Постанова № 11460544, 09.09.2010, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«9» вересня 2010 року м. Сімферополь

Суддя Апеляційного суду Автономної Республіки Крим Ганич М.Ф., розглянувши апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову судді Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня 2010 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Постановою суду ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і піддано стягненню у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. за те, що він 16 липня 2010 року, о 23: 50, на вул. Гвардійської в с. Охотському Нижньогірського району АР Крим керував транспортним засобом мопедом марки «FADA» з ознакоком алкогольного спяніння: різким запахом алкоголю з порожнини роту. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного спяніння відповідно до встановленого порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Як видно з апеляційної скарги, ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини й правильність кваліфікації дій, ставить питання про зміну постанови та просить накладене на нього стягнення замінити громадськими роботами. Мотивує це тим, що при наявності альтернативних видів стягнення, передбачених санкцією даної статті, він був притягнутий до найбільш тяжкого з них. Вважає, що накладений на нього в максимальному розмірі штраф є більш ніж суворим, тоді як він за місцем проживання характеризується позитивно, проживає з родичами; за відсутністю постійного місця роботи, якого-небудь дрібного господарства та інших джерел доходу, крім доходу його сімї, має скрутне матеріальне становище, у звязку з чим у нього відсутня можливість у сплаті штрафу в такому великому розмірі. Одночасно, посилається на те, що у судовому засіданні він присутній не був, а матеріал відносно нього був розглянутий суддею за день до дати, про яку він був повідомлений та дати винесення постанови, чим було порушено його право на захист.

Перевіривши доводи апеляційної скарги й вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вона підлягає задоволенню частково.

Суди при прийнятті рішення повинні дотримуватися вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП щодо всебічного, повного та об'єктивного з'ясування обставин справи, належної оцінки зібраних доказів, вирішення її в точній відповідальності із законом, а також вимог ст. 268 КУпАП щодо додержання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Постанова судді про визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення має бути обґрунтована достатніми і незаперечними доказами.

Судове засідання, в спростування доводів апелянта, було проведено із дотриманням вимог ст. 268 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 під час розгляду справи саме 11 серпня 2010 року був присутній у Нижньогірському районному суду АР Крим й відповідно до протоколу судового засідання у цей день дав чіткі пояснення щодо вчиненого, що свідчить про те, що його права не були порушені [а.с. 6-7].

На підставі вказаного, необґрунтоване зазначення робітниками ДАЇ у протоколі про адміністративне правопорушення помилкової дати проведення відносно ОСОБА_1 судового засідання порушенням, яке тягне за собою безумовне скасування постанови, визнано бути не може.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, яке виразилося у відмові від проходження медичного огляду на стан спяніння, при зазначених у постанові обставинах ґрунтується не тільки на поясненнях самого правопорушника, а й на зібраних по справі та перевірених у судовому засіданні доказах, які ніким під сумнів не ставляться.

Дії винного за ст. 130 ч. 1 КУпАП кваліфіковані вірно.

Проте, вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн., суд порушив вимоги ст. ст. 33, 34, 35 КУпАП, а також не врахував розяснення, які містяться в п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р., відповідно до яких стягнення слід застосовувати з урахуванням не тільки характеру вчиненого правопорушення, а й особи порушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що помякшують та обтяжують його відповідальність.

Як вбачається з доданих до апеляційної скарги копій документів, судом не було прийнято до уваги те, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується з позитивного боку, раніше працював, однак на момент розгляду справи ні роботи, ні дрібного господарства не мав, мешкає та знаходиться на утриманні бабусі пенсійного віку та батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка ніде не працює [а.с. 14-18], що свідчить про скрутне матеріальне становище їхньої сімї.

Оскільки апеляційний суд переглядає апеляційну скаргу у межах апеляції й серед передбачених ст. 130 ч. 1 КУпАП видів стягнень стягнення у виді громадських робіт є більш суворим, ніж штраф, а відповідно до вимог ст. 294 КУпАП рішенням апеляційного суду не може бути погіршено становище правопорушника, на підставі вищевикладених обставин, вважаю, що постанова суду підлягає зміні із зменшенням розміру штрафу до мінімального, передбаченого санкцією відповідної статті.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Нижньогірського районного суду Автономної Республіки Крим від 11 серпня 2010 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП - змінити .

Покладене на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. зменшити до 2550 грн., яке підлягає сплаті на рахунок: № 33110336700203 ГУДКУ в АР Крим, код банку (МФО ГУДКУ) 824026, код ЄДРПОУ №34740615, [додатковий код платежу, зазначений в постанові судді - 21081300].

В останній частині постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя М.Ф. ГАНИЧ