Ухвала суду № 11454208, 31.05.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2010 р.Справа № 2-а-38644/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді - Шевцової Н.В.

Суддів - Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

за участю представників сторін:

представника позивача Смородинського В.С.

представника відповідача Борзило В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2009р. по справі№2-а-38644/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОК Інтернешнл"

до Харківської митниці

про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "НОК Інтернешнл" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Харківської митниці (надалі по тексту відповідач), в якому просив:

-визнати недійсними податкове повідомлення Харківської митниці №13 від 14.04.2009 року, яким визначено позивачу суму податкового зобовязання зі сплати ввізного мита у сумі 742, 22 грн., у тому числі за основним платежем 494, 81 грн., за штрафними санкціями 247, 41 грн. та податкове повідомлення №14 від 14.04.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість у сумі 1143, 24 грн., у тому числі за основним платежем 762, 16 грн., за штрафними санкціями 381, 08 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2009р. позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення Харківської митниці №13 та №14 від 14.04.2009 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.. 2, підпункту б) пп. 4.2.2 п. 4.2. ст.. 4, п. 6.1. ст.. 6, ст.. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п. 5 ч. 2 ст. 267 Митного кодексу України, ст..ст. 8, 19, 129 Конституції України, ст..ст. 8, 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Позивачем надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 26.01.2009 року по 06.03.2009 року Харківською митницею проведено планову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "НОК Інтернешнл" з питань дотримання законодавства України з окремих питань митної справи під час ввезення на митну територію України товарів за період з 15.01.2006 року по 15.01.2009 року.

За результатами перевірки складений акт №004/8/800000000/30534148 від 06.03.2009 року, яким встановлені порушення позивачем ст.267 Митного кодексу України в частині повноти визначення митної вартості, а саме заниження сум витрат на транспортування до митної території України, у зв"язку з чим занижена сума мита у розмірі 494,81 грн., податку на додану вартість у розмірі 762,16 грн., митного збору за митне оформлення товарів у розмірі 6,63 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Харківською митницею винесено податкове повідомлення форми "Р" від 14.04.2009 року №13, яким позивачу визначене зобов"язання із ввізного мита у розмірі 742,22 грн., з яких 494,81 грн. - за основним платежем, 247,41 грн. - за штрафними санкціями; та податкове повідомлення форми "Р" від 14.04.2009 року №14, яким позивачу визначене зобов"язання з податку на додану вартість у розмірі 1143,24 грн., з яких 762,16 грн. - за основним платежем, 381,08 грн. - за штрафними санкціями.

Не погодившись із висновками акту перевірки та винесеними на його підставі податковими повідомленнями ТОВ "НОК Інтернешнл" оскаржило їх до Харківської митниці. За результатами розгляду заперечення до акту перевірки та скарга на податкові повідомлення залишені без задоволення, а податкові повідомлення Харківської митниці №13 від 14.04.2009 року, №14 від 14.04.2009 року без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митна вартість товару позивачем була визначена на законних підставах, а тому донарахування ПДВ та ввізного мита у зв"язку з заниженням митної вартості є необґрунтованим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних повідомлень-рішення стало виявлене плановою документальною виїзною перевіркою заниження сум витрат на транспортування до митної території України (супутних послуг), у звязку з чим занижена сума мита у розмірі 494, 81 грн., податку на додану вартість у розмірі 762, 16 грн., митного збору за митне оформлення товарів у розмірі 6, 63 грн.

Відповідно до підпункту 1.14 статті 1 Закону "Про податок на додану вартість" супутні послуги - це послуги, вартість яких включається відповідно до норм митного законодавства до митної вартості товарів, що експортуються або імпортуються.

Статтями 259, 260 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів це заявлена декларантом або визначена митним органом ціна, що була сплачена або підлягає сплаті за товари, які переміщуються через митний кордон України, і обчислюється на момент перетинання товарами митного кордону України.

Згідно п.5 ч.2 ст. 267 Митного Кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до п. б) ч. 3 ст. 267 Митного Кодексу України до митної вартості не включаються витрати на транспортування після ввезення за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювальні товари.

Отже, митним законодавством України передбачено включення до митної вартості, зокрема, витрат на сплату послуг із транспортування до пункту перетинання митного кордону України.

Пунктом 8 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року №1766 передбачено, що для підтвердження транспортних витрат, які згідно з нормами Митного кодексу включаються до ціни товару, декларант зобов'язаний подати договір (контракт) про перевезення, транспортних та страхових документів і довідки підприємства-перевізника, що здійснило перевезення, яка містить реквізити товаротранспортного документа, відомості про маршрут перевезення та розмір плати за надання транспортно-експедиційних послуг.

Довідка підприємства-перевізника про транспортні витрати (разом з договором перевезення) визначається як достатній документ для підтвердження розміру транспортних витрат з метою визначення митної вартості товару.

На виконання зазначеного порядку позивачем для підтвердження транспортних витрат разом з договором доручення на транспортно-експедиторське обслуговування перевезення вантажів №238-3 від 23.11.2005 року, укладеного з ТОВ "Євро-дилижанс", надано довідку експедитора ТОВ "Євро-Диліжанс"№196 від 23.06.2006 року, якою засвідчена вартість транспортних витрат позивача на доставку підшипників за маршрутом м. Еркрат (Німеччина) - п/п. Ягодин на рівні 3500 грн., зазначена сума в повному обсязі була зарахована позивачем до митної вартості товару.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що митна вартість товару позивачем була визначена у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено правомірність прийняття оскаржуваних повідомлень-рішень №13 від 14.04.2009 року, №14 від 14.04.2009 року.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги виводів суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Харківської митниці залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.11.2009р. по справі№2-а-38644/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М. Мінаєва О.М. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 07.06.2010 р.