Ухвала суду № 11452819, 21.09.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-4919/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Смолій І.В.

Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" вересня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Желтобрюх І.Л.,

суддів Попович О.В., Шведа Е.Ю.,

при секретарі Коробій І.М..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2009 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор»до Державної податкової інспекції в Соломянському районі м. Києва, за участю третьої особи ОСОБА_2, про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю «Креатор»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Соломянському районі міста Києва у якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.07.2004рр. №66-2611/0.

Постановою Окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2009 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги та, перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Соломянському районі м.Києва було проведено позапланову документальну перевірку ТОВ «Креатор»за результатами якої складено Акт №53/2611/19255441 від 29.06.2004р. та винесено податкове повідомлення-рішення від 01.07.2004р. №66-2611/0.

В зазначеному Акті перевірки встановлено порушення позивачем п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та п.п.7.2.1 п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

01.10.2003р між ТОВ «Креатор»та ТОВ «Крєатор»було укладено договір купівлі-продажу відповідно до умов якого реалізовано будинок №95 по пр-ту Відрадний в м.Києві, що є основним фондом групи 1.

Перевіркою встановлено, що зазначена нежила будівля реалізована у жовтні 2003 року повязаній особі по ціні 36150,00грн., у т.ч. ПДВ 6025,00грн. що значно менше за звичайну ціну визначену у розмірі 769654,78грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до валового доходу платника податку включається прибуток від продажу (обміну, інших видів відчуження) основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації, визначений згідно із статтею 8 цього Закону.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Разом з тим, матеріалами справи встановлено і таке не заперечується позивачем, що починаючи з жовтня 2003 року в ДПІ декларація з податку на доданку вартість ТОВ «Креатор»не подавалася.

Відповідно до пп. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не скористався своїм правом на оскарження податкового повідомлення-рішення у встановлені законом строки. Доказів, що спростовували б наведене, матеріали справи не містять.

Рішенням господарського суду м.Києва від 14.10.2008р. було визнано недійсним зазначений договір купівлі-продажу, як такий, що був укладений внаслідок зловмисної домовленості ОСОБА_2 з представниками покупця. Його дії були кваліфіковані вироком Соломянського суду міста Києва від 01 липня 2007 року за ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу України.

Твердження апелянта про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення мають бути скасовані як безпідставні, колегією суддів не приймаються до уваги виходячи з наступного.

Податкові повідомлення рішення були прийняті на підставі операцій з передачу будинку №95 по пр-ту Відрадний у м.Києві у 2003 році, і саме в той період позивачеві винесені податкові повідомлення-рішення за порушення вимог податкового законодавства. Повернення вказаного будинку позивачеві в 2008 році в порядку реституції не є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання зобовязань у 2003 році.

Окрім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем пропущено строк для звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення були винесені 01.07.2004р., однак позивач звернувся до суду лише 18.05.2009р. Позивачем не наведено і не доведено поважних причин пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

В запереченнях на позов відповідач наполягає на застосуванні строків звернення до суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог позивача.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Креатор»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя І. Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Попович

Е.Ю. Швед

Повний текст ухвали виготовлено 27.09.2010р.