Рішення № 11465599, 12.08.2010, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №2-440/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2010 року смт.Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Моніча Б.С.

при секретарі: Пилипчук Ю.В.

з участю позивачки: ОСОБА_1

відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Черняхові цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2010 року до суду надійшов зазначений позов, в якому позивачка вказала, що з відповідачем проживала в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 В даний час сторони проживають окремо і їхня дитина знаходиться на вихованні позивачки. Позивачка не працює, оскільки доглядає дитину, в звязку з чим остання потребує матеріальної допомоги. Відповідач спроможний сплачувати аліменти на утримання дитини.

На підставі викладеного, просила стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини до досягнення нею повноліття в розмірі ј частини його щомісячного заробітку, але не менше мінімально-визначеного законодавством розміру.

Позивачка в судовому засіданні позов підтримала з наведених у заяві підстав, однак вказала, що не знає, чи працює відповідач в даний час.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, вказав, що на даний час не працює, проживає з батьками у батьківській хаті за їхній рахунок. Також вказував, що мав струс мозку і йому протипоказано працювати, однак документально це не підтвердив. Фактично з пояснень відповідача слідує, що він не бажає працевлаштуватися, не шукає можливості отримувати хоча б мінливий та нерегулярний дохід.

Правовідносини, з приводу яких заявлено позов, врегульовані ст.ст.180-184 СК України, якими передбачено обовязок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття та способи такого утримання. Наведеними нормами передбачено, що утримання неповнолітніх дітей є обовязком, а не правом батьків. З досліджених в судовому засіданні документів слідує, що дитина сторін проживає з матірю, а тому потребує матеріальної допомоги (а.с.2-3, 11).

З урахуванням довідки Селянщинської сільради про те, що відповідач не працює, однак займається працевлаштуванням, (а.с.10) й пояснень позивача, даних в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що його дохід є нерегулярним, однак він спроможний надавати допомогу на утримання дитини в розмірі по 100 грн. на місяць. Висновки суду ґрунтуються на тому, що відповідач є працездатним, оскільки протилежного ним не доведено, з його пояснень його сімя має підсобне господарство, земельну ділянку розміром 0,20 га. За таких обставин він спроможний забезпечити відповідний рівень свого доходу для сплати аліментів у визначеному судом розмірі.

Доводи відповідача про те, що він не є батьком дини, судом до уваги не беруться, оскільки вони спростовуються копією свідоцтва про народження дитини (а.с.3), а з позовом про оспорювання батьківства на час винесення рішення відповідач до суду не звертався.

На підставі викладеного, суд задовольняє позов частково та стягує з відповідача на користь позивачки аліменти в твердій грошовій сумі по 100 грн. на місяць.

При цьому суд також виходить із положень ст.ст.3, 18, 19 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, яка визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Стягуючи аліменти з відповідача, суд має на меті забезпечити такий захист і піклування, які необхідні для благополуччя дитини сторін, беручи до уваги права й обовязки її батьків, і з цією метою вживає всіх відповідних законодавчих заходів. При цьому суд виходить з такої позиції, що інтереси дитини відповідача не можуть бути ущемленими в результаті його небажання працювати.

В звязку з задоволенням позову суд покладає судові витрати на відповідача.

Також суд розяснює позивачці у цьому рішенні, що вона може звернутися в компетентні органи для призначення дитині державної допомоги в розмірі різниці між визначеним судом розміром аліментів і мінімальним розміром аліментів на одну дитину, оскільки визначений судом у твердій грошовій сумі розмір аліментів є меншим мінімального розміру, передбаченого частиною другою статті 182 СК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 79, 81, 88, 209, 212-215, 367 ЦПК України, ст.ст.84, 180-184 СК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт.Черняхів Черняхівського району Житомирської області, прож. АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н., прож. АДРЕСА_2аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі по 100 грн. щомісячно на утримання дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1

Аліменти стягувати з дня предявлення позову, тобто з 05.07.2010 року, та до повноліття дитини. Розмір аліментів підлягає індексації відповідно до закону.

Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежів за один місяць.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 51 грн. на користь держави та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. на розрахунковий рахунок 31211259700604, отримувач УДК у Черняхівському районі, код 22062444, МФО 811039, банк отримувача ГУ ДКУ у Житомирській області.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Житомирської області через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

В разі неподання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після закінчення строку для її подання.

Головуючий суддя: (підпис) Б.С.Моніч

Копія: вірно

Суддя: