Ухвала суду № 11457061, 23.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8489/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пилипенко О.Є.

Суддя-доповідач: Попович О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

Головуючого суддіПопович О.В.,

Суддів Мельничука В.П., Желтобрюх І.Л.,

при секретаріКравченко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2009 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Авіаційний науково технічний комплекс ім. О.К. Антонова»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2009 року Державне підприємство «Авіаційний науково технічний комплекс ім. О.К. Антонова»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків, в якому просили суд визнати недійсним податкове повідомлення рішення відповідача №0000014250 від 13.02.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій, як таке, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2009 року зазначений адміністративний позов було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000014250 від 13.02.2009 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідачем подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2009 року, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та постановити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що працівниками відповідача на підприємстві позивача було проведено документальну позапланову перевірку дотримання вимог валютного законодавства України»за результатами якої складено Акт №33/42-50/14307529 від 03.02.2009 року.

За результатами проведеної перевірки було встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»при виконанні імпортного договору від 13.11.2007 року №АН04-44(12).

Відповідно до встановлених порушень відповідачем було прийнято оскаржуване рішення №0000014250 від 13.02.2009 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 220 грн. 19 коп.

Задовольняючи адміністративний позов Державного підприємства «Авіаційний науково технічний комплекс ім. О.К. Антонова», суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем не було порушено строків поставки товару за контрактом, підписаним з нерезидентом.

З висновком Окружного адміністративного суду м. Києва не можна не погодитись.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із матеріалів справи, ДП «Авіаційний науково технічний комплекс ім. О.К. Антонова»був укладений імпортний договір про купівлю товару на умовах СІП Київ (по ІНКОТЕРМС-2000) від 13.11.2007 року №АН04-44(12) з нерезидентом Goodrich Hella Aerospace Lighting System GmbH (GLS) (Германія).

На виконання вказаного договору, позивачем було здійснено передоплату відповідно до платіжних доручень №115 від 01.07.2008 року на суму 12919,94 Євро, №121 від 17.07.2008 року на суму 1647,29 Євро та №122 від 17.07.2008 року на суму 18122,19 Євро.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку.

Згідно з ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, товар за вищевказаним договором NАН04-44(12) від 13.11.2007 р. надійшов на митну територію України в межах термінів, передбачених ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті, що підтверджується відповідними інвойсами та вантажно-митними деклараціями з відмітками посадових осіб митниці «піж митним контролем».

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»імпорт (імпорт товарів) це купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

При цьому, відповідно до вказаної статті «Моментом здійснення імпорту»є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Поняття «момент перетину товаром митного кордону України»визначається також нормами Митного кодексу України.

Так, зокрема, пунктом 2 ст. 1 Митного кодексу України встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно зі ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.

Таким чином, з правового аналізу наведених норм вбачається, що перебування товару «Під митним контролем»неможливе без його фактичного ввезення в Україну, тому первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставлення на товаросупровідному документі відтиску «Під митним контролем» з відповідною датою перетину митного кордону.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим посилання суду першої інстанцій на те, що відповідно до пункту 1 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 р. N 574, вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

При цьому, даний нормативно-правовий акт не містить положень про те, що вантажно-митна декларація є єдиним документом, яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів.

Таким чином, наведене спростовує доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, про те, що саме з оформлення вантажної митної декларації пов'язано здійснення імпортної операції.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2009 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.11.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскарження безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддяО.В.Попович

СуддіВ.П.Мельничук

І.Л.Желтобрюх

(Повний текст Ухвали складено 28.09.2010 року.)