Єдиний державний реєстр судових рішень
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
——————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2010 р.Справа № 6/54/07 Категорія:2.11.13Головуючий в 1 інстанції: Ткаченко О.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:
доповідача судді - Турецької І.О.
суддів –Стас Л.В., Косцової І.П.
за участю секретаря – Скоріній Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва від 16 травня 2007 року на постанову Господарського суду Миколаївської області по справі за позовом Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Мостобуд –Мостобудівельний загін № 73»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач, звернувшись до суду з уточненим позовом просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.02.2006 року № 0001411701/0/2202, згідно якого відповідачем застосовано штрафні санкції за платежем «Податок з власників водних транспортних засобів»від 11.12.1991 року № 1963-ХІІ (далі по тексту Закон № 1963 ) в сумі 30,66 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач зазначав, що при сплаті податку з власників транспортних засобів вони правомірно керувалися строками передбаченими п. п. 5.3.1. п. 5.3. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якої платник податків зобов'язаний самостійно сплатити узгоджену суму протягом десяти календарних днів наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. п. 4.1.4 п. 4.1. ст. 4 цього ж Закону для подання податкової декларації.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 16 травня 2007 року позов було задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 13.02.2006 року № 0001411701/0/2202.
Задовольняючи вимоги позивача, суд зазначав, що відповідач помилково вважав, що оплата податкового зобов’язання з податку з власників транспортних засобів повинна здійснюватись відповідно до вимог ст. 5, 6 Закону № 1963 - щоквартально рівними частками.
На думку суду першої інстанції, до даних правовідносин повинен був застосований саме Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», як норма спеціального закону з питань оподаткування, яким врегульовано порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків, зборів (обов’язкових платежів), яким і керувався позивач при сплаті податку з власників транспортних засобів.
Не погоджуючись із прийнятим у справі рішенням, апелянт в особі Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва подав апеляційну скаргу, в якої просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову про відмову у задоволені позову, з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Так, апелянт зазначав, що до спірних правовідносин належало застосувати саме спеціальний Закон № 1963, яким встановлені граничні строки сплати податку з власників транспортних засобів і цей податок сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
В суд апеляційної інстанції апелянт не з’явився, про день, місце та час судового розгляду повідомлений належним чином. про причини неявки суду не повідомив.
Позивач у судовому засіданні просив в задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення суду залишити без змін.
Позивачем до суду апеляційної інстанції було надане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, із якого вбачається, що в назві підприємства відбулися зміни, а саме замість відкритого акціонерного товариства, існує публічне акціонерне товариство.
З’ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню на наступних підставах.
Згідно з вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення неправильно застосовано норми матеріального права, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем була проведена документальна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства на той час акціонерним товариством «Мостобуд»Мостобудівельний загін № 73 за період з 01.07.2003 року по 30.09.2005 року, на підставі якої, складено акт від 03.02.2006 року № 58/23-612-30126124/7.
Актом встановлено, що позивачем податок з власників транспортних засобів було сплачено:
29 жовтня 2003 року за 3 квартал 2003 року в сумі 97,70 грн. ;
29 січня 2004 року за 4 квартал 2003 року в сумі 96,90 грн.;
29 квітня 2004 року за 1 квартал 2004 року в сумі 112 грн..
Всі ці податки були сплачені з затримкою 15 днів.
Податковий орган вважає, що позивач в порушення вимог статті 5 Закону № 1963 не сплатив податок з власників водних транспортних засобів в строки, передбачені для сплати юридичними особами —щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.02.2006 року № 0001411701/0/2202, з якого убачається, що на підставі п. п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України №2181- ІІІ від 21.12.2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»( далі по тексту Закон №2181) за затримку на 15 календарних днів граничного строку сплати податку з власників водних транспортних засобів в сумі 306,60 грн. до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 30,66 грн.
Аналіз фактичних обставин справи, що містяться в матеріалах справи свідчить про неправильне застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин норм матеріального права.
Так, суд першої інстанції дійшов висновку, що податок з власників транспортних засобів повинен сплачуватись у строки, які встановлені Законом №2181 .
Між тим, колегія суддів не може погодитися з даним висновком виходячи з наступного.
Відповідно до ст.5 Закону №1963 податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа, що настає за звітним кварталом.
Пунктом 1.2 ст.1 Закону України №2181 зазначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими Законами України.
Тому, у самому Законі №2181 передбачено, що він не встановлює єдиного порядку і строків сплати всіх податків, а передбачає можливість застосування інших Законів України з питань оподаткування.
В пункті 19.4 ст.19 Закону №2181 перелічено законодавчі акти, в які цим Законом внесене зміни, а в підпункті 19.4.9 п.19.4 ст.19 перелічені зміни, які внесені Законом №2181 до Закону №1963, однак змін стосовно строків сплати податку у цьому пункті не вказано, тому на даний час, стосовно строків сплати податку з власників транспортних засобів є чинними норми Закону №1963.
Наведена правова конструкція робить регулювання зрозумілим і таким, яке дає підстави для висновку, що Закон N 2181 встановлює строки сплати податку з власників транспортних засобів, шляхом відсилання до норм іншого закону.
Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що застосуванню, в даному випадку, підлягає саме Закон № 1963, який передбачає, що податок з власників транспортних засобів сплачується юридичними особами щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Як свідчить абзац 1 підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Тому, колегія суддів вважає, що відповідач правомірно нарахував підприємству штрафні санкції у розмірі 10% від суми несвоєчасно сплачено податку 306,60 грн., у сумі 30,66 грн.
Відповідно до ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст. ст. 195 - 196, ч.1 п. 3 ст. 198, ч. 1. п.4 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207, 254 КАС України, склад колегії суддів, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва на постанову Господарського суду Миколаївської області від 16 травня 2007 року по справі за позовом Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Мостобуд –Мостобудівельний загін № 73»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення –задовольнити.
Постанову Господарського суду Миколаївської області по справі за позовом Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Мостобуд –Мостобудівельний загін № 73»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення –скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позову Дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Мостобуд –Мостобудівельний загін № 73»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення –відмовити.
Постанова суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її отримання особами, які брали участь у справі.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова
Судове рішення № 11453094, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 23.09.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6/54/07. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: