Постанова № 11453975, 26.05.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2010 р. Справа № 2-а-43144/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Абдулаєва Е.Ш.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2009р. по справі№2-а-43144/09/2070

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним,

В С Т А Н О В И Л А :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі за текстом позивач, ФОП ОСОБА_3.) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова(далі за текстом відповідача), в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001011720/0 від 18.06.2009 року та №0001011720/1 від 17.07.2009 року про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 87552,00 грн., в т.ч. за основним платежем 58368,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 29184,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2009р. позов - задоволено в повному обсязі. Скасувано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова від 18.06.2009р. № 0001011720/0, від 17.07.2009р. №0001011720/1про визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 87552,00 грн., у т.ч. за основним платежем - 58368,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 29184,00 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, і якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач псилаєтьсян на порушення судом норм матеріального права, а саме п.п.7.2.3 п.7.2 п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 15.05.2009 р. по 28.05.2009 р., з 29.05.2009 р. по 04.06.2009 р. старшим державним податковим ревізором інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова на підставі направлень від 15.05.2009 р. № 342, від 29.05.2009 р. № 364 було проведено планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007р. по 31.03.2009 р.

За результатами проведеної перевірки був складений акт № 982/17-02-08/1868726356/163 від 09.06.2009 р., за висновками якого встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 пп.7.2.3., 7.2.6. п.7.2., п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за червень 2007 року, лютий, березень 2008 року на суму 58368,0 грн.; п.19.2 ст.19 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” , а саме: неутримання та неперерахування в повному обсязі податку з доходів фізичних осіб за січень-червень 2007 року на суму 180,0 грн.; ст.9 Закону України “Про держреєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов`язкових платежів, а саме: факт неповідомлення до ДПІ за встановленою формою відомостей про доходи громадян за ф. 1-ДФ за 1,2 квартали 2007 року.

На підставі висновку акту перевірки про порушення вимог пп.7.2.3., 7.2.6. п.7.2., п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» 18.06.2009 р. відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0001011720/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання у розмірі 58358,00 грн. та штрафні санкції у розмірі 29184,00 грн.

Не погодившись з вказаним повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до ДПІ в Жовтневому районі м. Харкова. За результатами розгляду скаргу було залишено без задоволення, а спірне податкове повідомлення-рішення без змін, та винесено податкове повідомлення-рішення № 0001011720/1 від 17.07.2009 р. про визначення позивачеві податкового зобов`язання з податку на додану вартість на ту ж суму, що й з дріб`ю 0.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач, отримавши від ТОВ “ХПП “Образ” належним чином оформлені податкові накладні, на законних підставах набув право на податковий кредит, тому висновки акту перевірки №982/17-02-08/1868726356/163 від 09.06.2009 р. відповідача про порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам чинного податкового законодавства України.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ “ХПП “Образ” були укладені договори купівлі-продажу від 27.12.2007 року та від 28.03.2007 року. На виконання зазначених договорів постачальник - ТОВ “ХПП “Образ” зобовязався здійснити в повному обсязі поставку покупцю ФОП ОСОБА_3 склобою прозорого ТУУ 85-02126811-029-2000 (для скляної тари), а покупець повністю прийняти та оплатити товар.

Сторонами договорів складено накладні № 94 від 07.06.2007 р., № 112 від 01.02.2008 р., № 114 від 25.02.2008 р., № 115 від 29.02.2008 р., № 117 від 27.03.2008 р. ТОВ “ХПП “Образ” видано позивачу податкові накладні № 296 від 07.06.2007 р. на суму 63504,00 грн., в т.ч. ПДВ 10584,00 грн.; № 314 від 01.02.2008 р. на суму 102461,88 грн., в т.ч. ПДВ 17076,98 грн.; № 316 від 25.02.2008 р. на суму 63706,01 грн., в т.ч. ПДВ 10617,67 грн.; № 317 від 29.02.2008 р. на суму 26640,00 грн., в т.ч. ПДВ 4440,00 грн.; №319 від 27.03.2008 р. на суму 95719,57 грн., в т.ч. ПДВ 15953,26 грн..

Розрахунки за даними господарськими операціями здійснені шляхом видання векселю. Згідно акту прийому-передачі векселю від 14.11.2008 р. векселедавець ФОП ОСОБА_3 передав, а держатель векселя - ТОВ ХПП “Образ” прийняв простий вексель серії НОМЕР_1 номінальною вартістю 441473,12 грн., строк погашення по пред`явленню.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що зазначений вексель до теперішнього часу не погашено.

Податок на додану вартість за ціми операціями був віднесений позивачем до складу податкового кредиту за відповідний податковий період.

Відповідно до ч.1,3 п.4.8. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли платник податку здійснює операції з поставки товарів (послуг), які є об'єктом оподаткування згідно з пунктом 3.1 статті 3 цього Закону, під забезпечення боргових зобов'язань покупця, надане такому платнику податку у формі простого або переказного векселя або інших боргових інструментів (далі - вексель), випущених таким покупцем або третьою особою, базою оподаткування є договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни без врахування дисконтів або інших знижок з номіналу такого векселя, а за процентними векселями - договірна вартість таких товарів (послуг), але не нижче за звичайні ціни, збільшена на суму процентів, нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу такого векселя.

Для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

Таким чином, позивач розрахувавшись векселями за договорами купівлі-продажу від 27.12.2007 року та від 28.03.2007 року з ТОВ ХПП “Образ” в порушення ч.1,3 до п.4.8. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»сформував свій податковий кредит за господарськими операціями за якими розрахунок було здійснено векселем, який не погашено.

Також позивачем не надано товарно-транспортних накладних, які б засвідчували факт перевезення товару за вказаними договорами та підтверджували дійсне виконання договірних зобовязань.

Тобто позивачем не доведено належними доказами реального характеру, укладених договорів від 27.12.2007 року та від 28.03.2007 року та використання отриманого товару у власній господарській діяльності.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, через порушення норм матеріального права та неповне зясування судом обставин справи підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.160, 196, п.3 ст.198, п.4,3 ч.1 ст. 202, п.3 ч.1 ст. 205, ст.ст.206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2009р. по справі№2-а-43144/09/2070 скасувати .

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Харкова про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним відмовити.

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Макаренко Я.М.

Мінаєва О.М.

<Список ><Текст >

Повний текст постанови виготовлений 31.05.2010 р.