Рішення № 11455938, 24.09.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.09.2010                                                                                           Справа № 16/102

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю „С.А.М.С”, м. Ужгород

до відповідача           товариства з обмеженою відповідальністю „Ріо-Кола”, м. Ужгород

про           визнання недійсним договору фінансового лізингу

Суддя О.В. Васьковський

Представники:

від позивача –Сакалош Ю.Ю. (дов. від 03.09.10)

від відповідача –Ковальова М.В. (дов. від 10.09.10)

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „С.А.М.С”, м. Ужгород (далі –позивач) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Ріо-Кола”, м. Ужгород (далі –відповідач) про визнання недійсним договору фінансового лізингу від 20.10.08.

Позивач просить позов задоволити, мотивуючи тим, що при укладенні договору фінансового лізингу сторонами не додержано вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: договір фінансового лізингу від імені товариства з обмеженою відповідальністю „С.А.М.С” укладений виконуючим обов’язки директора товариства Пересоляк Павлом Олександровичем, який не був уповноважений на здійснення відповідних дій, не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності та діяв всупереч статуту товариства, оскільки повноваженнями, зокрема, на підписання договорів від імені товариства наділений саме директор, а не виконуючий обов’язки директора; договір фінансового лізингу та додаток до нього не скріплені печаткою відповідача. Позивач вважає, що такі порушення вимог чинного законодавства є підставою для визнання договору фінансового лізингу недійсним.

          Відповідач позовні вимоги не визнав та у відзиві, поданому у судовому засіданні 22.09.10, вказує, що доводи позивача, викладені у позовній заяві є необґрунтованими та не можуть бути підставою для визнання договору фінансового лізингу недійсним. Відповідач доводить, що на момент підписання договору фінансового лізингу Пересоляк П.О. був наділений повноваженнями на підписання договорів від імені позивача та діяв відповідно до покладених на нього обов’язків. Відповідач визнає факт відсутності його печатки на договорі фінансового лізингу, однак вважає, що відсутність відтиску печатки підприємства на тексті договору не можу бути причиною для визнання договору недійсним, оскільки наявність підпису директора підприємства засвідчує дійсність намірів на укладення договору та виникнення відповідних правовідносин.

У судовому засіданні 22.09.10 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем (лізингодавець по договору) в особі в.о. директора Пересоляк Павла Олександровича, діючого на підставі статут та наказу від 01.10.08 та відповідачем (лізингоодержувач по договору) в особі директора Дроботенка Олексія в’ячеславовича, діючого на підставі статуту, укладено договір фінансового лізингу від 20.10.08 (далі –договір), згідно п. 1.1. якого лізингодавець передає лізингоодержувачу, а лізингоодержувач отримує від лізингодавця в платне користування на умовах фінансового лізингу майно, а саме: приміщення за адресою –м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 27, загальною площею 111,6 кв.м.; будівлю за адресою м. Ужгород, наб. Київська, 4, загальною площею 1502,2 кв.м.; вбудоване приміщення за адресою м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, 25, загальною площею 15,9 кв.м.

Позивач не погоджується з вказаним договором та просить визнати його недійсним з тих підстав, що при його укладенні сторонами не було додержано вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: договір від імені товариства підписаний виконуючим обов’язки директора, який не мав повноважень на вчинення таких дій та договір не скріплені печаткою відповідача.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази та обставини справи, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як вбачається з договору в.о. директор Пересоляк П.В. діяв на підставі статуту та наказу від 01.10.08.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 145 Цивільного кодексу України у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. Компетенція виконавчого органу товариства з обмеженою відповідальністю, порядок ухвалення ним рішень і порядок вчинення дій від імені товариства встановлюються цим Кодексом, іншим законом і статутом товариства.

Частинами 1, 4 Закону України „Про господарські товариства” передбачено, що у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.

Відповідно до ст. 16 статуту товариства з обмеженою відповідальністю „С.А.М.С” вищим органом товариства є збори учасників, а виконавчим органом товариства є директор. У ст. 18 статуту товариства, зокрема, визначено, що директор уповноважений діяти без довіреності від імені товариства, укладати від імені товариства контракти, договори, угоди та забезпечувати їх виконання.

Згідно із вимогами ч.1 ст.92 Цивільного кодексу України, юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Таким чином, виходячи з аналізу норм чинного законодавства та статуту товариства, виключно директор уповноважується діяти від імені товариства без довіреності, зокрема, підписувати договори.

Тому, в.о. директора Пересоляк П.О. при підписанні спірного договору повинен був мати довіреність на вчинення таких дій.

Відповідно до 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.

Встановлено, що довіреності в.о. директора Пересоляк П.О. товариством не видавалося.

Також, з спірного договору вбачається відсутність відтиску печатки відповідача.

Відповідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Зокрема, ч.ч. 1, 2 ст. 203 Цивільного кодексу України визначають, що: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Отже, судом встановлено, що під час укладення договору сторонами, у сукупності, не додержано вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: договір укладений особою, яка не уповноважена на здійснення таких дій, тобто яка не мала відповідного обсягу дієздатності та договір не скріплений печаткою відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги слід задоволити повністю та визнати недійсним договір, укладений між позивачем та відповідачем.

                    Позовні вимоги позивачем належним чином обґрунтовані та доведені відповідно з вимогами ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у сумі 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 1, 15, 32, 33, 34, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

                    позов задоволити повністю.

                    Визнати недійсним договір фінансового лізингу від 20.10.08, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „С.А.М.С”, м. Ужгород та товариством з обмеженою відповідальністю „Ріо-Кола”, м. Ужгород.

                    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Ріо-Кола” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Щедріна, 146, код 20463512) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „С.А.М.С” (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Щедріна, 146, код 34676398) суму 85,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов’язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                             О.В. Васьковський

Повний текст рішення виготовлено та підписано 01.10.10.