Рішення № 11456217, 27.08.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2010 рокуСправа №05/139

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників:

від позивача: Нижник В.С. - особисто;

від відповідача: не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

до виконавчого комітету Золотоніської міської ради

про стягнення 62076,02 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Суб"єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1 (далі за текстом позивач) заявлено позов до виконавчого комітету Золотоніської міської ради (далі за текстом відповідач) про стягнення 62076,02 грн., з яких: 40059,25 грн. основного боргу та 22016,77грн. інфляційних нарахувань.

Позовні вимоги мотивовано наступним.

Рішенням відповідача від 25.03.2003 №144 «Про дозвіл на замовлення проектно-кошторисної документації»позивачу дозволено замовити проектно-кошторисну документацію на будівництво торгового міні-комплексу по вул. Незалежності, 39а у м. Золотоноша, що знаходиться у дитячому садку ім. Т.Г.Шевченка.

Цим же рішенням позивача зобов'язано отримати у відділі головного архітектора міста архітектурно-планувальне завдання для виготовлення проектно-кошторисної документації на будівництво вказаного торгового міні-комплексу, до початку будівництва провести відведення земельної ділянки через відділ земельних ресурсів міста, будівництво проводити при наявності проектної документації, погодженої та затвердженої в установленому порядку після підводу земельної ділянки та отримання дозволу на виконання будівельних робіт в інспекції держархбудконтролю.

Рішенням відповідача від 22.05.2003 № 320 «Про дозвіл на тарифікацію»позивачу дозволено виготовити проектно-кошторисну документацію та зобов'язано отримати в УГПІ технічні умови. Розрахунки для підключення будинку до міського газопроводу проводити тільки при наявності проектної документації, затвердженої в установленому порядку, дозвіл на виконання робіт отримати у ВАТ «Веста».

Надана ділянка перебувала у занедбаному стані. На цій ділянці знаходились напівзруйнований житловий будинок, купи сміття та побутових відходів. Щоб привести ділянку в належний стан, позивачем витрачені власні кошти, а також підготовлені всі погоджувальні документи з відповідними організаціями, на отримання яких витрачено власні кошти.

Так, у 2003 році витрачено 18209,58 грн., у 2004 - 750,00 грн., у 2005 -19100,00 грн., у 2007 - 2000,00 грн.

З незалежних причин проектно-кошторисна документація не була виготовлена в термін, вказаний в рішенні № 144 від 25.03.2003, а тому 14.03.2006 прийнято рішення № 252 про дозвіл на продовження терміну дії рішення відповідача № 144 від 25.03.2003.

Проте, всупереч рішень № 144 від 25.03.2003 та № 252 від 14.03.2006, Золотоніською міською радою 29.06.2006 прийнято рішення № 4-11/V про скасування вищевказаних рішень. При цьому, не було вирішено питання щодо повернення витрачених коштів.

На неодноразові звернення до міського голови останній обіцяв повернути понесені витрати, але своїх обіцянок не виконував, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Позивач позовні вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача повторно в судове засідання не з»явився, причину нез»явлення суду не повідомлено. Відповідно до абзацу 3 пункту 3.6 Роз»яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку про те, що представник відповідача про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Крім того, відповідно до п.3.6 Роз"яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", у випадку нез»явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них, справа може бути розглянута без її участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Тому суд вважає можливим розглянути справу у відповідності із ст. 75 ГПК України, за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідач вважає, що позивачем порушено встановлений ст. 256 ЦК України строк позовної давності, який, на думку відповідача, закінчився 29.06.2006, оскільки рішенням Золотоніської міської ради від 29.06.2006 № 4-11/V скасовано рішення відповідача від 25.03.2003 № 144 та від 14.03.2006 №252.

Суд не може погодитись з такою позицією відповідача з наступних підстав.

Позивач у судовому засіданні пояснила, що їй не було відомо, що 29.06.2006 сесією міської ради розглядалось питання про скасування рішень відповідача від 25.03.2003 № 144 та від 14.03.2006 № 252, на засідання сесії її не запрошували, про прийняте рішення не повідомляли.

Про наявність даного рішення їй стало відомо у квітні 2007 року на особистому прийомі у міського голови з приводу узгодження дати початку будівництва.

Суд не вбачає підстав вважати, що позивачем пропущено строк позовної давності, виходячи з наступного.

Виходячи із змісту ч. 11 ст. 59 Закону, акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома особи, інтереси якою вони зачіпають.

Відповідачем не надано доказів, які б свідчили, що позивачу було відомо про наявність вищевказаного рішення міської ради. Про те, що позивач не знала про наявність цього рішення, на думку суду, свідчить той факт, що 26.07.2007 та 28.08.2007 нею вносилась плата до ПП "ТАМ Аркада" за виготовлений проект будівництва міні-маркету.

16.03.2009 позивачем направлено лист на ім"я міського голови з пропозицією винести на розгляд сесії питання про відшкодування понесених витрат у зв"язку з виконанням незаконних рішень відповідача.

Суд вважає, що про прийняте міською радою рішення від 29.06.2006 № 4-11/V позивачу стало відомо у квітні 2007 року. Тому початок перебігу строку позовної давності слід вважати з 01.04.2007. Позивач звернулась до суду 28.01.2010.

За таких обставин, позивачем не порушено строку позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, умов договору.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(далі за текстом Закон), Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Одним із основних принципів діяльності місцевого самоврядування є законність (ст.4).

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону, виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з п. 9.1 ст. 31 Закону в редакції на час прийняття відповідачем рішень № 144 від 25.03.2003, № 320 від 22.05.2003, № 252 від 14.03.2006, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі будівництва належать власні (самоврядні) повноваження: надання відповідно до законодавства дозволу на спорудження об»єктів містобудування незалежно від форм власності.

Згідно з ч. 6 ст. 59 Закону, виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.

Згідно з ст. 74 Закону, органи та посадові особи місцевого самоврядування несуть відповідальність за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами.

Підстави, види і порядок відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі, яка її завдала.

Виходячи із вимог ч. 1 ст. 1166 ЦК України, підставою для відповідальності необхідна наявність правопорушення, а саме: - наявність шкоди; - протиправна поведінка заподіювана шкоди; - причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; - вина.

Золотоніською міською радою скасовано рішення відповідача № 144 від 25.03.2003 та № 252 від 14.03.2006 з підстав порушення відповідачем чинного законодавства України, зокрема: ст. 24 Закону України "Про планування і забудову території", ст. 39 Земельного кодексу України, ст. 5 Закону України "Про основи містобудування".

Таким чином, прийняття відповідачем незаконних рішень завдало позивачу збитки у вигляді витрачених грошових сум на звільнення земельної ділянки від напівзруйнованого житлового будинку, вивезення сміття та побутових відходів, на виготовлення проектної документації, отримання погоджувальних документів з відповідними організаціями.

Позивачем понесено витрати у сумі 40059,25 грн.

Понесені витрати підтверджено належними фінансовими документами.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Позивач просить стягнути 22016,77 грн. інфляційних нарахувань. Позов в цій частині підлягає до часткового задоволення.

Позивач має право на стягнення інфляційних нарахувань за понесені нею витрати у 2003, 2004, 2005, 2007 роках. Виходячи з розміру понесених витрат у кожному із зазначених років, індексу інфляції, який діяв на протязі трьох років,сума інфляційних нарахувань становить 1954,97 грн.

Згідно з ст. 77 Закону, шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування, відшкодовується за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування - за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом.

Понесені позивачем витрати підлягають відшкодуванню з відповідача за рахунок коштів місцевого бюджету.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з виконавчого комітету Золотоніської міської ради, м. Золотоноша Черкаської області, вул. Садовий проїзд, 8, код 04060849, на користь суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 40059,25 грн. боргу, інфляційних нарахувань у сумі 1954,97 грн., 420,14 грн. мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Суддя В.А. Швидкий