Постанова № 11456281, 12.05.2010, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

11 травня 2010 року Справа № 20-5/128

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря В.І.,

суддів                                                                      Черткової І.В.,

                                                                                          Борисової Ю.В.,

за участю представників сторін:

позивача, не з'явився, управління кооперативної торгівлі та ринків"Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки;

відповідача, не з'явився, приватне підприємство "ИЛЬЯС";

розглянувши апеляційну скаргу управління кооперативної торгівлі та ринків"Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Євдокімов І.В.) від 22 лютого 2010 року у справі №20-5/128

за позовом           управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки (вул. Самокіша, 30,Сімферополь,95011)

в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки (вул. Партизанська, 4-а,Севастополь,99011)

до           приватного підприємства "ИЛЬЯС" (вул. Лізи Чайкіної,33,Севастополь,99045)

про стягнення 10609,20 грн.

за зустрічним позовом приватного підприємства "ИЛЬЯС" до управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки про визнання договорів оренди недійсними,                                                                                          

                                                            ВСТАНОВИВ:

                    19 травня 2005 року позивач, управління кооперативної торгівлі і ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки", звернувся до господарського суду з позовом до відповідача, приватного підприємства "Ильяс", про стягнення заборгованості в розмірі 10609,20 грн. (т.1.а.с 2-3)

                    Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватним підприємством "Ильяс" своєчасно не здійснювалась орендна плата.

                    Даній справі був привласнений № 20-5/128

                    21 лютого 2005 року приватне підприємство "Ильяс" звернулось до господарського суду з позовом до відповідача управління кооперативної торгівлі і ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки" про визнання договорів оренди недійсним (т.2.а.с.2-3).

                    Даній справі був привласнений № 20-12/094.

                    Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21 березня 2007 року справи № 20-5/128, № 20-12/094 об'єднані в одну справи з привласненням № 20-5/128.

                    В ході розгляду справи господарським судом неодноразово призначалась почеркознавча технічна експертиза.

                    Крім цього, управління кооперативної торгівлі і ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки" неоднаразово уточняв позовні вимоги, та отже за останнім уточненням просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 60044,72грн. (т.8.а.с.4-6).

                    Приватне підприємство "Ильяс" позов не визнало та просило суд визнати недійсним договір оренди від 02 січня 2004 року.

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя від 22 лютого 2010 року у справі 20-5/128 (суддя Євдокімов І.В.) в позові управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки відмовлено.

                    У задоволенні зустрічного позову приватного підприємства "ИЛЬЯС" до управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки відмовлено.

                    Не погодившись з рішенням суду, управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду у частині відмови у задоволенні первісного позову скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, в іншій частині рішення господарського суду залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, неповним з’ясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

                    Так, управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки у своїй апеляційній скарзі зазначає, господарським судом помилково зроблений висновок, що договір оренди від 02 січня 2004 року є неукладеним, а також помилковий висновок, що приміщення павільйону - кафе "Ильяс" не прийнято в експлуатацію.

                    У судові засідання призначені на 12 квітня 2010 року та 11 травня 2010 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

          Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 січня 2004 року між управлінням кооперативної торгівлі і ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки" та приватним підприємством "Ильяс" був укладений договір оренди нерухомого майна: торгової площі та приміщення санвузла в розмірі 60,0 кв.м. та 80,0 кв.м. відповідно, розташовані за адресою: місто Севастополь, вул. Щербака, 1. (т.1.а.с. 7-9).

          Відповідно до пункту 1.1. даного договору предметом даного договору є торгова площа та приміщення санвузла.

Строк дії договору визначено з 02.01.2004 по 30.06.2004.

Актом від 02.01.2004 сторони підтвердили прийом-передачу орендованого майна.

Згідно з пунктом 6.5 договору, якщо жодна із сторін по закінченню строку даного договору на протязі одного місяця не заявляє про намір його припинити, дія цього договору пролонгується на один рік.

Згідно з пунктом 2.4 договору орендна плата перераховується не пізніше 5-го числа поточного місяця.

29 листопада 2005 року Севастопольський міський ринковий торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки" надіслав лист в адресу приватного підприємства "Ильяс", яким повідомляє останнього про відмову від договору найму від 02 січня 2004 року, відповідно до частини1 статті 782 Цивільного кодексу України, у зв'язку з невиконанням приватним підприємством "Ильяс" договору в частині оплати за передану в оренду торгову площу. У листі також містилася вимога відповідно до частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України повернути торгову площу протягом двох днів з моменту одержання даного листа. До теперішнього часу торгова площа не повернена Севастопольському міському ринковому торгу управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки, це і стало підставою для звернення           правління кооперативної торгівлі і ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки" до господарського суду з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

          Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки між сторонами продовжують існувати права і обов'язки, що виникли в 2000 році, до правовідносин сторін разом зі статтями 161, 162 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року підлягають застосуванню статті 525, 526 Цивільного кодексу України, що діє з 01.01.2004, які містять аналогічні положення.

          Відповідно статті 193 Господарського кодексу України та згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.                                         Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

          Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

          У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).

          Об'єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

          Так, судова колегія встановила, що відповідачем за первісним позовом належним чином не виконувались умови договору, щодо сплати орендної плати.

Заборгованість по орендній платі за період з грудня 2004 року по листопад 2005 року склала 7072,80, 80грн..

          Посилання суду першої інстанції, що договір слід вважати неукладеним, судова колегія вважає помилковими, як і твердження, що приміщення павільйону-кафе "Ильяс" не прийнято в експлуатацію Севастопольською ДАБК, а тому не може бути предметом оренди.                    

          Так, відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 26 лютого 1987 року № 265 "Про заходи по поліпшенню робіт колгоспних ринків" і на підставі наказу Мінторгу УРСР № 134 від 22 квітня 1987 року по акту прийому - передачі від 28 липня 1987 року були передані управлінням колгоспними ринками міста Севастополя тиску Кримоблпотребсоюза. Торгова площа і підземний санвузол введені в експлуатацію в 1964 році, мають інвентарні номери 271 і 274 відповідно, торгова площа мала остаточну вартість на 01 січня 2004 року 8532,грн. Ці ж дані вказані в акті прийому-передачі торгової площі і приміщення санвузла на Центральному ринку, який є невід'ємною частиною вищезазначеного договору оренди.

          Крім цього, господарським судом першої інстанції не правомірно було зроблено висновок, що даний договір слід вважати неукладеним, оскільки даний договір був укладений належним чином, з досягненням усіх істотних умов.

          Таким чином, судова колегія вважає, що заборгованість по орендній платі за період з грудня 2004 року по листопад 2005 року в сумі 7072,80, 80грн., підлягає стягненню.

          Відповідно до частини 2 статті 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Сума пені за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання склала 6074, 79грн., отже судова колегія перерахувавши розрахунок пені встановила, що вона підлягає стягненню.

          Згідно з статтею 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Дані відсотки є не видом санкцій, а розглядаються і нараховуються як плата за неправомірне користування чужими засобами, вони не носять на відміну від неустойки штрафного характеру, а лише компенсаційний.

          Відповідно до частини 4 статті 232 Господарського кодексу України Відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

          Таким чином, сума боргу з урахуванням індексу інфляції станом на 13 листопада 2009 року склала 13110,98 грн. Плата за неправомірне користування грошовими коштами склала 951,00грн.

За змістом статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Розмір неустойки за не повернення торгової площі склав 7072, 80грн.

Відповідно до частини 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Частиною 1 статті 225 Господарського кодексу України встановлено, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, що допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, що зазнала збитки, мала право розраховувати при належному виконанні зобов'язання іншою стороною.

Так, приватне підприємство "Ильяс" до теперішнього часу не виконало зобов'язання повернути торгову площу, за результатам чого управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки, це і стало підставою для звернення управління кооперативної торгівлі і ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки до господарського суду про стягнення заподіяних збитків у вигляді неодержаних доходів від здачі торгової площі в оренду, оскільки останнє позбавлене можливості використовувати її в комерційних цілях.

Сума збитків за період з грудня 2005 року по листопад 2009 року, розраховувалася виходячи з розміру орендної плати, передбаченого договором від 02 січня 2004 року, скоректованого на індекс інфляції, а також плати за користування чужими грошовими коштами у розмірі 3 % річних.

Так, сума збитків неодержаних доходів склала 39907, 95грн.

Крім цього, згідно частини 1 статті 229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до частини 1 статті 232 Господарського кодексу України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями.                     Таким чином, загальна сума позову про стягнення заборгованості по орендній платі (з урахуванням індексу інфляції і плати за користування грошовими коштами), пені за порушення грошових зобов'язань, неустойки за неповернення торгової площі, а також заподіяних збитків склала 60 044,72 грн., отже судова колегія перерахувавши розрахунок позивача за первісним позовом встановила, що вона підлягає стягненню.

          Стосовно зустрічних позовних вимог приватного підприємства "ИЛЬЯС" судова колегія зазначає наступне.

          Так, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що зустрічна позовна заява не підлягає задоволенню.

Статтею 180 Господарського кодексу України передбачено, що істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

          Статтею 181 Господарського кодексу України прописаний порядок укладання господарських договорів, який чітко регламентує процес досягнення сторонами згоди за істотними умовами договору.

          Відповідно до положень частини 8 статті 181 Господарського кодексу України договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся) лише у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору.

          Закріплення поняття "неукладений договір" у статті 181 Господарського кодексу України, яка має назву "Загальний порядок укладання господарських договорів", свідчить про те, що вказані положення можливо застосувати до спірних правовідносин лише на стадії укладання господарського договору у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання цього договору сторонами.

          Таким чином, як було зазначено раніше, сторонами були досягнуті усі істотні умови, щодо договору оренди від 02 січня 2004 року.

          Також, пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 Цивільного кодексу України.

          Викладене свідчить про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права.

          Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1 пункт 4) 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки задовольнити.

                    2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 22 лютого 2010 року у справі №20-5/128 скасувати частково, в частині відмови в задоволенні первісного позову прийняти нове рішення.

                    3. Позов управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки про стягнення 60044,72грн. задовольнити.

                    Стягнути з приватного підприємства "ИЛЬЯС" (99045, м. Севастополь, вул. Лізи Чайкіної, 33,ідентифікаційний код 24493533) на користь управління кооперативної торгівлі та ринків "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки в особі Севастопольського міського ринкового торг управління "Кримкоопринкторг" Кримспоживспілки (99011, м. СФ АППБ "Аваль" в місті Севастополі, МФО 324504, ЄДРПОУ 20750312) суму заборгованості по орендній платі (з урахуванням індексу інфляції і плати за користування грошовими коштами), пені за порушення грошових зобов'язань, неустойки за неповернення торгової площі, а також заподіяних збитків у розмірі 60 044,72грн., та державне мито у сумі 600,44грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00грн.

                    4. В іншій частині рішення господарського суду міста Севастополя від 22 лютого 2010 року у справі №20-5/128 залишити без змін.

                    5. Господарському суду міста Севастополя видати наказ.                              

Головуючий суддя                                                  В.І. Гонтар

Судді                                                                                І.В. Черткова

                                                                                Ю.В. Борисова