Рішення № 11473245, 14.09.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

14 вересня 2010 р.           Справа 11/123-10

за позовом товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія

«Міськжитлобуд», м. Київ

до відкритого акціонерного товариства «Вінницьке управління механізації

і автотранспорту», м. Вінниця

про стягнення 5032,87 грн.

Суддя В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т. Кармаліта , за участю представників:

від позивача - І. Нитченко за довіреністю б/н від 20.07.2010р.;

від відповідача - не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Вінницьке управління механізації і автотранспорту»заборгованості за договором оренди в загальному розмірі 5032,87 грн., з них: 3870,97 грн. – борг, 941,12 грн. –інфляційні та 220,78 грн. –3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до договору оренди майна № 22/05-13 укладеного між сторонами 22.05.2008р., позивач передав в оренду відповідачу обумовлене договором майно. Пунктом 3.1 договору сторони визначили, що орендна плата за користуванням переданим майном становить 11238,30 грн. і відповідно до п. п. 3.2., 3.2 цього договору сплачується наперед за весь строк користування майном протягом п’яти календарних днів з моменту підписання договору.

23.05.2008р. відповідачем сплачено суму орендної плати за договором.

01.09.2008р. між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди за умовами якої право орендаря користуватись майном припиняється 31.10.2008р.. Ціна цього договору за оренду майна до 31.10.2008р. становить 19729,46 грн..

Відповідач, в порушення умов договору, частково перерахував суму орендної плати в результаті чого утворилась заборгованість в розмірі 3870,97 грн..

Відповідач вимоги суду викладені в ухвалі від 30.08.2010р. щодо надання витребуваних документів не виконав, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив. Про час, дату та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним, оскільки ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу під розписку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 20193926.

Таким чином суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав та інтересів. За вказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній документами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Перевіривши доводи представника позивача доказами та оцінивши їх на засадах всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, судом встановлено наступне.

22 травня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд» (позивач, за договором Орендодавець) та відкритим акціонерним товариством «Вінницьке управління механізації і автотранспорту»(відповідач, за договором Орендар) укладено договір оренди майна за № 22/05-13. За умовами цього договору, позивач зобов’язався передати, а відповідач прийняти в оренду строком на дев'яносто календарних днів наступне майно:

- рама кріплення до будівлі баштового крана РО-23 В (номенклатурний номер

1022) в кількості 1 шт.

- секції рядові до баштового крана РО-23 В в комплекті (номенклатурні номери

1037, 1038) кількості 2 шт..

Передача майна в оренду підтверджується актом прийому-передачі майна від 27.05.2008р..

Відповідно до п. 3.1. договору орендна плата за користування переданим майном становить 11 238,30 грн. у тому числі ПДВ (20%) 1 873,05 грн..

За положеннями п.п. 3.2., 3.3. договору Оредар сплачує Орендодавцю орендну плату наперед за 90 календарних днів оренди та перераховує на поточний рахунок Орендодавця суму орендної плати, зазначену в п. 3.1 цього договору протягом п’яти календарних днів з моменту підписання цього договору.

Як стверджується матеріалами справи, 23.05.2008р. відповідачем було сплачено позивачу орендну плату в розмірі 11238,30 грн..

01 вересня 2008 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору № 22/05-13 від 22 травня 2008 року.

Пунктом 1 додаткової угоди внесено зміни до п.п. 1.6.. 3.1. договору та викладено їх в новій редакції:

«1.6. Право Орендаря користуватись майном припиняється 31 жовтня 2008 року. 3.1. Ціна цього Договору за оренду майна до 31 жовтня 2008 року становить 19 729,46 грн., у тому числі ПДВ (20%) - 3 288,24 грн.». Відповідно до виписки банку від 02.10.2008р. відповідачем перераховано на рахунок позивача 4620,19 грн. орендної плати. Таким чином, розмір заборгованості за договором становить 3870,97 грн..

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як вбачається із матеріалів справи предметом позову є стягнення боргу згідно договору оренди.

В силу ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин позивачем правомірно заявлено до стягнення 3870,97 грн. боргу по орендній платі.

Судом також розглянуто вимоги позивача про стягнення 941,12 грн. інфляційних та 220,78 грн. –3% річних.

Приписами ст.629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, він є боржником, що прострочив.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При підрахунку сум інфляційних та 3-х відсотків річних судом встановлено, що позивачем допущено помилку в нарахуванні 3-х відсотків річних в бік завищення. Тому задоволенню підлягають 941,12 грн. інфляційних та 219,63 грн. –3% річних.

В силу ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Зважаючи на викладене вище, позов підлягає частковому задоволенню з розподілом судових витрат за за правилами ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.43, 32, 33, 34, 43, 49, 78, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Вінницьке управління механізації і автотранспорту»(21022, м. Вінниця, вул. Тарногродського, 48, код 05465488) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Міськжитлобуд»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31, код 30153713) 3870 (три тисячі вісімсот сімдесят) грн. 97 коп. –боргу; 941 (дев’ятсот сорок одну) грн. 12 коп. –інфляційних; 219 (двісті дев’ятнадцять) грн. 63 коп. –3% річних; 101 (сто одну) грн. 98 коп. - витрат зі сплати державного мита та 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 95 - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В позові в частині стягнення 1,15 –3% річних відмовити.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5.          Копію рішення направити сторонам.

Рішення оформлено та підписано 17.09.2010р.

Суддя В. Матвійчук

віддрук. прим.:

1 - до справи

2- позивачу - (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 31)

3- відповідачу - (21022, м. Вінниця, вул. Тарногродського, 48)