством з обмеженою відповідальністю "Динамо-Інвест", м.Львів до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зоря", м.Львів про стягнення 14 751 565, 83 грн. заборгованості.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 20.09.2010р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 28.09.2010 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору.
Представникам сторін роз'яснювались їхні права та обов'язки відповідно до ст.22 ГПК України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підств, викладених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.12.2007 року, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати відповідачу у власність нерухоме майно, а відповідач зобов'язався прийняти обумовлене майно та оплатити його вартість в сумі 7 365 295, 00 грн.. Однак, відповідач оплату вартості нерухомого майна не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість. За порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу фінансові санкції у вигляді інфляційних витрат в розмірі 2 575 790, 97 грн. та трьох процентів річних в розмірі 584 784, 24 грн.. Крім цього, за неналежне виконання умов договору позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 4 225 695, 62 грн.. Просить позов задоволити.
Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав в повному обсязі. Виникнення заборгованості пояснив важким фінансовим становищем відповідача, та зазначив, що відповідачем вживаються заходи для погашення заборгованості.
В матеріалах справи наявно достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у звязку із чим передбачені ст. 77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.
Розглянувши матеріали справи, подані докази в їх сукупності, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Між товариством з обмеженою відповідальністю "Динамо-Інвест" та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зоря" укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.12.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Урумовою Ж.М. та зареєстрований у реєстрі за № 9985 (далі - договір). Відповідно до умов договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Замарстинівська, 76, а саме: приміщення столової загальною площею 590, 8 кв.м. позначене в плані земельної ділянки літ.К-2, будівлю столярного цеху загальною площею 392, 2 кв.м. позначену в плані земельної ділянки літ.Б-1 та Б'-1, приміщення цеху для луків загальною площею 683, 9 кв.м. позначене в плані земельної ділянки И-2, приміщення складу загальною площею 207, 5 кв.м. позначене в плані земельної ділянки літ. Л-1, приміщення лісопильного цеху №1 загальною площею 549, 9 кв.м. позначене в плані земельної ділянки літ. В-1, приміщення котельні загальною площею 1 273, 1 кв.м. позначене в плані земельної ділянки літ. Г-1, побутові приміщення загальною площею 205, 3 кв.м. позначені в плані земельної ділянки літ. Е-1, приміщення складу загальною площею 161, 6 кв.м. позначене в плані земельної ділянки літ. З-1, приміщення гаражів загальною площею 206, 4 кв.м. позначені в плані земельної ділянки літ. Ж-1, приміщення гаражів загальною площею 221, 3 кв.м. позначені в плані земельної ділянки літ. Д-1, будівлю (навіс) загальною площею 590, 3 кв.м. позначену в плані земельної ділянки літ. М-1, а відповідач зобов'язався прийняти зазначене нерухоме майно та оплати його вартість.
Згідно з умовами договору вартість предмету договору склала 7 365 295, 00 грн.. Відповідач зобов'язався здійснити розрахунок шляхом перерахування ним коштів на рахунок позивача після пидписання договору (п.3.3. договору).
Однак, відповідач належним чином своїх договірних зобов'язань не виконав, оплату вартості нерухомого майна не здійснив, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 7 365 295, 00 грн..
З метою досудового врегулювання спору позивач направив лист-вимогу від 09.01.2008 року щодо проведення оплати за договором. Відповідач направив відповідь, в якій виявив готовність здійснити оплату та просив надати йому відстрочку сплати заборгованості, проте, оплати не здійснив. 20.01.2010 року позивач повторно звернувся до відповідача з претензією, в якій поставив відповідачу вимогу сплатити заборгованість. У відповіді на претензію від 27.01.2010 року відповідач виявив готовність здійснити оплату, однак, оплату не здійснив.
Керуючись п.3.5. договору, яким передбачено, що за кожен день прострочення оплати об'єкту договору відповідач повинен сплатити позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення від несплаченою суми, але не більше ніж за 1 095 календарних днів, позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 4 225 695, 62 грн..
Крім того, за порушення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував відповідачу фінансові санкції у вигляді інфляційних витрат в розмірі 2 575 790, 97 грн. та трьох процентів річних в розмірі 584 784, 24 грн..
Таким чином, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 14 751 565, 83 грн. і станом на день звернення позивача до суду відповідачем не погашена.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Статтею 258 ЦК України передбачено, що озовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ст. 259 ЦК України).
Однак, як вбачається з умов договору сторони домовились про збільшення терміну нарахування пені до 1 095 календарних днів. Крім того, сторони дійшли згоди про збільшення тривалості позовної дівності щодо стягнення неустойки, до 1 095 календарних днів.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані доведені матеріалами справи та підлягають до задоволення.
Оскільки спір виник та розглядається з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача згідно зі ст.49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 35, 43, 49, 78, 82, 84, 116-117 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Зоря" (79058, м.Львів, вул.Замарстинівська, 76, код ЄДРПОУ 30994754) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Динамо-Інвест" (79058, м.Львів, вул.Замарстинівська, 76, код ЄДРПОУ 20812935) 7 365 295, 00 грн. основного боргу, 4 225 695, 62 грн. пені, 2 575 790, 97 грн. інфляційних витрат, 584 784, 24 грн. трьох процентів річних, 25 500, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Суддя
Судове рішення № 11475833, Господарський суд Львівської області було прийнято 28.09.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/166. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: