Рішення № 11456097, 10.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" вересня 2010 р.Справа № 34/108-10-3206 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія"

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення на суму 15641,99грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали участь

від позивача: не зявилися;

від відповідача: не зявилися.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на суму 10652,7грн., інфляційних втрат на суму 1423,61грн., 3% річних на суму 482,24грн., 3083,44грн. неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошових зобовязань., а також 1500грн. оплати послуг адвоката в порядку ст.44 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 22.07.10р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/108-10-3206.

Відповідач в судові засідання не зявлявся, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, своє право на захист не використав.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

24.12.08р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" (продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) укладено договір купівлі-продажу №24/12/353, за умовами якого продавець зобов'язався передати покупцю у визначені договором строки зазначений нижче товар, а покупець прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

За договірними умовами, визначеними сторонами в п.1.2, 1.4-1.6 даного договору, продавець передає за цим договором покупцю партіями наступний товар: господарські товари, побутову техніку та інші товари народного споживання в асортименті, кількості, за цінами за одиницю товару згідно накладних, які є невідємною частиною вказаного договору. Партією товару вважається його кількість, вказана в одній накладній.

Документація на товар оформлюється в момент передачі товару покупцю. Датою продажу товару покупцю є дата в накладній на передачу товару. Загальна сума договору складається з сум, вказаних у всіх накладних, виданих до цього договору та які є його невідємною частиною.

Розділом 2 вказаного договору визначені умови розрахунків сторін. Відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 вказаного розділу покупець зобовязаний перерахувати оплату за товар на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 календарних днів з моменту поставки партії товару відповідно до п.1.2 даного договору. Оплата здійснюється в національній грошовій одиниці України. Сторони домовились, що датою виконання покупцем своїх зобовязань по оплаті товару вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п.2.2 договору).

Умови постачання запроваджені сторонами у розділі 3 даного договору.

Передача-приймання продукції визначені у розділі 4 вказаного договору. Відповідно до п.4.1 зазначеного розділу приймання товару за кількістю та якістю здійснюється в момент передачі товару на складі продавця відповідно до умов Інструкцій про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів громадського споживання за кількістю та якістю №П-6 та №П-7. За умовами п.4.2 вказаного розділу претензії по кількості та якості товару предявляються в момент приймання товару на складі продавця.

Відповідальність сторін запроваджена у розділі 5 даного договору. Згідно п.5.1 вказаного розділу у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобовязань винна сторона зобовязана відшкодувати іншій стороні збитки у повному обсязі. За кожний день прострочки платежу покупцю нараховується штрафна неустойка у розмірі 0,6% від суми неоплаченого товару. Нарахування штрафної неустойки припиняється через дванадцять місяців з дня, коли зобовязання повинно було бути виконано (п.5.2 цього розділу).

Інші умови визначені розділом 6 зазначеного договору. Пунктом 6.1 цього розділу строк дії договору встановлено з моменту підписання і до 31.12.2009р.

На виконання умов даного договору купівлі-продажу фізична особа-підприємець ОСОБА_1 отримав від позивача товар на загальну суму 25717,28грн., що підтверджується видатковим накладними від 21.01.2009р. №287146 на суму 6669,12грн., №287153 на суму 6199,4грн., №287161 на суму 287161грн., №287163 на суму 6087,24грн.

За згодою позивача відповідачем було повернуто товар на загальну суму 8029,18грн., про що свідчать накладні про повернення від 24.03.2009р. №48417 на суму 5026,07грн., від 17.04.2009р. №69819 на суму 1858,25грн., від 21.04.2009р. №69788 на суму 1144,86грн.

Проте відповідач в порушення умов зазначеного договору за поставлений товар сплатив 7035,40грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку про рух грошових коштів позивача, у звязку з чим у нього виникла заборгованість за договором купівлі-продажу №24/12/353 від 24.12.2008р. перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" на суму 10652,7грн.

У звязку з порушенням відповідачем порядку внесення плати за отриманий товар, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" звернулося на адресу Орендаря з претензією (досудовим попередженням) №255 від 08.07.2009р., в якій запропонувало оплатити заборгованість протягом трьох днів.

Враховуючи несвоєчасне та не в повному обсязі виконання відповідачем взятого на себе за договором купівлі-продажу №24/12/353 від 24.12.2008р. зобовязання щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар на суму 10652,7грн., індексу інфляції на суму 1423,61грн., 3% річних на суму 482,24грн., 3083,44грн. неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошових зобовязань.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

Сторони в договорі купівлі-продажу №24/12/353 від 24.12.2008р. узгодили строк внесення оплати за товар, зокрема, відповідно до п.п.2.1.1 п.2.1 вказаного договору покупець зобовязаний перерахувати оплату за товар на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 календарних днів з моменту поставки партії товару відповідно до п.1.2 даного договору.

Проте, відповідач допустив порушення строків виконання зобовязання з оплати за отриманий товар, отже, порушив взяті на себе зобовязання всупереч приписів ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Встановив прострочення відповідачем сплати грошового зобовязання, перевірив правильність здійсненого позивачем нарахування інфляційних втрат та 3% річних на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення основного боргу на суму 10652,70грн., інфляційних втрат на суму 1423,61грн. та 3 % річних на суму 482,24грн.

Водночас відносно заявленої до стягнення неустойки (пені) за несвоєчасне виконання грошових зобовязань у сумі 3083,44грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст.551 Цивільного кодексу України, - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Поряд з цим, відповідно до ст.547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобовязанням вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони в п.5.1 договору передбачили, що у випадку невиконання або неналежного виконання своїх зобовязань винна сторона зобовязана відшкодувати іншій стороні збитки у повному обсязі. За кожний день прострочки платежу покупцю нараховується штрафна неустойка у розмірі 0,6% від суми неоплаченого товару. Нарахування штрафної неустойки припиняється через дванадцять місяців з дня, коли зобовязання повинно було бути виконано (п.5.2 цього розділу).

Отже, умовами даного договору сторони визначили вид забезпечення виконання зобовязання у вигляді нарахування штрафу (штрафної неустойки), а не пені. При цьому, сторонами недодержано письмової форми правочину щодо забезпечення виконання зобовязання у вигляді пені що свідчить про його нікчемність у відповідності до ст.547 Цивільного кодексу України.

З огляду на зазначене, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача неустойки (пені) на суму 3083,44грн. задоволенню не підлягає.

Згідно вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Водночас, 01.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" та адвокатом ОСОБА_2 (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №522 видане на підставі рішення Луганської обласної кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури від 17.03.1999р. №3) укладено угоду №50 про надання адвокатських послуг, правової допомоги підприємству щодо стягнення з підприємця ОСОБА_1 суми боргу за договором купівлі-продажу 24/12/353 від 24.12.2008р., укладеним між продавцем ТОВ „Мір Снабженія” та покупцем приватним підприємцем ОСОБА_1.

Відповідно до цієї угоди, правова допомога поєднує в собі: підготовку, оформлення позовної заяви та необхідних матеріалів до неї, розрахунку неустойки(пені), інфляційних нарахувань за несвоєчасне виконання договірних зобовязань, 3% річних, подачу позовної заяви до господарського суду, підготовка клопотань, скарг, відзивів, пояснень та інших документів, необхідних при розгляді спору у всіх судових інстанціях; підготовка та оформлення заяви про відкриття виконавчого провадження, направлення наказів суду у ВДВС за місцезнаходженням відповідача для примусового виконання прийнятого рішення, ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, надання усних та письмових пояснень, доводів, клопотань, додаткових матеріалів, участь в проведенні виконавчих дій, заявлення відводів, оскарження дій(бездіяльності) державного виконавця, подача заяв про видачу виконавчого документа, про поновлення строку предявлення виконавчого документу до виконання, щодо відмови про стягнення та повернення виконавчого документу, укладення мирової угоди, щодо закінчення виконавчого провадження, оскарження належності майна та його оцінки, подача письмових заперечень, а також користуватися усіма правами та обовязками, наданими законом позивачу, відповідачу, третій особі, з правом закінчення справи мировою угодою, повного або часткового визнання, відмови від позову, зміни ціни позову, оскарження судових рішень.

За вказаною угодою адвокат діє в межах повноважень, регламентованих довіреністю.

Відповідно до цієї угоди Товариство з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" сплачує адвокату гонорар за весь період у розмірі 1500грн. готівкою до 31.12.2009р.

На виконання умов цієї угоди Товариство з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" сплатило адвокату гонорар у сумі 1500грн., що підтверджується видатковим касовим ордером №320 від 19.11.2009р., який міститься в матеріалах справи.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивачем дійсно понесені витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1500грн., претензії до якості роботи адвоката, який надавав послуги з юридичного супроводження згідно угоди №50 про надання адвокатських послуг від 01.11.2009р. в матеріалах справи відсутні, обсяг роботи адвоката відповідає розміру його гонорару, який є розумно обґрунтованим за розміром і не суперечить нормам чинного законодавства.

Згідно ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги часткове задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія", слід стягнути з відповідача на користь позивача 1204,5грн. оплати послуг адвоката, витрати по сплаті держмита на суму 125,61грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду справи на суму 189,51грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мір Снабженія" (91047, м.Луганськ, Луганської області, 1-й Оборонний проїзд, буд.2; р/р2600401611324 у ЛФ ВАТ „”Укрэксимбанк” м.Луганськ, МФО 304289, ЄДРПОУ 31594936) суму основного боргу у розмірі 10652(десять тисяч шістсот пятдесят дві)грн.70коп., індекс інфляції у розмірі 1423(одна тисяча чотириста двадцять три)грн.61коп., 3% річних у розмірі 482(чотириста вісімдесят дві)грн.24коп., послуги адвоката у розмірі 1204(одна тисяча двісті чотири)грн.50коп., витрати по сплаті держмита на суму 125(сто двадцять пять)грн. 61коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду на суму 189(сто вісімдесят девять)грн.51коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя

Повний текст рішення складено 14.09.2010р.