Рішення № 11455840, 15.09.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

15 вересня 2010 р.           Справа 2/140-10

за позовом: Державного підприємства "Вінницька лісова науково-дослідна станція" 21036, .мВінниця, вул.Максимовича, буд.39

до: Приватного підприємства "Агза-ліс" 22300, Вінницька область, смт.Літин, вул.Л.Українки, 51

про стягнення 105259,64 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

          позивача : Марченко С.І. - за довіреністю;

          відповідача : не з"явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов Державного підприємства "Вінницька лісова науково-дослідна станція" до Приватного підприємства "Агза-ліс" про стягнення заборгованості в сумі 105259,64 грн. за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 16.08.2010 р. порушено провадження у справі №2/140-10 та призначено її до розгляду в засіданні на 15.09.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд задовольнити його в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з"явився, витребуваних ухвалою суду від 16.08.2010 року документів не надав, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи № 2/140-10, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 20178366 від 21.08.2010 року, яке міститься в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги приписи ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду представника відповідача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

За період 2007 - 2010 років на підставі товарно-транспортних накладних Державним підприємством "Вінницька лісова науково-дослідна станція" було поставлено Приватному підприємству "Агза-ліс" лісопродукцію на загальну суму 509577,58 грн.

Зокрема, у 2007 році було поставлено:

-          ттн №002350 від 19 лютого 2007 року на суму 8 547,02 грн., ттн №002432 від 23 лютого 2007 року на суму 3 378,00 грн., ттн №002433 від 24 лютого 2007 року на суму 5810,00 грн., ттн №002434 від 24 лютого 2007 року на суму 6 664,00 грн., ттн №002436 від 27 лютого 2007 року на суму 5 215,07 грн. на підставі довіреності серії ЯНИ №992274 від 16 лютого 2007 року;

-          ттн №002438 від 28 лютого 2007 року на суму 8 831,98 грн., ттн №002439 від 1 березня 2007 року на суму 3 340,07 грн., ттн №002443 від 3 березня 2007 року на суму 11 003,00 грн. на підставі довіреності серії ЯНИ №992278 від 28 лютого 2007 року;

-          ттн №002450 від 12 березня 2007 року на суму 3356,04 грн., ттн №002626 від 12 березня 2007 року на суму 1 290,02 грн., ттн №002630 від 19 березня 2007 року на суму 2500,06 грн. на підставі довіреності серії ЯНИ №992292 від 12 березня 2007 року;

-          ттн №00894 від 20 березня 2007 року на суму 6 001,03 грн., ттн №002639 від 26 березня 2007 року на суму 7 773,05 грн,, ттн №002641 від 27 березня 2007 року на суму 6689,02 грн., ттн №002642 від 27 березня 2007 року на суму 4 148,00грн., на підставі довіреності серії ЯНИ №992299 від 20 березня 2007 року;

-          ттн №003185 від 26 червня 2007 року на суму 4 665,05 грн. на підставі довіреності серії ЯНК №694206 від 26 червня 2007 року, дійсної до 6 липня 2007 року;

-          ттн №003192 від 17 липня 2007 року на суму 3 522,06 грн. на підставі довіреності серії ЯНК №694223 від 17 липня 2007 року;

-          ттн №003051 від 30 липня 2007 року на суму 7 645,00 грн., ттн №003052 від 8 серпня 2007 року на суму 7 318,99 грн., ттн №003058 від 20 серпня 2007 року на суму 8878,00 грн. на підставі довіреності серії ЯНК №694230 від 30 липня 2007 року;

-          ттн №003070 від 9 жовтня 2007 року на суму 6 057,06 грн., ттн №003074 від 10 жовтня 2007 року на суму 3100,07 грн., ттн №003376 від 11 жовтня 2007 року на суму 9108,02 грн., ттн №003377 від 11 жовтня 2007 року на суму 9 168,02 грн., ттн №003379 від 12 жовтня 2007 року на суму 4 075,07 грн., ттн №003380 від 14 жовтня 2007 року на суму 5 422,06 грн., ттн №003381 від 17 жовтня 2007 року на суму 3 640,07 грн. на підставі довіреності серії НБЄ №294066 від 8 жовтня 2007 року;

-          ттн №003383 від 24 жовтня 2007 року на суму 4 080,08 грн., ттн №003386 від 31 жовтня 2007 року на суму 5 354,04 грн. на підставі довіреності серії НБЄ №294071 від 24 жовтня 2007 року;

-          ттн №003388 від 1 листопада 2007 року на суму 8 596,02 грн., ттн №003389 від 1 листопада 2007 року на суму 6 117,97 грн., ттн №003390 від 5 листопада 2007 року на суму 10 625,03 грн., ттн №003391 від 6 листопада 2007 року на суму 4 115,09 грн., на підставі довіреності серії НБЄ №294077 від 1 листопада 2007 року;

-          ттн №003393 від 8 листопада 2007 року на суму 3 070,01 грн., ттн №003478 від 9 листопада 2007 року на суму 7 266,01 грн., ттн №003394 від 12 листопада 2007 року на суму 8 472,04 грн. на підставі довіреності серії НБЄ №294080 від 6 листопада 2007 року;

-          ттн №003486 від 4 грудня 2007 року на суму 4 975,06 грн., ттн №003487 від 8 грудня 2007 року на суму 3 441,06 грн., ттн №003488 від 10 грудня 2007 року на суму 1 260,02 грн., ттн №003489 від 11 грудня 2007 року на суму 2 500,06 грн., ттн №003490 від 12 грудня 2007 року на суму 2 660,05 грн., ттн №003492 від 13 грудня 2007 року на суму 4 876,04 грн., ттн №003496 від 14 грудня 2007 року на суму 6 019,03 грн., ттн №003498 від 15 грудня 2007 року на суму 6 534,01 грн., ттн №003398 від 17 грудня 2007 року на суму 1 380,02 грн., ттн №003500 від 17 грудня 2007 року на суму 4 291,00 грн., ттн №003400 від 18 грудня 2007 року на суму 3 647,02 грн., ттн №003399 від 18 грудня 2007 року на суму 8 198,04 грн. на підставі довіреності серії НБЄ №294109 від 4 грудня 2007 року;

-          ттн №003652 від 19 грудня 2007 року на суму 4 896,04 грн., ттн №003655 від 21 грудня 2007 року на суму 3 714,01 грн., ттн №003656 від 22 грудня 2007 року на суму 4437,00 грн., ттн №003658 від 22 грудня 2007 року на суму 1 795,01 грн., ттн №003660 від 24 грудня 2007 року на суму 9030,98 грн., ттн №003661 від 26 грудня 2007 року на суму 1600,00 грн., ттн №003662 від 27 грудня 2007 року на суму 2 120,04 грн., ттн №003665 від 29 грудня 2007 року на суму 5 636,04 грн., ттн №003666 від 29 грудня 2007 року на суму 3 020,06 грн. на підставі довіреності серії НБЄ №294121 від 19 грудня 2007 року;

У 2008 році:

-          ттн №003669 від 26 січня 2008 року на суму 4 477,94 грн. на підставі довіреності серії ЯОР №403221 від 26 січня 2008 року;

-          ттн №004227 від 12 квітня 2008 року на суму 1 176,00 грн.

-          ттн №004579 від 21 серпня 2008 року на суму 1 643,04 грн. на підставі довіреності серії НБМ №088688 від 21 серпня 2008 року;

-          ттн №004581 від 27 серпня 2008 року на суму 7 294,00 грн. на підставі довіреності серії НБМ №088693 від 25 серпня 2008 року;

-          ттн №004586 від 2 вересня 2008 року на суму 8 560,48 грн. на підставі довіреності серії НБМ №088697 від 2 вересня 2008 року;

-          ттн №004791 від 7 листопада 2008 року на суму 11 959,96 грн., ттн №004790 від 7 листопада 2008 року на суму 5 080,00 грн., ттн №004800 від 20 листопада 2008 року на суму 2 860,06 грн., ттн №004953 від 21 листопада 2008 року на суму 4 116,02 грн., ттн №004956 від 24 листопада 2008 року на суму 3 671,05 грн. на підставі довіреності серії ЯПО №077243 від 7 листопада 2008 року;

У 2009 році:

-          ттн №005451 від 18 лютого 2009 року на суму 1 960,02 грн., ттн №005453 від 24 лютого 2009 року на суму 4 570,02 грн. на підставі довіреності серії НБК №235641 від 31 січня 2009 року;

-          ттн №005456 від 28 лютого 2009 року на суму 7 063,20 грн. на підставі довіреності №13 від 27 лютого 2009 року;

-          ттн №005464 від 13 березня 2009 року на суму 4 886,06 грн., ттн №005470 від 26 березня 2009 року на суму 10041,02 грн. на підставі довіреності №26 від 13 березня 2009 року;

-          тгн №005475 від 10 квітня 2009 року на суму 6 600,06 грн., ттн №005602 від 13 квітня 2009 року на суму 1 208,02 грн., ттн №005604 від 13 квітня 2009 року на суму 5 824,03 грн., ттн №005605 від 16 квітня 2009 року на суму 3 972,07 грн., ттн №005609 від 17 квітня 2009 року на суму 5 000,84 грн., ттн №005623 від 29 квітня 2009 року на суму 5 826,04 грн. на підставі довіреності №51 від 10 квітня 2009 року;

-          ттн №005624 від 5 травня 2009 року на суму 1 363,96 грн., ттн №005625 від 6 травня 2009 року на суму 1 277,16 грн., ттн №005677 від 7 травня 2009 року на суму 4 026,06 грн., ттн №005680 від 12 травня 2009 року на суму 8 812,05 грн., ттн №005681 від 18 травня 2009 року на суму 3 876,04 грн., ттн №005683 від 20 травня 2009 року на суму 1884,01 грн. на підставі довіреності №68 від 5 травня 2009 року;

-          ттн №005695 від 4 червня 2009 року на суму 7 811,95 грн., ттн №005696 від 4 червня 2009 року на суму 9 219,96 грн., ттн №005697 від 8 червня 2009 року на суму 8864,03 грн., ттн №005698 від 11 червня 2009 року на суму 13 808,03 грн., ттн №005699 від 11 червня 2009 року на суму 10 286,00 грн., ттн №005693 від 2 червня 2009 року на суму 7 382,00 грн., ттн №005752 від 10 червня 2009 року на суму 5 446,80 грн.

У 2010 році:

-          ттн №006606 від 14 січня 2010 року на суму 1 249,98 грн., ттн №006604 від 14 січня 2010 року на суму 960,00 грн., ттн №006605 від 14 січня 2010 року на суму 1 104,98 грн., ттн №006574 від 20 січня 2010 року на суму 936,00 грн., ттн №006574 від 20 січня 2010 року на суму 936,00 грн.,

-          ттн №006664 від 27 січня 2010 року на суму 1 595,98 грн. на підставі довіреності №163 від 26 січня 2010 року;

В свою чергу, відповідачем було здійснено лише часткову оплату за отриманий товар на суму 404317,94 грн.

Оскільки між сторонами не було належним чином погоджено та встановлено терміни розрахунку за поставлений товар, 22 червня 2010 року позивач надіслав відповідачу претензію № 51, в якій вимагав сплатити заборгованість в сумі 105259,64 грн. за поставлений товар. Однак, зазначена вимога була залишена без відповіді відповідачем, а розрахунку з позивачем так і не було проведено.

В зв'язку з наведеним, за відповідачем утворився борг у розмірі 105259,64 грн. (акт звірки взаємних розрахунків станом на 06.05.2010 року), який в добровільному порядку останній не повертає позивачу.

За вказаних обставин, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає підстави виникнення цивільних прав та обов'язків. Зокрема, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що визначаються законами, а також із дій осіб, які за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків є договори, які можуть укладатися як письмово так і усно. Укладенням усної угоди є виконання сторонами певних зобов'язань у момент їх вчинення, зокрема, передача матеріальних цінностей, видача накладних тощо.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Дії позивача по передачі товару відповідачу та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов’язання по оплаті за отриманий товар.

На підставі зібраних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку про те, що дії сторін в силу загальних засад і змісту цивільного законодавства слід визнати діями, що породжують цивільні права і обов’язки, аналогічні зобов’язанням за договором купівлі-продажу. Ці дії згідно ст.ст. 11, 655, 692 ЦК України є підставою виникнення у відповідача обов’язку сплатити заборгованість за отриманий у позивача товар у повному обсязі.

В силу ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як встановлено судом та вбачається із документів, що містяться у матеріалах справи, позивач виконав свої зобов'язання по поставці відповідачу товару належним чином, підтвердженням чого є товарно-транспортні накладні на загальну суму 509577,58 грн. та довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, згідно яких відповідач отримав зазначену у накладних лісопродукцію.

В порушення норм закону відповідач не виконав свого обов'язку щодо повного розрахунку з позивачем за поставлений товар після отримання претензії № 51 від 22.06.2010 року, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 105259,64 грн., про що свідчить відсутність в матеріалах справи на момент її розгляду доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на вказану суму.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості за поставлений товар підлягають задоволенню в сумі 105259,64 грн., оскільки є обґрунтованими та фактично відповідають матеріалам справи.

Як визначає ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов’язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду від 16.08.2010 року відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення заборгованості за поставлений товар, в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів) на заявлену до стягнення суму заборгованості.

За вказаних вище обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на останнього пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 527, 530, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193 ГК України, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 47, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Агза-ліс" (22300, Вінницька область, смт. Літин, вул. Л.Українки, 51, код ЄДРПОУ - 32263070) на користь Державного підприємства "Вінницька лісова науково-дослідна станція" (21036, м. Вінниця, вул. Максимовича, буд. 39, код ЄДРПОУ - 00994101) 105259,64 грн. - боргу, 1052,60 грн. - відшкодування витрат пов’язаних зі сплатою державного мита та 236,00 грн. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі.

Суддя Мельник П.А.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 15 вересня 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу 21036, .мВінниця, вул.Максимовича, буд.39

3 - відповідачу 22300, Вінницька область, смт.Літин, вул.Л.Українки, 51