Ухвала суду № 11454221, 27.05.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2010 р.Справа № 2-а-46804/09/1670

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

Представник позивача - Гриценко І.Г.

Представник відповідача - Прокопчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Приватного підприємства "Гейм-сервіс", Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2010р. по справі№2-а-46804/09/1670

за позовом Приватного підприємства "Гейм-сервіс" <Список ><Текст >

до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Гейм-сервіс", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001072303 від 18.05.2009.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що проведення перевірки 18.05.2009 року здійснено з порушеннями вимог Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, оскільки ПП "ГЕЙМ-СЕРВІС" не було надіслано за 10 днів повідомлення про перевірку, не пред'явлено копію наказу про перевірку під час її проведення. Зазначав, що гральні автомати не є реєстраторами розрахункових операцій у розумінні статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а тому накладення штрафних (фінансових) санкцій за застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованного, неопломбованого реєстратора розрахункових операцій є неправомірним. Вважає, що наявність у залі гральних автоматів реєстратора розрахункових операцій МІNІ-600.02 МЕ, зареєстрованого у Карлівській МДПІ, через який проводилися розрахункові операції, забезпечило виконання вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”. Крім того, станом на дату проведення перевірки діючий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій, затверджений наказом ДПА України № 7 від 21.01.2009, не містив жодного грального автомату, обладнаного фіскальною пам'яттю, або пристрою для обладнання автоматів, що вже діють. На звернення позивача до Приватного підприємства “Імпорттехносервіс”, яке здійснює технічне обслуговування та ремонт реєстраторів розрахункових операцій, з приводу фіскалізації гральних автоматів, отримано відповідь про неможливість встановлення фіскального блоку на гральні автомати. Крім того, вказував на неправомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки сума грошових коштів на місці проведення розрахунків відповідає сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Представник позивача у судовому засіданні суду першої інстанції підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що перевірку позивача здійснено в межах повноважень органів державної податкової служби, визначених статтею 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, статтями 15, 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” із врахуванням Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджених наказом ДПА України від 27.05.2008 № 355. В ході перевірки було встановлено порушення позивачем підпунктів 1, 13 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, а саме, невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у денному Х-звіті, незабезпечення надання послуг через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідного розрахункового документа, оскільки гральні автомати, через які надавалися послуги, не були обладнані запам'ятовуючим пристроєм (фіскальною пам'яттю), хоча наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему “Фіскал”, яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2010 року адміністративний позов Приватного підприємства "Гейм-сервіс" задоволено частково, а саме: рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001072303 від 18 травня 2009 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1000,00 (одна тисяча) грн. визнано протиправним та скасовано; в іншій частині позовних вимог відмовлено; стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "ГЕЙМ-СЕРВІС" витрати зі сплати судового збору у розмірі 0,91 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про стандартизацію", Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 19 Конституції України, Постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 07.02.2001 р., ст.ст. 3, 15, 216, 218, 238 Господарського кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач також подав апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: Закону України "Про стандартизацію", Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 9 КАС України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу позивача в яких, наполягаючи на законності та обгрунтованості постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, просив залишити апеляційну скаргу позивача без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Приватне підприємство "ГЕЙМ-СЕРВІС" є юридичною особою (свідоцтво про державну реєстрацію серії АО1 № 113050, ідентифікаційний код 35539017), має ліцензію на організацію діяльності з проведення азартних ігор (діяльності з організації та проведення азартних ігор на гральних автоматах), серії АВ № 082889, видану Міністерством фінансів України 16.04.2008 зі строком дії з 14.04.2008 по 13.04.2013, ліцензію на організацію та утримання тоталізаторів, гральних закладів серії АВ № 419703, видану Полтавською обласною державною адміністрацією 09.06.2008 строком дії до 06.06.2013, торгові патенти на право здійснення діяльності з надання послуг у сфері грального бізнесу за адресою: смт.Диканька, вул.Леніна, 80 серії ТПБ № 201954, № 201955, № 201953, № 201952, № 201951, № 201962, № 201963, № 201964 строком дії з 01.05.2008 по 30.04.2013.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, (далі Закон № 265/95), контроль за додержанням субєктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби шляхом проведення планових та позапланових перевірок згідно із законодавством України.

30.04.2009 працівниками Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції на підставі направлень № 2958, 2957 від 29.04.2009, згідно з планом перевірок за здійсненням субєктами господарської діяльності розрахункових операцій у сфері готівкового обігу на квітень 2009 року, проведено перевірку дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій в залі гральних автоматів, який розташований за адресою: вул. Леніна, 80, смт. Диканька, Полтавська область.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував доводи представника позивача про незаконність перевірки у звязку з тим, що органом державної податкової служби не було надіслано повідомлення про проведення перевірки, оскільки зазначена вимога, яка міститься у статті 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, стосується лише планових виїзних перевірок платників податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ними податків та зборів (обов'язкових платежів), а не перевірок за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу.

Крім того, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував посилання позивача на те, що під час перевірки не було вручено копію наказу на її проведення, оскільки 30.04.2009 державними податковими інспекторами було проведено планову перевірку ПП "ГЕЙМ-СЕРВІС" щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій, тоді як обовязковість видання і вручення копії наказу на перевірку передбачено статтею 11-2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” під час проведення позапланових перевірок.

В ході перевірки Карлівською МДПІ виявлено, що в приміщенні грального залу знаходилось 8 гральних автоматів, які були підключені до мережі електричного струму, проте не обладнані блоками фіскальной пам'яті. Крім того, зафіксовано порушення щодо незабезпечення проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій; невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті, що є порушенням пунктів 1, 13 статті 3, статті 2 Закону № 265/95

За результатами перевірки складено акт № 0104/16/12/23/35539017 від 30.04.2009, на підставі якого Карлівською міжрайонною державною податковою інспекцією винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001072303 від 18.05.2009, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3720,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 13 статті 3 Закону №265/95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані при продажу проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня;

Згідно зі статтею 2 Закону № 265/95, розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Фіскальні функції, за змістом зазначеної норми, - це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам'яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), або про обсяг операцій з купівлі-продажу іноземної валюти.

Цією ж статтею визначено, що автомат з продажу товарів (послуг) - це реєстратор розрахункових операцій, який в автоматичному режимі здійснює видачу (надання) за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечує відповідний облік їх кількості та вартості.

Таким чином, одним із видів автоматів з продажу послуг (реєстраторів розрахункових операцій) є гральні автомати, що використовуються позивачем.

Статтею 11 Закону № 265/95 встановлено, що термін переведення субєктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України “Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій”від 07.02.2001 № 121, встановлено терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій згідно з додатком (використання гральних автоматів з 31 грудня 2006 року). До настання зазначених термінів суб'єкти підприємницької діяльності здійснюють розрахункові операції із застосуванням книг обліку розрахункових операцій, крім тих суб'єктів, форми та умови провадження діяльності яких наведені у пунктах 4, 5 і 7 додатка, що здійснюють розрахункові операції із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, внесених до Державного реєстру електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем станом на 31 грудня 206 року, а також із застосуванням торговельних терміналів, призначених для роботи з платіжними картками.

Таким чином, з 01.01.2007 у суб'єктів господарювання, які надають послуги у сфері грального бізнесу, виник обов'язок застосовувати гральні автомати, що виконують фіскальні функції.

Разом з тим, згідно зі статтею 12 Закону №265/95, на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01.07.2008 № 430 “Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції” (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року № 581) до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів, оснащених фіскальною функцією.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що з 01.07.2008 року позивач мав можливість і зобов'язаний був використовувати комп'ютерно-касову систему "Фіскал" у гральних автоматах, а за неможливості встановлення фіскального блоку на наявні гральні автомати, не мав права надавати послуги через такі автомати.

Із матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що при здійсненні перевірки 30.04.2009 в залі гральних автоматів знаходилось 8 гральних автоматів, у робочому режимі та підключених до електромережі. Компютерно-касова система “Фіскал” на зазначених гральних автоматах не використовувалась. Таким чином, послуги надавались через гральні автомати, що не виконували фіскальних функцій.

Наявність у залі гральних автоматів реєстратора розрахункових операцій МІNІ-600.02 МЕ (заводський № ПА 62100675, фіскальний № 1612000616), зареєстрованого у Карлівській МДПІ 23.04.2008, через який здійснювалися розрахунки із споживачами, не звільняла позивача від обов'язку використовувати гральні автомати, обладнані фіскальною пам'яттю, оскільки гральні автомати в розумінні Закону № 265/95 є реєстраторами розрахункових операцій, тому на них поширюються вимоги статті 2 Закону № 265/95 щодо забезпечення реалізації фіскальної функції.

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував посилання позивача на неможливість встановлення фіскального блоку на гральні автомати, що констатовано у довідці Приватного підприємства “Імпорттехносервіс”№ 321 від 05.10.2009, оскільки за таких обставин позивач повинен був припинити використання зазначених гральних автоматів. Крім того, у довідці не зазначено, щодо яких гральних автоматів позивач звертався про встановлення фіскального блоку, у зв'язку з чим, не доведено, що саме ті гральні автомати, які знаходилися у залі за адресою: смт.Диканька, вул.Леніна, 80, де здійснювалася перевірка 30.04.2009, не могли бути обладнані блоком фіскальної пам'яті.

Пунктом 2 статті 17 Закону №265/95 встановлена відповідальність за порушення вимог цього Закону у вигляді застосування фінансових санкцій у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що позивачем не дотримані вимоги пункту 1 статті 3 Закону № 265/95 в частині незастосування при здійсненні розрахункових операцій переведеного у фіскальний режим роботи, зареєстрованого, опломбованого реєстратора розрахункових операцій, а тому відповідачем правомірно застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 2720,00 грн (17 грн. х 20 х 8 (кількість незареєстрованих в органах ДПС і непереведених у фіскальний режим роботи гральних автоматів = 2720,00 грн).

Оцінюючи правомірність застосування штрафних санкцій за невідповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначений у денному звіті, та за незабезпечення проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій, суд першої інстанції правомірно зазначив наступне.

Відповідно до пункту 13 статті 3 Закону №265/95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з денним Х-звітом від 30.04.2009, копія якого наявна у матеріалах справи, на момент проведення перевірки сума продаж становила 50 грн., відповідно до опису грошових коштів від 30.04.2009 сума грошових коштів на місці проведення розрахунків становила 50 грн..

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що посилання відповідача на невідповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначеній у денному звіті у розмірі 100 грн., є безпідставними.

Згідно з пунктом 1 статті 3 Закону № 265/95, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані при продажу проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Відповідачем не представлено суду доказів, які б свідчили про порушення позивачем вимог зазначеної норми.

Відображення порушення в акті перевірки не може бути безумовною підставою для підтвердження факту його вчинення. Акт перевірки підлягає оцінки судом в сукупності з іншими доказами по справі.

Проте, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в ході судового розгляду справи з приводу незабезпечення позивачем проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій на суму 100 грн., не змогли чітко пояснити, яку ставку на ігрових автоматах вони робили, чи повертались їм грошові кошти.

Отже, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції правомірно спростував доводи представника відповідача про правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій за незабезпечення проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність у Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій за невідповідність грошових коштів на місці проведення розрахунків сумі, зазначений у денному звіті, та за незабезпечення проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій у розмірі 1000,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0001072303 від 18.05.2009 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Підпунктами 1, 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому для державного мита; розмір судового збору визначається згідно з підпунктом "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 та становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто 3 грн. 40 коп.

У зв'язку з цим, з державного бюджету України на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 0,91 грн.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2010 року по справі№2-а-46804/09/1670 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційні скарги Приватного підприємства "Гейм-сервіс", Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.02.2010р. по справі№2-а-46804/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Бенедик А.П.

Судді(підпис)

(підпис)Калиновський В.А. Кононенко З.О. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А. Повний текст ухвали виготовлений 01.06.2010 р.