Постанова № 11457075, 23.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-11356/09/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Баргаміна Н.М. Суддя-доповідач: Попович О.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого суддіПопович О.В.,

Суддів Мельничука В.П., Желтобрюх І.Л.,

при секретаріКравченко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Піаст Ніжин»до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Піаст Ніжин»звернулись до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції, в якому просили суд скасувати повністю податкове повідомлення рішення відповідача №0000722301/0 від 14.08.2009 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

На постанову суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було неправильно та неповно встановлено обставини у справі, а постанову прийнято з порушенням норм матеріального права.

Заперечень на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, який зявився в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що за результатами планової виїзної перевірки Ніжинської ОДПІ ТОВ «Комбікормовий завод «Піаст Ніжин»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року, складено Акт від 10.08.2009 року №1029/23-35013846 та винесено податкове повідомлення рішення №0000722301/0, яким донараховано податок на додану вартість усього у сумі 13528,50 грн., в тому числі за основним платежем 9019 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 4509,50 грн.

Підставою для винесення зазначеного податкового повідомлення рішення стало виявлення працівниками відповідача порушення з боку позивача п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями.

Як вбачається із акту перевірки, позивач до податкового кредиту за лютий 2009 року включив податкові накладні на загальну суму 61095 грн., у тому числі ПДВ на суму 10182 грн., які виписані і отримані в 2007 році.

Висновок відповідача про неправомірність включення позивачем до податкового кредиту сум у розмірі 10182 грн. ґрунтується на тому, що Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачено можливості для платника податку приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Тобто, якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використанням зазначених сум податку.

З такими висновками податкового органу не можна не погодитись.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає платників ПДВ, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до положень п. 1.7 ст. 1 цього Закону податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.5.1 ст. 7 Закону про ПДВ Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що податкові накладні, на підставі яких позивачем нарахований податковий кредит з ПДВ, складені контрагентом у період з вересня 2007 р. по жовтень 2007 р.

Законом України від 03.04.1997 року №168/97 «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) не передбачено що платник податку приймає самостійне рішення щодо відсторонення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Якщо на дату виникнення права на податковий кредит (в тому числі і в частині окремих сум податку), платник таким право не скористався, вважається, що ним прийнято рішення не формувати податковий кредит з використання зазначених сум податку.

ТОВ «Комбікормовий завод «Піаст-Ніжин»за лютий 2009 року включило до податкового кредиту накладні, виписані і отримані в 2007 році на загальну суму 61095 грн., у тому числі податок на додану вартість 10181 грн.

Відповідно до п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку в наслідок придбання таких товарів (послуг).

За період, який перевірявся, з 01.04.2008 року по 31.03.2009 року ТОВ «Комбікормовий завод «Піаст-Ніжин»не подав скаргу до податкового органу стосовно не отримання від постачальників податкових накладних за отримані товари (послуги).

Позивач не довів суду правомірності своїх дій, а також не довів коли саме він отримав податкові накладні.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі відповідача знайшли своє підтвердження, рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального справа, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, Постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 року скасуванню.

Відповідно до п. 1 ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції на Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 року задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.11.2009 року скасувати.

Постановити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Комбікормовий завод «Піаст Ніжин»до Ніжинської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскарження безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддяО.В.Попович

СуддіВ.П.Мельничук

І.Л.Желтобрюх

(Повний текст Постанови складено 28.09.2010 року.)