Рішення № 11456206, 15.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2010 р.Справа № 29/130-10-3163 За позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одесі;

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „К.М.Б.”,

2.Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія „Кримар”,

3. Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Пармод”

про стягнення 4252802, 30 грн.

Суддя Аленін О.Ю.

В судових засіданнях брали участь представники:

Від позивача: Завалькевич Є.В., довіреність

Від відповідача: Дразніна М.Є., довіреність.

В судовому засіданні 15.09.2010р. брали участь представники:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: Дразніна М.Є., довіреність.

          СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса»звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення у солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «К.М.Б.»(відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної компанії «КРИМАР»(відповідач-2), Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Пармод»(відповідач –3) заборгованості за кредитним договором № 13-65-06/261 від 27.05.2008 р. у сумі 4252802, 30 грн.

          Ухвалою господарського суду Одеської області від 20.07.2010р. порушено провадження у справі № 29/130-10-3163 за позовом Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одесі до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „К.М.Б.”, 2.Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія „Кримар”, 3.Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Пармод” про стягнення 4252802, 30 грн.

Відповідач 02.09.2010р. надав відзив на позов, згідно якого проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві.

В судовому засіданні 06.09.2010р. оголошено перерву до 15.09.2010р., за правилами ст. 77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.09.2010р. припинено провадження у справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса»до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «К.М.Б.»про стягнення у солідарному порядку з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної компанії «КРИМАР»та Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Пармод»на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»заборгованості за кредитним договором № 13-65-06/261 від 27.05.2008 р. у розмірі 33821, 51 грн.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача та відповідача, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

Між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми «К.М.Б.»(надалі –відповідач-1, ТОВ фірма «К.М.Б.») був укладений кредитний договір № 13-65-06/261 від 27.05.2008 р. із змінами та доповненнями, внесеними договорами № 13-65-06/449 від 26.08.2008 р. та № 13-65-06/492 від 19.11.2008 р.

Позивач надав документи на підтвердження зміни назви Акціонерний комерційний промислово-інвестиційним банк (закрите акціонерне товариство) на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(надалі –банк, Промінвестбанк), який є правонаступником першого.

Відповідно до п. 3.1 зазначеного кредитного договору кредит надається банком відповідачу-1 шляхом оплати в межах суми, встановленої п. 2.1 кредитного договору (5000000, 00 грн.), розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку № 20735331535366 на рахунки контрагентів позичальника, відповідно до цільового призначення кредиту.

Позивач зазначає, що протягом 28-30 травня 2008 року відповідачем-1 були надані банку платіжні доручення на загальну суму 5000000, 00 грн. для перерахування зазначеної суми з позичкового рахунку на рахунок контрагента. Отримання кредиту підтверджується бухгалтерськими документами позивача.

Також позивач вказує, що в якості забезпечення виконання зобов’язань за зазначеним кредитним договором з відповідачем-1 були укладені:

- договір застави товарів в обороті (перероботці) № 13-65-06/263 від 27.05.2008 р., предмет застави –товари в обороті загальною вартістю 5012912, 86 грн.;

- договір застави обладнання № 13-65-06/264 від 27.05.2008 р., предмет застави –обладнання кількістю 21 од. загальною вартістю 525935, 00 грн.;

- іпотечний договір з застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя 13-65-06/262 від 27.05.2008 р., предмет наступної іпотеки –нерухоме майно, а саме, нежитлові будівлі та споруди під № 2, що знаходяться в місті Одесі по вулиці Новікова, загальною площею 2332, 8 кв. м, заставною вартістю 5346804, 75 грн.;

а також договори поруки:

- договір поруки № 13-65-06/468 від 26.07.2006 р., укладений між банком та фінансовим поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю будівельною компанію «КРИМАР» (надалі –відповідач-2, ТОВ БК «КРИМАР») зі змінами та доповненнями згідно договору № 13-65-06/265 від 27.05.2008 р.,

договір поруки № 13-65-06/469 від 26.07.2006 р., укладений між Банком та фінансовим поручителем Товариством з обмеженою відповідальністю фірмою «Пармод»(надалі –відповідач-3, ТОВ фірма «Пармод») зі змінами та доповненнями згідно договору № 13-65-06/266 від 27.05.2008 р.

Позивач вказує, що згідно договору про внесення змін № 13-65-06/492 від 19.11.2008 р. до кредитного договору повернення кредиту повинно здійснюватись позичальником частинами у відповідності до встановленого графіку з кінцевим терміном погашення кредиту не пізніше 24.07.2009 р., однак відповідачем-1 не погашена заборгованість по кредиту на суму 3600000, 00 грн.

Позивач також посилається на несплату відповідачем-1 процентів за користування кредитом за періоди з 13.06.2009 по 04.02.2010 р. та з 21.06.2010 р. по 30.06.2010 р., всього у сумі 639733, 80 грн.

До того ж позивач зазначає на несплату відповідачем-1 станом на 05.07.2010 р. комісії за управління кредитом згідно п. 3.4.1 кредитного договору за періоди з 14.06.2009 р. по 04.02.2010 р. та з 21.06.2010 р. по 30.06.2010 р., всього у сумі 13068, 50 грн.

З метою урегулювання зазначеної ситуації Банк листом № 05-01-10/45 від 01.07.2010 р. доводив до відома боржника про необхідність погашення простроченого кредиту, процентів за користування кредитом та комісійної винагороди за управління кредитом. Однак станом на 05.07.2010 р. заборгованість погашена не була.

У якості забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором Промінвестбанком з відповідачем-2 –ТОВ БК «КРИМАР»був укладений договір поруки № 13-65-06/468 від 26.07.2006 р., зі змінами та доповненнями згідно договору № 13-65-06/265 від 27.05.2008 р., а з відповідачем-3 –ТОВ фірмою «Пармод»укладений договір поруки № 13-65-06/469 від 26.07.2006 р., зі змінами та доповненнями згідно договору № 13-65-06/266 від 27.05.2008 р.

Пунктом 2.1 перелічених договорів поруки передбачено, що поручителі у випадку невиконання перед Банком зобов’язань ТОВ фірмою «К.М.Б.», що випливають з кредитного договору (а також з будь-яких додатків до нього) зобов’язуються сплатити банку борг ТОВ фірми «К.М.Б.»в повній сумі невиконаних зобов’язань, у тому числі по погашенню виданого кредиту, процентів, сплаті пені, штрафів, неустойок, інших грошових зобов’язань, а також відшкодуванню збитків банку, передбачених кредитним договором.

При цьому, згідно п.2.2 договорів поруки передбачена солідарна відповідальність поручителів та боржника.

На виконання п. 3.1 договорів поруки позивач листами № 05-01-05/43 та № 05-01-05/43 від 01.07.2010 р. повідомив ТОВ БК «КРИМАР»та ТОВ фірму «Пармод»про те, що ТОВ фірмою «К.М.Б.»порушені зобов’язання за кредитним договором та вимагав погасити заборгованість за кредитним договором в строк до 05.07.2010 року. Однак заборгованість погашена не була.

Приймаючі до уваги вищенаведене, позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно заборгованість у розмірі 4252802, 30 грн.

Одночасно з позовом надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої позивач просить накласти арешт на майно, грошові кошти або інші цінності в сумі 4252802, 30 грн. відповідачів, посилаючись на невиконання останніми зобов’язань за укладеними з договорами.

Відповідач-1 ТОВ фірма «К.М.Б.»проти заявлених позовних вимог заперечує частково, посилаючись на незаконне нарахування банком процентів за користування кредитом за ставкою 27% річних замість 22% річних, передбаченої п. 3.2 кредитного договору з урахуванням змін, внесених договором № 13-65-06/492 від 19.11.2008 р. Вказує на те, що рішенням господарського суду Одеської області від 22.01.2010 р. по справі № 15/76-09-2705, що набрало законної сили, встановлена недійсність пункту 3.5 кредитного договору, який передбачав застосування підвищеної ставки за користування кредитом у розмірі 27% річних. Отже не має підстав для застосування підвищеної процентної ставки за користування кредитом та стягнення суми 109013, 68 грн., нарахованої за такою ставкою. До того ж відповідач-1 зазначає, що заборгованість за період з 13.06.2009 р. по 30.06.2009 р. вже була предметом розгляду зазначеної справи, отже сума процентів за користування за зазначений період у розмірі 33821, 51 грн. безпідставно нараховану Банком. Також відповідач-1 зазначає, що всього на погашення заборгованості за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2010 р. Банком у якості договірного списання була списана з рахунку відповідача-1 сума коштів у розмірі 367189, 45 грн. та врахована частково позивачем як погашення заборгованості за процентами за користування кредитом за період з 05.02.2010 р. по 20.06.2010 р. Однак, з розрахунку заборгованості за цей період за ставкою 22% річних, погашеною за цей період слід вважати суму 295101, 37 грн. Відтак, на думку відповідача-1, на залишок списаної банком суми на погашення процентів за користування кредитом, а саме у розмірі 72088, 08 грн. (367189, 45 грн. - 295101, 37 грн.) повинна бути часткове зменшена заборгованість за спірні періоди: з 01.07.2009 р. по 04.02.2010 р. та з 21.06.2010 р. по 30.06.2010 р. Отже, відповідач-1 зазначає, що всього не підлягають задоволенню вимоги Банку про стягнення заборгованості у сумі 214923, 27 грн.

Відповідач-2 –ТОВ БК «КРИМАР»та відповідач-3 –ТОВ фірма «К.М.Б.»позов не визнають повністю, зазначають, що в зв’язку з укладенням між банком та відповідачем-1 договору № 13-65-06/492 від 19.11.2008 р. про внесення змін до кредитного договору № 13-65-06/261 від 27.05.2008 р., згідно якого збільшився розмір процентної ставки за користування кредитом з 18% до 22% річних без згоди відповідача-2 та відповідача-3 як поручителів, отже з огляду на приписи ч. 1 ст. 559 ЦК України, - договір поруки припинився.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив.

27.05.2008 р. між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми «К.М.Б.»був укладений кредитний договір № 13-65-06/261 від 27.05.2008 р., відповідно до умов п. 2.1 якого Банк зобов’язався надати ТОВ фірмі «К.М.Б.»(позичальнику) кредит в сумі 5000000, 00 грн., а позичальник зобов’язався повернути кредит та сплатити проценти, встановлені договором.

Матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційним банк»є правонаступником Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство).

Згідно п. 3.1 вказаного кредитного договору кредит надається банком позичальнику шляхом оплати в межах сум ат відповідно до термінів, визначених п. 2.1 договору, розрахункових документів (платіжних доручень) позичальника безпосередньо з позичкового рахунку 20735331535366/980, відкритого банком у БВ № 1 «Іллічівське»філії «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса», на рахунки контрагентів позичальника відповідно до цільового призначення кредиту.

Відповідно п. 2.2 кредитного договору з урахуванням змін, внесених договором № 13-65-06/492 від 19.11.2008 р. повернення кредиту здійснюється позичальником частинами у відповідності до наступного графіку: 20.01.2009 р. –в сумі 300000, 00 грн., 20.02.2009 р. –в сумі 300000, 00 грн., 20.03.2009 р. –в сумі 300000, 00 грн., 20.04.2009 р. –в сумі 300000, 00 грн., 20.05.2009 р. –в сумі 1100 000, 00 грн., 20.06.2009 р. –в сумі 1100 000, 00 грн., 24.07.2009 р. –в сумі 1100 000, 00 грн. кінцевий термін погашення кредиту –не пізніше 24 квітня 2009 року.

Згідно умов п. 3.2 кредитного договору встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 18% річних.

Договором № 13-65-06/492 від 19.11.2008 р. внесені зміни до п. 3.2 кредитного договору, згідно яким проценти за користування кредитом сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком процентної ставки 22% річних.

Відповідно до п. 3.4 кредитного договору проценти за кредит нараховуються банком на фактичну заборгованість позичальника за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у календарному році.

За положеннями п. 3.12 кредитного договору позичальник доручив банку здійснювати договірне списання коштів у національній валюті з поточних рахунків позичальника, відкритих в БВ № 1 «Іллічівське»філії «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса», що становлять суму кредиту, процентів за користування кредитом, штрафних санкції та інших грошових зобов’язань позичальника перед банком, за умови настання строків виконання грошових зобов’язань.

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язком для виконання сторонами.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується, що протягом 28-30 травня 2008 р. позивачем оплачені платіжні доручення відповідача-1 на загальну суму 5000000, 00 грн. на виконання п. 3.1 кредитного договору. Отже банком був наданий, а ТОВ фірмою «К.М.Б.»отриманий кредит в сумі, передбаченою пунктом 2.1 кредитного договору.

Як вбачається з довідки про рух грошових коштів за рахунком № 20674350535366 за період з 27.05.2008 року по 30.06.2010 та не заперечується відповідачем-1 несплаченим залишалась заборгованість за кредитом в сумі 3600000, 00 грн., кінцевий термін повернення якої –не пізніше 27 липня 2009 року згідно п. 2.2 кредитного договору.

Відповідно до п. 3.4.1 кредитного договору за управління кредитом позичальник сплачує банку комісійну винагороду, виходячи із встановленої банком процентної ставки у розмірі 0,5% процентів річних від ліміту кредитної лінії, відповідно до п. 2.1 кредитного договору.

Комісійна винагорода за управління кредитом нараховується банком від суми кредиту в передостанній робочий день поточного місяця та сплачується позичальником в останній робочий день поточного місяця.

З довідок про рух грошових коштів за період з 27.05.2008 р. по 30.06.2010 р. за рахунками № 35789304535366 (980) та 35793301535366, відкритих банком в БВ № 1 «Іллічівське»філії «Відділення Промінвестбанку в м. Одеса», код Банку 328125 вбачається, що ТОВ фірмою «К.М.Б.»не погашена заборгованість за комісію за управління кредитом у сумі 13068, 50 грн., нарахування якою було призупинено банком за період з 01.07.2010 року по 29.09.2009 р. та з 01.10.2009 року по 10.06.2010 та відновлено нарахування з 11.06.2010 року. З довідок-розрахунків нарахованої (відновлення) комісії за управління кредитом вбачається, що зазначена сума нарахована банком за період з 13.06.2009 р. по 04.02.2010 р. та з 01.06.2010 р. по 30.06.2010 р.

З розрахунків, які містяться в позові, довідок-розрахунків нарахування відсотків (відновлених) за договором за періоди з 13.06.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 р. по 04.02.2010 р, банком нарахована заборгованість за процентами за користування кредитом за періоди з 13.06.2009 по 04.02.2010 р. та з 21.06.2010 р. по 30.06.2010 р., всього у сумі 639733, 80 грн. Нарахування процентів за користування кредитом було призупинено позивачем з 01.07.2009 р. по 20.04.2010 р. та відновлено з 21.04.2010 р. При цьому при розрахунку заборгованості процентів за користування кредитом банком частково застосована ставка 27% річних, замість 22% річних, передбаченою пунктом 3.2 кредитного договору з урахуванням змін, внесених договором № 13-65-06/492 від 19.11.2008 р.

Відповідно до п. 3.5 Кредитного договору № 13-65-06/261, у випадку порушення позичальником встановленого п. 2.2 кредитного договору строку погашення одержаного кредиту позичальник надалі сплачує проценти за неправомірне користування кредитом, виходячи з процентної ставки 27% річних.

Однак матеріалами справи підтверджено, що рішенням господарського суду Одеської області від 22.01.2010 року по справі № 15/76-09-2705 за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»до ТОВ фірми «К.М.Б.»про стягнення заборгованості за кредитним договором № 13-65-06/261 від 27.07.2008 р. на підставі ч. 2 ст. 215 ЦК України встановлена недійсність пунктів 3.13.1, 3.5 кредитного договору № 13-65-06/261, якими передбачалось право банку збільшувати в односторонньому порядку процентну ставку за користування кредитом.

Вказане рішення господарського суду набрало законної сили 08.02.2010 року.

За приписами ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (ст. 217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних насідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

Відтак відсутні підстави для застосування позивачем підвищеної процентної ставки у розмірі 27% річних замість 22% річних при розрахунку заборгованості позичальника по процентам за користування кредитом.

Отже, виходячи з розрахунків, що містяться в позові та довідках-розрахунках нарахування процентів (відновлених) за договором за періоди з 13.06.2009 р. по 31.12.2009 р. та з 01.01.2010 р. по 04.02.2010 р, позивачем неправомірно нараховане:

- за період з 01.07.2009 р. по 31.07.2009 р. банком нараховане 78635, 60 грн., тоді як з огляду на ставку, визначену договором в розмірі 22% річних, сума відсотків за вказаний період складає 67265, 75 грн. (3600000, 00 грн. х 0,22/365х 31 день), тобто зайве нараховане 11369, 85 грн.;

- за період з 01.08.2009 р. по 31.08.2009 р. за ставкою 27% річних банком нараховане 82553, 42 грн., тоді як з огляду на ставку, визначену договором в розмірі 22% річних, сума відсотків за вказаний період складає 67265, 75 грн. (3600000, 00 грн. х 0,22/365х 31 день), тобто зайве нараховане 15287, 67 грн.;

- за період з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р. за ставкою 27% річних банком нараховане 79890, 41 грн., тоді як з огляду на ставку, визначену договором в розмірі 22% річних, сума відсотків за вказаний період складає 65095, 89 грн. (3600000, 00 грн. х 0,22/365х 30 день), тобто зайве нараховане 14794, 52 грн.;

- за період з 01.10.2009 р. по 31.10.2009 р. за ставкою 27% річних банком нараховане 82553, 42 грн., тоді як з огляду на ставку, визначену договором в розмірі 22% річних, сума відсотків за вказаний період складає 67265, 75 грн. (3600000, 00 грн. х 0,22/365х 31 день), тобто зайве нараховане 15287, 67 грн.;

- за період з 01.11.2009 р. по 30.11.2009 р. за ставкою 27% річних банком нараховане 79890, 41 грн., тоді як з огляду на ставку, визначену договором в розмірі 22% річних, сума відсотків за вказаний період складає 65095, 89 грн. (3600000, 00 грн. х 0,22/365х 30 день), тобто зайве нараховане 14794, 52 грн.;

- за період з 01.12.2009 р. по 31.12.2009 р. за ставкою 27% річних банком нараховане 82553, 42 грн., тоді як з огляду на ставку, визначену договором в розмірі 22% річних, сума відсотків за вказаний період складає 67265, 75 грн. (3600000, 00 грн. х 0,22/365х 31 день), тобто зайве нараховане 15287, 67 грн.;

- за період з 01.01.2010 р. по 31.01.2010 р. за ставкою 27% річних банком нараховане 82553, 42 грн., тоді як з огляду на ставку, визначену договором в розмірі 22% річних, сума відсотків за вказаний період складає 67265, 75 грн. (3600000, 00 грн. х 0,22/365х 31 день), тобто зайве нараховане 15287, 67 грн.;

- за період з 01.02.2010 р. по 04.02.2010 р. за ставкою 27% річних банком нараховане 10652, 05 грн., тоді як з огляду на ставку, визначену договором в розмірі 22% річних, сума відсотків за вказаний період складає 8679, 45 грн. (3600000, 00 грн. х 0,22/365х 4 дня), тобто зайве нараховане 1972, 60 грн.;

- за період з 21.06.2010 р. по 30.06.2010 р. за ставкою 27% річних банком нараховане 26630, 14 грн., тоді як з огляду на ставку, визначену договором в розмірі 22% річних, сума відсотків за вказаний період складає 21698, 63 грн. (3600000, 00 грн. х 0,22/365х 10 днів), тобто зайве нараховане 4931, 51 грн.

Таким чином, всього банком неправомірно нараховане по відсоткам за користування кредитом за кредитним договором № 13-65-06/261 від 27.05.2008 р. за періоди з 01.07.2009 р. по 04.02.2010 р. та з 21.06.2010 р. по 30.06.2010 р. сума у розмірі 109013, 68 грн.

Як вбачається з позову, банком враховуються як сплачені позичальником проценти за користування кредитом за період з 05.02.2010 р по 20.06.2010 року.

З рішення господарського суду Одеської області від 22.01.2010 р. по справі № 15/76-09-2705 вбачається, що останній врахований судом при розгляді справи платіж на повне погашення заборгованості відповідача-1 за процентами за користування кредитом за кредитним договором за період з 01.04.2009 року по 30.06.2009 р., що була предметом розгляду цієї справи, здійснений відповідачем –ТОВ фірмою «К.М.Б.»27.11.2009 р. з рахунку ТОВ фірми «К.М.Б.»№ 26003301535366 в сумі 8844, 19 грн.

Відтак всі платежі з рахунку 26003301535366/980, що списані банком самостійно відповідно до п. 3.12 кредитного договору після 27.11.2009 р. на погашення процентів за користування кредитом зараховувались як погашення процентів за період, починаючи з 01.07.2009 року –дати виникнення заборгованості по процентам, стягнення яких входить до предмету пред’явленого банком позову за цією справою.

Матеріалами справи, а саме довідками про рух грошових коштів з 27.05.2008 року по 30.06.2010 р. за рахунком 20685361535366 та за рахунком 20696361535366 ТОВ фірми «К.М.Б.», випискою за період з 27.11.2009 по 31.08.2010 р. за рахунком № 26003301535366/980 ТОВ фірми «К.М.Б.» підтверджується, що після 27.11.2009 року банком самостійно списані згідно п. 3.12 кредитного договору з поточного рахунку ТОВ фірми «К.М.Б.»№ 26003301535366/980 наступні суми з призначеннями платежу на погашення процентів за кредитним договором за спірний період:

на рахунок № 20685361535366 (рахунок процентів за кредитом): 14.06.2010 року –у сумі 34381, 91 грн.; 21.06.2010 року –у сумі 26630, 14; 23.06.2010 року –у сумі 19, 58 грн.

на рахунок № 20696361535366 (рахунок прострочених процентів за кредитом): 30.04.2010 року (меморіальний ордер № 20/58) –у сумі 7000,00 грн.; 30.04.2010 року (меморіальний ордер № 22/58) – у сумі 30 500,00 грн.; 30.04.2010 року (меморіальний ордер № 05/58) –у сумі 49 000,00 грн.; 30.04.2010 року (меморіальний ордер № 25/58) –у сумі 67 000,00 грн.; 31.05.2010 (меморіальний ордер № 01/58) –у сумі 144757, 54 грн.; 21.06.2010 р. (меморіальний ордер № 02/58) –у сумі 2 900,28 грн., 30.06.2010 року (меморіальний ордер № 05/58) –у сумі 5000, 00 грн.

Таким чином, всього ТОВ фірмою «К.М.Б.»погашені проценти за користування кредитом за кредитним договором, нараховані за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, на загальну суму 367189, 45 грн.

З позову вбачається, що банком не заперечується відсутність заборгованості відповідача-1 за процентами за користування кредитом за період з 05.02.2010 р. по 20.06.2010 р. (включно), яку банк вважає погашеною, в тому числі за рахунок списання з рахунку ТОВ фірми «К.М.Б.»частки вищезазначеної суми у розмірі 367189, 45 грн.

Сума процентів за користування кредитом за період з 05.02.2010 року по 20.06.2010 року, яку позивач вважає погашеною відповідачем повинна розраховуватись за ставкою 22% річних, та відповідно складає суму у розмірі 295101, 37 грн. (3600000, 00 грн. х 0,22/365 х 136 днів), яка входить до складу списаної банком суми 367189, 45 грн.

З огляду на зазначене, суд погоджується з доводами представника ТОВ фірми «К.М.Б.», що на суму у розмірі 72088, 08 грн. (367189, 45 грн. –295101, 37 грн.), яка списана банком з рахунку відповідача –1 у якості заборгованості за процентами за користування кредитом, повинна бути зменшена загальна заборгованість відповідача -1 за процентами за користування кредитом за період з 01.07.2009 року по 04.02.2010 року та 21.06.2010 року по 30.06.2010 року, вимога про стягнення якої є предметом позову Банку за даною справою.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.09.2010р. за цією справою припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідачів 33821, 51 грн., нарахованих за період з 13.06.2009 р. по 30.06.2009 р. згідно ч. 1 п. 2 ст. 80 ГПК України за мотивами того, що ці вимоги були предметом розгляду справи № 15/76-09-2705 за позовом банку к ТОВ фірмі «К.М.Б.»про стягнення заборгованості за кредитним договором, за якою господарським судом Одеської області 22.01.2010 р. постановлено рішення.

Також судом встановлено, що у якості забезпечення виконання зобов’язань позичальника –ТОВ фірми «К.М.Б.» за кредитним договором № 13-65-06/261 від 27.05.2008 року, між відповідачем –3 - ТОВ фірмою «Пармод»та Промінвестбанком 27.05.2008 р. був укладений договір про внесення змін до договору поруки № 13-65-06/469 від 26.07.2006 р.

Зазначеним договором внесені зміни до п. 2.1, абзацу першого п. 3.4, п.6.5 Договору поруки № 13-65-06/469 від 26.07.2006 р.

Згідно вказаних змін до договору поруки № 13-65-06/469 від 26.07.2006 р., ТОВ фірма «Пармод»як поручитель зобов’язався перед Акціонерним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) правонаступником якого є позивач по справі, у випадку невиконання перед Кредитором (Банком) зобов’язань ТОВ фірмою «К.М.Б.», що випливають з Кредитного договору № 13-65-06/261 від 27.05.2008 року (а також угод про внесення змін до нього) сплатити борг Боржника кредитору в повній сумі невиконаних зобов’язань, у тому числі по погашенню виданого кредиту в сумі 5000000, 00 грн., відсотків, неустойок, а також відшкодуванню збитків кредитору, передбачених Кредитним договором.

Пунктом 2.2 Договору поруки № 13-65-06/469 від 26.07.2006 р., що за невиконання зобов’язань Боржника за Кредитним договором та Генеральної угоди поручитель відповідає як солідарний боржник.

Згідно умов пункту 3.1 Договору поруки Кредитор зобов’язаний у письмовому виді повідомити Поручителя про невиконання зобов’язань Боржником у встановлені Кредитним договором та Генеральною угодою терміни.

За положеннями пункту 3.3 цього Договору поруки, Поручитель зобов’язується протягом трьох днів з моменту одержання повідомлення перерахувати на рахунок Кредитора суму боргу Боржника.

Доказів повідомлення ТОВ фірми «Пармод»про необхідність погашення заборгованості за позичальника позивач суду не надав.

В п. 6.5 Договору поруки № 13-65-06/469 від 26.07.2006 р. зі змінами внесеними договором про внесення змін від 27.05.2008 р., поручитель підтвердив, що він ознайомлений з умовами Кредитного договору № 13-65-06/261 від 27.05.2008 року (а також угодами про внесення змін до нього).

Пунктом 3.2 кредитного договору була встановлена процентна ставка за користування кредитом у розмірі 18% річних.

19.11.2008 року Договором № 13-65-06/492 про внесення змін до кредитного договору № 13-65-06/261 від 27.05.2008 року, укладеному між Позивачем та Відповідачем-1 –ТОВ фірмою «К.М.Б.», внесені зміни в пункти 2.2 кредитного договору щодо зміни графіку повернення кредиту та в п. 3.2 щодо зміни розміру процентів за користування кредитом – встановлена процентна ставка 22% річних.

Згідно п. 2.2 кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту –не пізніше 24 липня 2009 року (включно).

Відтак 19.11.2008 року банком та ТОВ фірмою «К.М.Б.»внесені зміни до умов кредитного договору, якими збільшилась процентна ставка за користування кредитом, тобто збільшення обсягу відповідальності поручителя за договором поруки.

В матеріалах справи відсутні докази згоди ТОВ фірми «Пармод»як поручителя на таку зміну умов кредитного договору.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором в тому же обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України однією з підстав припинення договору поруки є зміна зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Оскільки після укладення договору від 27.05.2008 р. про внесення змін до Договору поруки № 13-65-06/469 від 26.07.2006 р. між позивачем та ТОВ фірмою «К.М.Б.»без згоди поручителя - ТОВ фірми «Пармод»була укладена 19.11.2008 р. додаткова угода до кредитного договору № 13-65-06/261 від 27.05.2008 р., якою була збільшена процентна ставка за користування кредитом, тобто збільшився обсяг відповідальності поручителя, то договір поруки № 13-65-06/469 від 26.07.2006 р. зі змінами, внесеними договором № 13-65-06/468 від 27.05.2008 р., - припинився відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Відтак відсутні підстави для задоволення вимог банку про стягнення з ТОВ фірми «Пармод»суми коштів за кредитним договором № 13-65-06/261 від 27.05.2008 р.

Судом встановлено, що якості забезпечення виконання зобов’язань ТОВ фірмою «К.М.Б.» за кредитним договором № 13-65-06/265 від 27.05.2008 року, між ТОВ БК «КРИМАР»та Промінвестбанком 27.05.2008 р. був укладений договір № 13-65-06/265 про внесення змін до Договору поруки № 13-65-06/468 від 26.07.2006 р.

При цьому договір поруки № 13-65-06/468 від 26.07.2006 р. суду наданий не був.

Однак суд вважає, що договір № 13-65-06/265 про внесення змін до договору поруки № 13-65-06/468 від 26.07.2006 р. містить всі істотні умови договору поруки та укладений в письмової формі відповідно до вимог ст. 547 ЦК України, отже з цього договору між банком та ТОВ БК «КРИМАР»виникли правовідносини поручителя та кредитора - відповідно, що регулюються параграфом 3 главою 49 розділом 1 книзі 5 Цивільного кодексу України.

Згідно умов цього договору про внесення змін до договору поруки № 13-65-06/468 від 26.07.2006 р., ТОВ БК «КРИМАР»як поручитель зобов’язався перед Акціонерним промислово-інвестиційним банком (ЗАТ) правонаступником якого є позивач по справі, у випадку невиконання перед кредитором (Банком) зобов’язань ТОВ фірмою «К.М.Б.», що випливають з Кредитного договору № 13-65-06/261 від 27.05.2008 року (а також угод про внесення змін до нього) сплатити борг Боржника кредитору в повній сумі невиконаних зобов’язань, у тому числі по погашенню виданого кредиту в сумі 5000000, 00 грн., відсотків, неустойок, а також відшкодуванню збитків кредитору, передбачених Кредитним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Як вбачається з договору № 13-65-06/265 про внесення змін до договору поруки № 13-65-06/468 від 26.07.2006 р. ним не встановлена субсидіарна відповідальність поручителя, отже відповідальність останнього є солідарною з боржником.

Договором № 13-65-06/265 від 27.05.2008 р. про внесення змін до договору поруки № 13-65-06/468 від 26.07.2006 р., ТОВ БК «КРИМАР»підтвердив, що він ознайомлений з умовами кредитного договору № 13-65-06/261 від 27.05.2008 року (а також угодами про внесення змін до нього).

19.11.2008 року договором № 13-65-06/492 про внесення змін до кредитного договору № 13-65-06/261 від 27.05.2008 року, укладеному між позивачем та позичальником –ТОВ фірмою «К.М.Б.», внесені зміни в пункти 2.2, 3.2 кредитного договору щодо зміни графіку повернення кредиту та щодо зміни розміру процентної ставки за користування кредитом з 18% річних до 22% річних.

Згідно п. 2.2 кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту –не пізніше 24 липня 2009 року (включно).

В матеріалах справи відсутні докази отримання згоди від ТОВ фірми «КРИМАР»на таку зміну сторонами кредитного договору умов цього договору.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Стаття 554 ЦК України передбачає, що у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором в тому же обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

За положеннями ч. 1 ст. 559 ЦК України підставою припинення договору поруки є, зокрема, зміна зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Оскільки після укладення договору від 27.05.2008 р. № 13-65-06/265 про внесення змін до договору поруки № 13-65-06/468 від 26.07.2006 р. між позивачем та ТОВ фірмою «К.М.Б.»без згоди поручителя - ТОВ БК «КРИМАР»була укладена 19.11.2008 р. додаткова угода до кредитного договору № 13-65-06/261 від 27.05.2008 р., якою збільшена процентна ставка за користування кредитом, що спричинило збільшення обсягу відповідальності поручителя, то договір поруки № 13-65-06/468 від 26.07.2006 р. зі змінами, внесеними договором № 13-65-06/265 від 27.05.2008 р., - припинився відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України.

Відтак відсутні підстави для задоволення вимог позивача про стягнення заборгованості з ТОВ БК «КРИМАР»за кредитним договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючі усе вищенаведене та оцінюючі докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги до ТОВ фірми «К.М.Б.»підлягають частковому задоволенню, всього у сумі 4037879, 03 грн., до складу якої входить заборгованість за кредитом у сумі 3600000, 00 грн., проценти за користування кредитом у сумі 424810, 53 грн., комісія за управління кредитом у сумі 13068, 50 грн. В задоволенні позовних вимог банку до ТОВ БК «КРИМАР»та ТОВ фірми «Пармод»слід відмовити в повному обсязі.

Заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, грошові кошти або інші цінності в сумі 4252802, 30 грн. відповідачів, посилаючись на невиконання останніми зобов’язань за укладеними з позивачем договорами не підлягає задоволенню як необґрунтована.

Щодо судових витрат, понесених позивачем по даній справі, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно статті 49 ГПК України, державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав –на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенню позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, при відмові в позові –на позивача.

Суд вважає покласти на ТОВ фірму «К.М.Б.»пропорційно задоволеним вимогам витрати по сплаті банком держмита у сумі 24211, 31 грн. (25500, 00 грн. х 4037879, 03 грн./4 252802, 30 грн. – та витрати банку на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 224, 07 грн. (236, 00 грн. х 4037879, 03 грн./ 4 252802, 30 грн.).

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса»до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «К.М.Б.»про стягнення 4252802, 30 грн. задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «К.М.Б.»(65070, м. Одеса, вул. 25-ої Чапаєвської дивізії, буд. 1; Код ЄДРПОУ 19209932) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»(01001, м. Київ, провул. Шевченка, 12; Код ЄДРПОУ 00039002) заборгованість за кредитним договором № 13-65-06/261 від 27.05.2008 р. у сумі 4037879, 03 грн. (чотири мільйона тридцять сім тисяч вісімсот сімдесят дев’ять грн. 03 коп.), витрати по сплаті держмита в сумі 24211, 31 грн. (двадцять чотири тисячі двісті одинадцять грн. 31 коп.), витрати по сплаті послуг на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 224, 07 грн. (двісті двадцять чотири грн. 07 коп.).

3.          В задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса»до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної компанії «КРИМАР»про стягнення 4252802, 30 грн. солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю Фірми «К.М.Б.», Товариством з обмеженою відповідальністю Фірмою «Пармод», - відмовити в повному обсязі;

4.          В задоволенні позовної заяви Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк»в особі «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Одеса»до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми «Пармод»про стягнення 4252802, 30 грн. солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю Фірми «К.М.Б.», Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельною компанією «КРИМАР», - відмовити в повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текс рішення складено 20.09.2010р.

Суддя