Рішення № 11455852, 15.09.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 вересня 2010 р.           Справа 15/77-10

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461", м. Прилуки Чернігівської області

до: Приватного підприємства "Приват-Петрол", м. Вінниця

про стягнення 21120,67 грн.

Головуючий суддя Лабунська Т.І.

Cекретар судового засідання Гренишена О.В.

Представники:

          позивача : Ждан В.В., довіреність № б/н від 09.09.10, паспорт серії НК № 717344, виданий 02.02.2000 року, свідоцтво адвоката № 298 видане 27.06.2006 року;

          відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 11.08.2010 року порушено провадження у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461", м. Прилуки Чернігівської області до Приватного підприємства "Приват-Петрол", м. Вінниця про стягнення 21120,67 грн. боргу.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв’язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч. 7 ст. 81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу - це право, а не обов’язок суду.

На визначену дату з'явився представник позивача.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Документів, які вимагались ухвалою суду від 11.08.2010 року про порушення провадження у справі не надав.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10 грудня 2002 року № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Як наголошується в п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13 серпня 2008 року № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвали від 11.08.2010 року про порушення провадження у справі є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вона є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

Окрім того, в матеріалах справи міститься рекомендоване поштове повідомлення № 20167615 про вручення поштового відправлення відповідачу наручно.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано жодного клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

За викладених вище обставин справу, з врахуванням вимог ч. 1 ст. 69 ГПК України, розглянуто за наявними у ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги в повній сумі, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку доданим до справи доказам, суд з’ясував наступне.

13.03.2009 між позивачем та відповідачем укладено договір поставки № 1303/09-1п, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов'язувався поставляти та передавати у власність покупця (відповідача) стиснений природний газ (метан) в кількості, визначеній в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а відповідач зобов'язувався приймати товар та оплачувати його на умовах договору.

На виконання договору позивач відвантажив відповідачу стиснений природний газ (метан) на суму 128531,08 грн. за видатковими накладними № 9 від 30.04.2009 року, № 17 від 31.05.2009 року, № 19 від 30.06.2009 року, № РН-00023 від 31.07.2009 року, № 24 від 31.08.2009 року, № 27 від 30.09.2009 року, № 29 від 30.10.2009 року, № 31 від 30.11.2009 року, № 43 від 31.12.2009 року, № 10 від 29.01.2010 року.

Станом на 04.08.2010 року відповідач за відвантажений стиснений природний газ (метан) за вказаними накладними сплатив 102510,00 грн.

В акті звірки взаємних розрахунків за період з 30.04.2009 року по 19.02.2010 року, доданому до позовної заяви та підписаному позивачем - Відкритим акціонерним товариством "Автотранспортне підприємство 17461" та відповідачем - Приватним підприємством "Приват-Петрол", зазначена сума боргу 26020,67 грн.

В судовому засіданні представник позивача повідомив про часткову сплату та зазначив, що борг, який підлягає стягненню з відповідача складає 21120,67 грн.

Беручи до уваги встановлені обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) загальними засадами цивільного законодавства є зокрема свобода договору. Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України (далі ГК України), в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як зазначено в ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З урахуванням наведеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача 21120,67 грн. боргу підлягають задоволенню як обґрунтовані та правомірні.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу та пені, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Для захисту своїх інтересів позивачем було укладено угоду про надання правової допомоги від 03.08.2010 року з адвокатом Жданом В.В. Згідно цієї угоди адвокату сплачені кошти в сумі 2475,20 грн. за видатковим касовим ордером від 03.08.2010 року, що міститься в матеріалах справи. У зв'язку з викладеним, позивач просить стягнути зазначену суму з відповідача.

Суд розглянув дану вимогу та задоволив з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.

Згідно зі ст. 44 того ж кодексу судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи, а відповідно до ст. 49 витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Враховуючи викладене, витрати на держмито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату послуг адвоката підлягають віднесенню на відповідача.

15.09.2010 року у справі оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ :

Позов задовільнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Приват - Петрол" (м. Вінниця, вул. Лебединського, 7, оф. 31, ідентифікаційний код - 34588160) на користь Відкритого акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 17461" (м. Прилуки Чернігівської області, вул. Пирятинська, № 127, ідентифікаційний код - 03119581) - 21120,67 грн. боргу, 211,20 грн. - відшкодування витрат, пов’язаних зі сплатою державного мита, 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 2475,20 грн. - відшкодування витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги.

Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Копію рішення надіслати сторонам рекомендованим листом.

Суддя Лабунська Т.І.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 16 вересня 2010 р.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - ВАТ "Автотранспортне підприємство 17461" - 17507, м. Прилуки, Чернігівська обл., вул. Пирятинська, № 127

3 - ПП "Приват-Петрол" - 21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 7, оф. 31