Ухвала суду № 11452848, 21.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-10042/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" вересня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Безименної Н.В.,

суддів - Горяйнова А.М. та Мамчура Я.С.,

при секретарі - Паскаль Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Газ" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання нечинним рішення та акту про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2009 року ТОВ «Стандарт-Газ»звернулося в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва, в якому просило визнати нечинним рішення комісії ДПІ у Печерському районі м. Києва, викладене в акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість № 1764/15-3 від 21.07.2009 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 листопада 2009 року позов задоволено частково, а саме: визнано незаконним акт Державної податкової інспекції м. Києва від 21.07.2009 року № 1764/15-3 про анулювання реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Стандарт-Газ" (код ЄДРПОУ 32553974) як платника податку на додану вартість; в іншій частині відмовлено.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позову. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, а саме: пп. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»та ч. 1 ст. 86, ст. 159 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позову, колегія суддів погоджується з даним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт - Газ»зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 07.08.2003 р., видане свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 029363 та внесений запис про включення відомостей про юридичну особу № 1 070 120 0000 006346. Товариство було взяте на облік до Державної податкової інспекції у печерському районі м. Києва. 10 грудня 2003 року ТОВ «Стандарт - Газ»отримало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 37640486 та був присвоєний індивідуальний податковий номер 325539726555.

Комісією, створеною відповідно до розпорядження ДПІ у Печерському районі м. Києва від 17.07.2009 року № 100-р (надалі - відповідач 21.07.2009 року), був складений Акт № 1764/15-3 (надалі - Акт) про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Стандарт-Газ», індивідуальний номер 325539726555, свідоцтво №37640486.

Відповідач вказує в акті від 21.07.2009 р. за № 1764/15-3, що підставою для анулювання і свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Стандарт - Газ»є абз. 3 п. 2 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 р. № 757-р «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)»та п.п. «в»п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», в зв'язку з виявленням факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподатковуваними операціями перевищує суму, визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не погодився із наведеними висновками відповідача, виходячи з наступного.

Підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначені в п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказана норма закону не містить такої підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, як встановлення органами державної податкової служби факту виписки податкових накладних, згідно з якими не задекларовано (не сплачено) податкові зобов'язання, обсяг яких за оподаткованими операціями перевищує суму, визначену п.п. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, як вірно вказано судом першої інстанції, відповідно до п. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. №1120-р «Деякі питання адміністрування податку на додану вартість», визнати такими, що втратили чинність, пункт 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 1 липня 2009 р. № 757 «Деякі питання адміністрування податків, зборів (обов'язкових платежів)»та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 липня 2009 р. № 838 "Про врегулювання деяких питань адміністрування податку на додану вартість".

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанцій про те, що необхідно позов задовольнити частково, оскільки у позивача наявні докази неправомірності скасування реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Стандарт -Газ».

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним та є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 та 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 5 листопада 2009 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 22 вересня 2010 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Суддя А.М. Горяйнов

Суддя Я.С. Мамчур