Рішення № 11456099, 10.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2010 р.Справа № 34/105-10-3203 За позовом Закритого акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ"

про стягнення на суму 634538,53грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Ільєнко О.В., діючий на підставі довіреності №82-Д від 07.07.2010р.;

від відповідача: не з’явилися.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Закрите акціонерне товариство "АПК-ІНВЕСТ", звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ" про стягнення заборгованості за договором поставки №102/ДМП-10 від 06.02.2010р. в сумі 553569,62грн. основного боргу, 28278,73грн. пені, 48462,09грн. штрафу, 3% річних у розмірі 4228,09грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.07.2010р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/105-10-3203.

Крім того, разом із позовною заявою, 19.07.10р. позивач звернувся із заявою про забезпечення позову в порядку ст.ст.66, 67 Господарського процесуального кодексу України про накладення арешту на грошові кошти ТОВ „ВІВ”, розміщені на його банківських рахунках в розмірі суми позову, а також судових витрат за даним позовом.

Вищезазначена заява судом не задоволена, оскільки відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов’язаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття. Тому відповідна ухвала господарського суду в обов’язковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для її відхилення.

Відповідач в судові засідання не з’являвся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

06.02.2010р. між Закритим акціонерним товариством "АПК-ІНВЕСТ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІВ" (покупець) укладено договір поставки №102/ДМП-10, відповідно до умов якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов’язався поставляти (передавати у власність) покупцеві окремими партіями м’ясо свиней (свинини) відчизняного походження у тушах та півтушах відповідної категорії та визначеного ступеню термічної обробки, блоки із м’яса, субпродукти м’ясні оброблені, напівфабрикати м’ясні (товар) за найменуванням товару(у разі поставки м’яса свиней з визначенням відповідної категорії та ступеню термічної обробки), асортиментом та цінами, узгодженими сторонами у спеціфікації, яка є відповідним додатком до договору і є його невід’ємною частиною, а покупець, в свою чергу –прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість(п.1.1 договору).

Згідно п.1.2 даного договору конкретна кількість, асортимент, ціни товару відповідно до узгодженої спеціфікації, а також строки поставки відповідної партії товару визначаються сторонамишляхом надання покупцем та прийняття постачальником відповідних заявок на товар, оформлених за формою, визначеною в додатку №1 до цього договору, який є його невід’ємною частиною.

Розділом 2 цього договору визначені умови поставки товару

Відповідно до п.2.9 цього розділу моментом передачі товару є момент оформлення відповідних супровідних документів на товар, з зазначенням в цих документах дати фактичного отримання товару.

Порядок приймання-передачі товару запроваджений у розділі 3 даного договору.

Відповідно до п.3.1 цього розділу приймання товару за кількістю та якістю провадиться згідно з Інструкцією щодо порядку приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65 №П-6, та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 №П-7, діючими стандартами, технічними умовами, та цім договором.

Відповідно до п.п.3.2, пп.3.2.1 п.3.2 даного розділу приймання-передача товару за кількістю та якістю проводиться в момент передачі товару покупцю в місці поставки, у присутності уповноважених представників сторін. Приймання товару здійснюється покупцем за кількістю місць чи по вазі-брутто (вагою-брутто вага товару з упаковкою).

Згідно п.3.4 вказаного розділу у разі виявлення невідповідності якості, кількості, маркування товару, тари або упаковки вимогам стандартів, технічним умовам, даному договору або даним, зазначеним у документах, що засвідчують кількість та якість товару, в момент передачі товару, приймання товару призупиняється(якщо товар ще не прийнятий), після чого відповідні уповноважені представники сторін складають Акт про виявлення невідповідності якості та кількості товару, за відповідною формою, визначеною у додатку №3 до цього договру. Будь-які рішення, що приймаються спільною комісією покупця та постачальника, під час складання акту про виявлення невідповідності якості та кількості товару є обов’язковими до виконання для сторін цього договору.

Умови приймання-передачі зворотної (заставної) тари та пакування продукції запроваджені у розділі 4 зазначеного договору.

Розділом 5 даного договору визначені ціна товару, загальна вартість договору та порядок розрахунків.

Відповідно до п.5.1-5.5 договору ціна за одиницю товару, що поставляється за цим договором визначається відповідною специфікацією та враховує податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків. Загальна вартість цього договору складається з загальної вартості всіх поставок товару за цим договором, зазначених у заявках покупця та закріплених в рахунках і видаткових накладних та враховує податок на додану вартість у розмірі 20 відсотків. Покупець здійснює оплату товару постачальнику у розмірі 100% вартості товару за видатковими накладними та у відповідності до узгоджених сторонами цін у відповідній специфікації, на протязі 7 банківських днів з дня отримання товару. Днем здійснення платежу вважається день в який сума, що підлягає сплаті, зарахована на рахунок постачальника. Платежі за цим договором здійснюються покупцем на рахунок постачальника, зазначений у розділі 12 цього договору, в безготівковій формі виключно на підставі видаткових накладних. Платежі, здійснені покупцем не на підставі видаткової накладної постачальника не вважаються належним виконанням покупцем своїх зобов’язань з оплати товару за цим договором.

Згідно п. 5.8 зазначеного договору покупець зобов’язаний проводити звірення розрахунків з постачальником за поставлений товар до 10 числа кожного місяця, який іде за звітним періодом, яким є один календарний місяць, шляхом підписання акту звірки взаєморозрахунків оформленого належним чином, постачальник має право призупинити поставки товару за цим договором (виконання заявок покупця). При наявності розбіжностей, останні оформляються протоколом розбіжностей сторони, яка виявила розбіжності.

Розділом 6 обумовлена якість товару.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє по 31.12.2011р. включно, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за ним.

На виконання умов договору поставки №102/ДМП-10 від 06.02.2010р., згідно товарних накладних від 28.01.2010р. №2059МК на суму 70176,04грн., від 19.02.2010р. №4265МК на суму 137938,88грн., від 01.03.2010р. №5130МК на суму 153584,87грн., від 10.03.2010р. №6054МК на суму 4827,6грн., №6055МК на суму 66251,95грн., від 13.03.2010р. №6417МК на суму 153934,61грн., від 17.03.2010р. №6804МК на суму 66368,53грн., від 22.03.2010р. №7328МК на суму 153844,43грн., від 29.03.2010р. №8153МК на суму 427414,5грн., від 08.04.2010р. №9230МК на суму 263016,24грн. та, з врахуванням коректировки до товарної накладної №9230МК від 08.04.2010р., на суму 931,67грн., від 14.04.2010р. №9971МК на суму 770,16грн., №9972 на суму 207231,54грн., від 22.04.2010р. №10860МК на суму 211182,05грн., від 28.04.2010р. №11460МК на суму 352820,64грн., від 05.05.2010р. №12141МК на суму 270276,84грн. позивач поставив товар на суму 2540570,55грн., одержаний уповноваженими представниками відповідача.

В порушення умов зазначеного договору поставки відповідач не розрахувався з позивачем у встановлений договором строк, у зв’язку з чим останнім на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ" направлено претензію вих№438/1 від 31.05.2010р. з вимогою оплатити заборгованість за отриманий товар у розмірі 573569,62грн., штрафні санкції на загальну суму 40467,58грн., впродовж 2 банківських днів з дня розгляду цієї претензії.

Зазначена претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідальність сторін за порушення договору запроваджена у розділі 7 даного договору.

У випадку порушення зобов’язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену цим договором та /або/ чинним в Україні законодавством (п.7.1 вказаного розділу).

Згідно п.7.6. зазначеного розділу за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачуєпостачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Крім того, за порушення строків оплати, покупець сплачує постачальнику штраф в наступному розмірі: за прострочення платежу від одного до десяти календарних днів –0,5 відсотка від вартості поставленого та неоплаченого товару, від десяти до тридцяти календарних днів –1 відсоток від вартості поставленого та неоплаченого товару, понад тридцять календарних днів –5 відсотків від вартості поставленого та неоплаченого товару.

Посилаючись на вищенаведене, позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором поставки №102/ДМП-10 від 06.02.2010р. в сумі 553569,62грн. основного боргу, 28278,73грн. пені, 48462,09грн. штрафу, 3% річних у розмірі 4228,09грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Ст.193 Господарського кодексу України, ст.526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193)

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.625 зазначеного кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В матеріалах справи наявний підписаний сторонами та засвідчений печатками сторін акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 01.04.2010р. за ТОВ "ВІВ" рахується заборгованість на суму 655956,5грн.

Акт звірки взаємних розрахунків станом на 07.07.2010р. відповідно до якого за ТОВ "ВІВ" рахується заборгованість на суму 553569,62грн. підписаний тільки збоку позивача.

При цьому суд враховує, що акт звірки розрахунків є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій, а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - документами, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»), натомість доказів погашення зазначеної заборгованості у строк, визначений сторонами у договорі, відповідач суду не надав всупереч вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки –грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов’язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Враховуючи викладене, наведені норми матеріального права, договірні умови, визначені сторонами п.7.6 договору, ненадання відповідачем суду доказів сплати вартості отриманого від позивача товару у встановлений договором строк, перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум, позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ" про стягнення основного боргу за договором поставки №102/ДМП-10 від 06.02.2010р. на суму 553569,62грн., пені на суму 28278,73грн., штрафу на суму 48462,09грн., 3% річних на суму 4228,09грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 6345,39грн. та на ІТЗ судового процесу на суму 236грн., сплачені позивачем платіжними дорученнями №4500 від 12.07.2010р., №4501 від 12.07.2010р.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарсько процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІВ" (65005, м.Одеса, вул.М’ясоєдівська, 6/5; 67017, Одеська область, м.Одеса, вул. Поїздна, 4, кв. 11; м.Одеса, Водопровідна, 1А; код 22457295; п/р26000311749901 в АП „Південний” м.Одеса, код банку 328209) на користь Закритого акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" (83003, м.Донецьк, пр.Ілліча,89; 83001, м.Донецьк, вул.Артема, 74; код 34626750; п/р26008015110966 у філії ПАТ „Державний експортно-імпортний банк України” (АТ „Укрексімбанк”) в м.Донецьку, код банку 334817) заборгованість за договором поставки №102/ДМП-10 від 06.02.2010р. в сумі 553569(п’ятсот п’ятдесят три тисячі п’ятсот шістдесят дев’ять)грн.62коп. основного боргу, 28278(двадцять вісім тисяч двісті сімдесят вісім)грн.73коп. пені, 48462(сорок вісім тисяч чотириста шістдесят дві)грн.09коп. штрафу, 3% річних у розмірі 4228(чотири тисячі двісті двадцять вісім)грн.09коп., витрати по сплаті державного мита на суму 6345(шість тисяч триста сорок п’ять)грн.39коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення складено 14.09.2010р.