Рішення № 11470163, 29.09.2010, Хорольський районний суд Полтавської області

Копія

Справа № 2-2391/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2010 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді Карпушина Г.Л.; при секретарі Пільщиковій І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОКВП ТГ «Лубнитеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію. В позовній заяві позивач вказував, що предметом діяльності позивача є надання послуг з теплопостачання у вигляді опалення і гарячого водопостачання. Нарахування за послуги теплопостачання здійснюється виходячи із опалювальної площі (48,00 м.2) та у відповідності до встановлених тарифів. Взаємовідносини позивача і відповідачів по наданню послуг з теплопостачання регулюються Житловим Кодексом України та «Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.

У відповідності до ст. ст. 64, 68 Житлового Кодексу України та п. п. 14, 17, 35 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Полтавою КМУ від 17.05.2005 року № 76 відповідачі зобовязані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги, в тому числі і за послуги теплопостачання в строки, встановлені чинним законодавством.

Позивач у відповідності до наданих повноважень надає послуги з опалення будинку АДРЕСА_1. Власниками квартири НОМЕР_1 цього будинку є відповідачі, які не виконують покладені законодавством зобовязання щодо сплати послуг з теплопостачання.

За період з 01.09.2009 року по 01.08.2010 року утворилася заборгованість в сумі 4607 грн. 10 коп.

В судове засідання представник позивача не зявився, але подав до суду письмову заяву з проханням справу слухати в його відсутність, позовні вимоги підтримав та прохав стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 4607 грн. 10 коп., а також витрати по оплаті інформаційно технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не зявилися, але подали письмову заяву з проханням справу слухати в їх відсутність, позовні вимоги визнали та не заперечували проти їх задоволення.

Врахувавши позиції сторін, дослідивши матеріали справи та належно оцінивши всі зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що виробником послуги з центрального опалення є позивач, який безпосередньо виробляє вказану послугу та отримує за це плату. Відповідачі проживають в квартирі НОМЕР_1 по АДРЕСА_1. Між відповідачами та позивачем з моменту одержання квартири у власність і до моменту розгляду справи в суді договір про надання послуг з централізованого опалення не укладався.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивач, як виробник послуг, зобовязаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором. Пунктом 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. 1 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» та п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року передбачено обовязок відповідачки, як споживача житлово-комунальних послуг, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

З наведених вище норм Закону видно, що, маючи обовязок на укладення договору, сторони по справі допустили його невиконання без поважних причин, а тому ступінь їх вини є однаковою. Зважаючи на те, що між сторонами відсутні договірні відносини, які б визначали зміст та обсяг зобовязань між ними, на думку суду, вирішення спірних питань, які виникли необхідно проводити згідно з чинним законодавством, яке їх регулює.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону, Закону України «Про теплопостачання» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг. Житловим Кодексом України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», іншими піднормативними актами, встановлено, зважаючи на те, що значна частина житлових будинків відноситься до державного житлового фонду та перебуває у державній власності, обовязковість надання послуг з централізованого опалення, яка обумовлена необхідністю забезпечення належних умов проживання та перебування осіб у будинках.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязанні виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Статтею 11 ЦК України, передбачено, що підставою виникнення зобовязання можуть бути безпосередньо акти цивільного законодавства.

В даному випадку обовязок позивача, як виробника послуги, забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів, передбачено законами України «Про теплопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги». Обовязок відповідачів, як споживачів, оплачувати отримані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, закріплений п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. ст. 10 ЖК України, п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року, п. 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року та п. п. 14, 17, 35 «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 76 від 17.05.2005 року.

Відповідно до ст. 538 ЦК України виконання свого обовязку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обовязку, є зустрічним виконанням зобовязання. При зустрічному виконанні зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту. Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обовязку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону. Судом встановлено, що між сторонами мається зустрічне зобовязання, яке полягає в тому, що згідно законодавчих актів у сфері теплопостачання, які є чинними на момент розгляду справи та носять обовязковий характер виконання, позивач зобовязаний своєчасно та відповідної якості надавати відповідачам послуги з теплопостачання, а відповідачі зобовязані проводити оплату за надані їм послуги у строки встановлені законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивачем протягом спірного періоду послуги з центрального опалення відповідачам надавалися своєчасно та відповідної якості. Статтею 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ст. 162 ЖК України передбачено обовязок відповідачів оплату за надані послуги з теплопостачання проводити щомісячно, не пізніше 20 числа.

Нарахування за послуги теплопостачання здійснюється у відповідності до встановлених тарифів: з 01.05.2009 року діють тарифи, затверджені рішенням Полтавської обласної ради від 27.03.2009 року в розмірі 3,42 грн. за опалення 1 м.2 загальної опалювальної площі квартири на протязі року і сума нарахування складала 164,16 грн.

Перевіркою законності розроблення та затвердження тарифів з надання послуги по централізованому опаленню встановлено, що останні розробленні та прийнятті на підставі та в порядку, передбаченому чинним законодавством, а зокрема Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання» та іншими під нормативними актами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Зважаючи на те, що, починаючи з 01.09.2009 року по 01.08.2010 року, відповідачі за спожиту теплову енергію розрахунок не проводили, суд визнає, що ними порушено зобовязання.

Статтями 611 та 623 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобовязання особа, яка його порушила повинна відшкодувати завдані нею збитки. Беручи до уваги наведені вище норми закону та надані докази, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 завданих ними збитків є законною.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, вони стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Зважаючи на викладене вище та вимоги Закону, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. та на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 530, 538, 544, 610, 611, 623 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 10, 156, 162 ЖК України, Законами України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання», Постановами Кабінету Міністрів № 45 від 24.01.2006 року, № 76 від 17.05.2005 року та № 630 від 21.07.2005 року, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Лубнитеплоенерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, мешканців АДРЕСА_1, на користь ОКВП ТГ «Лубнитеплоенерго» заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 4607 грн. 10 коп. на р/р 26033301295 ВАТ «ДОБУ» Філія Лубенське відділення Ощадбанку № 146 МФО 391269, Код ЄДРПОУ 05541083.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн. на користь ОКВП ТГ «Лубнитеплоенерго» на р/р 26033301295 ВАТ «ДОБУ» Філія Лубенське відділення Ощадбанку № 146 МФО 391269, Код ЄДРПОУ 05541083.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 51 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Хорольський районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення, або з дня отримання копії рішення, в разі якщо особа, яка подає апеляційну скаргу, не була присутня під час проголошенні рішення суду.

Г о л о в у ю ч и й: (підпис)

З оригіналом вірно:

Суддя Хорольського районного суду Г.Л. Карпушин