Рішення № 11455934, 29.09.2010, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.09.2010 Справа №15/9

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Бичківська меблева фабрика”, смт. Великий Бичків Рахівського району

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,АДРЕСА_1

про стягнення 66583,58 грн., в тому числі 56666,78 грн. основного боргу, 4126,67 грн. інфляційних витрат, 1175,72 грн. 3% річних та 4614,41 грн. пені,

Суддя Ващиліна Н.М.

Представники:

від позивача не зявився;

від відповідача ОСОБА_1, фізична особа-підприємець;

СУТЬ СПОРУ: товариством з обмеженою відповідальністю „Бичківська меблева фабрика” заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 66583,58 грн., в тому числі 56666,78 грн. основного боргу, 4126,67 грн. інфляційних витрат, 1175,72 грн. 3% річних та 4614,41 грн. пені.

Позивач явку уповноваженого представника на засідання суду не забезпечив. На минулому судовому засіданні представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі та подано клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, а саме фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 замінити фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, яке судом ухвалою господарського суду Закарпатської області від 14.09.10 задоволено.

Відповідач в судовому засіданні подав клопотання від 29.09.10 про розстрочення виконання рішення господарського суду Закарпатської області в порядку ст. 121 Господарського процесуального кодексу України терміном на один рік та клопотання від 29.09.10 про зменшення розміру пені у відповідності до ст. 551 Цивільного кодексу України. Пояснив, що невиконання зобовязань по договору купівлі-продажу №3 від 11.02.08 не виконав через укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Сведбуд Україна” договір №29Л на постачання лісу круглого букового від 13.02.10 та усну домовленість між його колишнім керівництвом на зарахування боргу лісопродукцією, яку зараз ТОВ „Бичківська меблева фабрика” відмовляється приймати.

Розглянувши матеріали справи,

заслухавши представника відповідача,

СУД ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Сведбуд Україна” в особі директора В. Бичківської філії „Сведбуд Карпати” Кент Хеллквіст (правонаступником якої є товариство з обмеженою відповідальністю „Бичківська меблева фабрика” - продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (покупець) 11 лютого 2008 року укладено договір купівлі-продажу товару №6, на умовах якого продавець зобовязується продати покупцю автотехніку (трелювальні трактори ЛКТ 81 в кількості 2 шт.), а покупець зобовязується прийняти і оплатити товар. Ціна товару та загальна вартість договору становить 80000,00 грн.

Згідно з накладними №2998к від 14.02.08 та №3076к від 20.02.08 та довіреностями ЯЛФ №258359 від 14.02.08 та ЯЛФ №258360 від 20.02.08 виданих на ОСОБА_1 (арк. спр. 13-19) відповідачу передано два трелювальні трактори ЛКТ 81 на суму 80000,00 грн. (арк. спр. 11-14).

У відповідності до умов вказаного договору (п.5.) продавець здійснює оплату за товар в гривнях, шляхом безготівкового переказу коштів або шляхом внесення готівкових коштів через банківську установу на розрахунковий розрахунок продавця. Оплата проводиться рівними долями 3333,34 грн. щомісячно протягом 24 місяців з моменту підписання даного договору. Оплата проводиться до 15 числа кожного місяця.

Умови договору позивачем виконані в повному обсязі, однак відповідачем зобовязання по оплаті поставленого товару виконано частково на суму 20000,04 грн. (арк. спр.30).

За даними позивача, на день подання позову (04 лютого 2010 року), заборгованість відповідача склала 56666,78 грн. боргу.

Сторонами складено акти звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.08 та серпень 2009 року (акр. спр. 15, 16), де підтверджено заборгованість відповідача перед позивачем.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України від 16.01.03 №436-IV з наступними змінами та доповненнями, ст. 526 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV з наступними змінами та доповненнями, господарське зобовязання (зобовязання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України від 16.01.03 №435-IV за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підтверджені належними доказами. Зокрема, договором купівлі-продажу товару №6 від 11.02.08, накладними №2998к від 14.02.08 та №3076к від 20.02.08 та довіреностями ЯЛФ №258359 від 14.02.08 та ЯЛФ №258360 від 20.02.08, актами звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.08 та серпень 2009 року.

Порушене право позивача підлягає захисту судом шляхом стягнення з відповідача на його користь 56666,78 грн. боргу.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У звязку з вищезазначеним, із відповідача також підлягає стягненню 4126,67 грн. інфляційних витрат та 1175,72 грн. 3% річних.

П. 7.2. договору передбачено, що у випадку порушення покупцем термінів оплати товару, передбачених в п. 5.2. договору, покупець зобовязується сплатити продавцю по його вимозі пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення платежу.

На підставі викладеного, позивачем нараховано пеню у розмірі 4614,41 грн. за період прострочки оплати з 15.08.09 по 15.01.10.

Ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Судом об'єктивно оцінено даний випадок та враховано клопотання відповідача про зменшення пені від 29.09.10, виходячи з інтересів сторін, ступеня виконання зобов'язання, причини неналежного виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної пені таким наслідкам, поведінки винної сторони та враховуючи її фінансове становище, тому згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України розмір пені зменшено, з відповідача підлягає стягненню 100,00 грн. пені.

Крім того, з огляду на заявлене клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, суд на підставі ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе задоволити його частково, розстрочивши виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 29.09.10 у справі №15/9 строком на 6 місяців рівними частинами.

Доводи відповідача щодо невиконання зобовязань по договору купівлі-продажу №3 від 11.02.08 у звязку з укладеним між товариством з обмеженою відповідальністю „Сведбуд Україна” іншого договору №29Л на постачання лісу круглого букового від 13.02.10 судом не береться до уваги, оскільки вони не стосуються розгляду даного спору, однак сторони вправі вирішити ці спірні питання в окремому порядку.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ІПН НОМЕР_1, ідент. код відсутній) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Бичківська меблева фабрика”, вул. Заводська, 2, смт. Великий Бичків Рахівського району (ідент. код 33868772) суму 62069 /Шістдесят дві тисячі шістдесят девять/ грн. 17 коп., в тому числі 56666,78 грн. основного боргу, 4126,67 грн. інфляційних витрат, 1175,72 грн. 3% річних та 100,00 грн. пені, а також суму 665 /Шістсот шістдесят пять/ грн. 90 коп. у відшкодування витрат по сплаті державного мита та 236 /Двісті тридцять шість/ грн. 00 коп. у відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позову відмовити.

4. Розстрочити виконання рішення господарського суду Закарпатської області від 29.09.10 у справі №15/9 таким чином:

до 29.10.10 - 10344,86 грн;

до 29.11.10 - 10344,86 грн;

до 29.12.10 - 10344,86 грн;

до 29.01.11 - 10344,86 грн.;

до 29.02.11 - 10344,86 грн.;

до 29.03.11 10344,87 грн. та судові витрати в розмірі 665,90 грн. у відшкодування витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. у відшкодування витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

5.Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

В порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України в засіданні суду 29 вересня 2010 року була оголошена вступна та резолютивна частини рішення, яке оформлене в порядку статті 84 ГПК України повністю та підписано 01 жовтня 2010 року.

Суддя Ващиліна Н.М