Рішення № 11456215, 23.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2010 року                                                                      Справа №12/1507

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарях Луговій І.В., Кадусі Н.В., за участю представників сторін: позивача –Назаровець А.Г. за довіреністю, відповідача –не з’явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом приватного підприємства «Баядєра»до Лисянського районного споживчого товариства про стягнення 11254 грн. 50 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору постачання товару № 2105 від 09.06.2008 року, 11254 грн. 50 коп. основного боргу за поставлений товар та відшкодування судових витрат - державного мита в розмірі 112 грн. 54 коп., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судовому засіданні представник позивача подала заяву з доданими копіями платіжних доручень (а. с. 47-54), якою фактично зменшила позовні вимоги у зв’язку з добровільною сплатою основного боргу відповідачем у розмірі 11254 грн. 50 коп., просила відшкодувати лише судові витрати. В такому розмірі представник позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві та заяві про її уточнення, підтримала і просила суд задовольнити.

Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, 08.09.2010 року через канцелярію суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю явки його представника в засідання суду. Ухвалою суду від 07.09.2010 року клопотання відповідача було задоволено, розгляд справи відкладено, в наступне судове засідання, належним чином повідомлений про його дату, час і місце (повідомлення про вручення поштового відправлення а. с. 46), відповідач явку свого представника повторно не забезпечив. Відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглянув справу без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.

09.06.2008 року сторонами укладено договір постачання товару, за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язується передати, а покупець (відповідач) зобов’язується прийняти та оплатити алкогольну продукцію та товари народного споживання; найменування, асортимент та кількість товару визначаються у видаткових накладних, які складаються сторонами при прийманні-передачі кожної партії товару; загальна сума договору складається із сум всіх видаткових накладних; розрахунки за товар здійснюються за кожною поставленою партією товару шляхом оплати покупцем вартості партії товару протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати поставки такої партії.

На виконання договору за видатковими накладними №№ 295474 та 295478 від 27.03.2010 року, 298174 від 10.04.2010 року, 298777 від 14.04.2010 року, 300134 та 300135 від 21.04.2010 року, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 14515 грн. 74 коп.

Письмова вимога позивача від 29.05.2010 року № 221 про сплату боргу відповідачем отримана та була виконана частково.

Наявність і розмір вищеназваного невиконаного грошового зобов’язання відповідачем не спростовувалась, а навпаки була підтверджена актом звірки взаєморозрахунків станом на 02.07.2010 року.

Із заяви позивача та пояснень його представника в судовому засіданні, досліджених копій платіжних доручень № № 614 від 08.09.2010 року, 620 від 09.09.2010 року, 623 від 10.09.2010 року, 624 від 14.09.2010 року, 625 від 15.09.2010 року, 625 від 16.09.2010 року, 630 від 21.09.2010 року, вбачається, що відповідач свої зобов’язання по договору остаточно виконав після подачі позову.

Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 598 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків (зобов’язань), зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема - виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частина 4 статті 22 ГПК України визначає зміну підстави або предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов’язок позивача. Пунктом 2 статті 83 ГПК передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог за наявності передбачених цією нормою умов і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Позивач письмового клопотання про зменшення розміру позовних вимог не подавав, в судовому засіданні його представник наполягала на задоволенні позову в уточненому розмірі.

Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.

Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги в частині стягнення основного боргу судом визнаються безпідставними і в їх задоволенні суд позивачу відмовляє.

На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 112 грн. 54 коп. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього –348 грн. 54 коп.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Лисянського районного споживчого товариства, вул. Київська, 17, смт. Лисянка, Лисянський район, Черкаська область, ідентифікаційний код 01774092 на користь приватного підприємства «Баядєра», вул. Озерянівська, 2, м. Горлівка, Донецька область, ідентифікаційний код 13491057, п/р 26002895904100 в Київській міській філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 322012 –348 грн. 54 коп. судових витрат.

В решті позову в частині стягнення боргу в сумі 11254 грн. 50 коп. –відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня його прийняття.

Суддя В.М. Грачов