Ухвала суду № 11452732, 30.03.2010, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2010 р.справа № 2а-2422/09/0870 Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді:Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Коршуна А.О.

при секретарі судового засідання:Гулій О.Г.

за участю представників:

позивача- не зявився

відповідача - Рєдкозубов О. А., дов. від 02.02.10

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.09

у справі № 2а-2422/09/0870

за позовом Запорізької прокуратури з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах

до Відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції

про скасування постанови головного державного виконавця ВДВС Веселівського РУЮ від 19.02.09, -

в с т а н о в и л а :

Запорізький прокурор з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування постанови головного державного виконавця ВДВС Веселівського РУЮ Рєдкозуба О. А. від 19.02.09 про накладення арешту на кошти Веселівської ВК № 8.

Позов обґрунтовано тим, що прокуратурою за усним зверненням адміністрації Веселівської ВК № 8 проведено перевірку ВДВС Веселівського РУЮ з питання додержання вимог Закону України «Про виконавче провадження», внаслідок якої встановлено, що головним держаним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 5/144/08 від 05.12.08, виданого господарським судом Запорізької області про стягнення з Веселівської виправної колонії № 8 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області боргу в сумі 9043,41 грн., винесено постанову про накладення арешту на кошти Веселівської ВК № 8 УДДУ ПВП в Запорізькій області, які знаходяться на розрахункових рахунках в Запорізькому РУ «Приватбанк»,ВАТ КБ «Надра», «ВПІБ в м. Мелітополь Запорізької області. Вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки державним виконавцем при її винесенні допущено ряд порушень чинного законодавства, зокрема ст.7, 30 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2.1.2 Інструкції про проведення виконавчих дій. Крім того, державним виконавцем допущено порушення п. 5 ст. 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», якою передбачено, що звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоровя не допускаються. Внаслідок виявлення допущених порушень прокурором було винесено протест, який відхилено ВДВС Веселівського РУЮ.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 червня 2009 року у задоволенні позову відмовлено з тих підстав, що дії державного виконавця щодо примусового виконання рішення суду про стягнення коштів відповідали вимогам Закону України «Про виконавче провадження», всі передбачені заходи щодо примусового виконання рішення суду були використані.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та невірним врахуванням обставин та фактів, просить скасувати постанову суду першої інстанції, постановити рішення, яким задовольнити позовні вимоги прокурора.

Представник прокурора в судове засідання не зявився, про час і місце судового засідання позивач повідомлений судом належним чином.

Представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, в поданих до суду письмових запереченнях відповідач зазначає, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.09 винесена правомірно, дії державного виконавця в частині накладення арешту на розрахункові рахунки боржника не суперечать вимогам чинного законодавства та здійснено на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні колегією суду оглянуто та досліджено справу виконавчого провадження з примусвого виконання виконавчого листа № 5/144/08.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем проведено всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження»виконавчі дії, які визначені для примусового виконання рішення господарського суду. Постанова про накладення арешту на кошти на підставі п.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження»винесена у відповідності до спеціальної норми чинного законодавства.

При обґрунтуванні апеляційної скарги, позивач посилається на те, що при арешті грошових коштів, державний виконавець, як і суд першої інстанції вважав, що грошові кошти не є майном підприємства. Ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Відповідно до ст.139 ГК України грошові кошти є майном підприємства, а згідно п. 5 ст. 26 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України»звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоровя не допускаються.

З такими доводами апеляційної скарги колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 ст2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 10.12.08 прокуратурою Веселівського району Запорізької області подано заяву № 2941 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа у адміністративній справі № 5/144/08-АП господарського суду Запорізької області про стягнення з підприємства Веселівської виправної колонії № 8 на користь бюджету 9043,41 грн. податкового боргу та про накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк предявлення виконавчого документу до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та предявлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

12.12.08 відділом державної виконавчої служби Веселівського районного управління юстиції відкрите виконавче провадження за виконавчим листом № 5/144/08-АП виданим 05.12.08 господарським судом Запорізької області про стягнення заборгованості по податку з доходів у сумі 9043,41 грн. з Підприємства Веселівської виправної колонії № 8 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області (72254, Запорізька область, Веселівський район, с. Озерне, вул. 40 років Перемоги, 39, код ЄДРПОУ 08680052) на користь держбюджету. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження надіслано сторонам із відповідними супровідними листами.

При цьому боржнику надано строк для добровільного виконання до 18.12.08 відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.30 Закону України «Про виконавче провадження»якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.

Відповідно до абз. 6, 7 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в порядку, встановленому законодавством; на виконання рішення суду про стягнення коштів або накладення арешту в порядку, встановленому цим Законом накладати арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, в тому числі на кошти, які знаходяться на рахунках та вкладах в установах банків, інших кредитних установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

У зв'язку з тим, що боржником рішення суду у добровільному порядку виконано не було, 22.12.08 державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору відповідно до вимог ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження». Також 22.12.08 керуючись ст.59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст.ст. 5, 50 Закону України «Про виконавче провадження»відповідачем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладений арешт на кошти в межах суми 9960,15 грн., що належать боржнику (підприємству Веселівської виправної колонії № 8 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області) та містяться на рахунку № 26008305281556 в філії відділення ПІБ м. Мелітополь.

Відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження», - державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Згідно вимог п. 2 ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження»стягнення за виконавчим документом в першу чергу звертається на кошти боржника, внаслідок чого постановою від 22.12.08 відповідачем накладений арешт на кошти боржника, що містяться на розрахунковому рахунку, зазначеному у виконавчому листі № 5/144/08-АП, виданому 05.12.08 господарським судом Запорізької області.

У зв'язку із недостатністю коштів на вищезазначеному розрахунковому рахунку та після вжиття заходів щодо встановлення інших рахунків зареєстрованих за боржником 19.02.09 відповідчем винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках:

р/р № 26001055883111, р/р № 26045055883111 Запорізьке РУ «Приватбанку»м. Запоріжжя МФО 313399;

р/р № 26006000328001, р/р № 26040000328001 МФО 313968 Ф. ВАТ КБ «Надра»Запорізьке РУ;

р/р № 26000303281556, р/р № 26001302281556, № 26002301281556, № 26009304281556, № 26045302281556, № 26046301281556 Ф. в ПІБ в м. Мелітополь Запорізької області МФО 313043;

р/р № 26047352, № 260072865, № 260468301 МФО 313827 ЗОД «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»м. Запоріжжя, р/р 2600426478 ЗОД «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ»м. Київ МФО 380805;

р\р № 35434001003640 ГУДКУ в Запорізькій області МФО 813015.

17.03.09 відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із повним фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом, у постанові зазначено про зняття арешту з розрахункових рахунків боржника.

Посилання позивача на те, що відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу»звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоровя не допускається не може бути прийнято до уваги.

Відповідно до статті 124 Конституції України всі судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до виданого 05.12.08 господарським судом виконавчого листа № 5/144/08-АП підлягали стягненню з боржника - підприємства Веселівської виправної колонії № 8 управління державного департаменту України з питань виконання покарань в Запорізькій області грошові кошти на користь бюджету в розмірі 9043,41 грн.

Порядок виконання виконавчих документів, а саме, звернення стягнення на рухоме та нерухоме майно, арешт коштів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження», у якому не зазначено обмежень з примусового виконання судових рішень щодо стягнення з органів і установ виконання покарань та їх підприємств.

Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець несе відповідальність за своєчасність, правильність, повноту виконання рішень.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти та інше майно боржника встановлений ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до приписів наведеної правової норми звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

За наявності даних про кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах та на зберіганні в банках чи інших кредитних організаціях, на них накладається арешт.

У разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на грошові кошти боржника. Боржник має право вказати ті види майна чи предмети, на які необхідно звернути стягнення в першу чергу. Остаточно черговість стягнення на кошти та інше майно боржника визначається державним виконавцем.

Якщо у виконавчому документі про стягнення грошових коштів не вказано певного номера рахунка, з якого мають бути стягнені грошові кошти, то в разі відсутності в боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, державний виконавець не пізніше місячного строку з дня відкриття виконавчого провадження зобов'язаний винести постанову про звернення стягнення на майно боржника, яку не пізніше трьох днів надсилає сторонам.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірах і обсягах, необхідних для виконання за виконавчим документом з урахуванням витрат на виконання та стягнення виконавчого збору. У випадках коли боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

Закон України «Про виконавче провадження»розрізняє майно боржника, на яке може бути звернено стягнення в межах виконавчого провадження, як грошові кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах, та інше майно, і в залежності від цього визначає певний порядок здійснення державним виконавцем дій, обумовлених вказаним Законом.

Відповідно до ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», яка встановлює порядок звернення стягнення на грошові кошти боржника - юридичної особи, державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що знаходяться в кредитних установах, в порядку, передбаченому цим Законом. Якщо даних про наявність у боржника - юридичної особи рахунків і вкладів у банках чи інших фінансових установах немає, державний виконавець одержує такі дані у податкових органів, які зобов'язані надати йому необхідну інформацію у 3-денний строк.

У разі якщо коштів на рахунках боржника - юридичної особи недостатньо для погашення заборгованості перед стягувачами в повному обсязі, стягнення може бути звернуто на кошти, що знаходяться на рахунках, відкритих боржниками - юридичними особами через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Не підлягають стягненню в порядку, передбаченому цим Законом, кошти, які знаходяться на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки».

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що у даному випадку державним виконавцем проведено всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження»виконавчі дії для виконання рішення суду та правомірно винесено оскаржувану постанову про арешт коштів на підставі п.2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження», при цьому положення п.5 ст.26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу», не порушено, у звязку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо визнання позовних вимог необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 02.06.09 у справі № 2а-2422/09/0870 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.

Головуючий: І. Ю. Добродняк Судді:Н. А. Бишевська А. О. Коршун