Постанова № 11452001, 14.09.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 вересня 2010 р. Справа №2а-517/10/6/0170

(10:33)

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А.,

при секретарі Усковій О.I.,

за участю представника позивача - Османова А. А., представника відповідача - Коверко І. С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

,

за позовом Приватного малого підприємства "Чірчік"

до Державної податкової інспекції в Чорноморському районі АР Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в Чорноморському районі АР Крим № 0001281501/0 від 24.12.2009 року, посилаючись на положення п.п. 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.02.2010 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 14 вересня 2010 року представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на акт документальної невиїзної перевірки з питань своєчасності сплати до бюджету єдиного податку від 14.12.2009 року № 1051/15-1 та на положення Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Розглянув матеріали справи, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

20 червня 2001 року Приватним малим підприємством "Чорчик" платіжним дорученням № 34 від 20.06.2001 року на суму 1974,00 грн. було сплачено платіж з єдиного податку, про що свідчать подана позивачем копія відповідного платіжного доручення ( а. с. 10).

Зазначене вище платіжній документ був прийнятий банком до виконання.

14.12.2009 ДПІ в Чорноморському районі АР Крим було складено акт документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати єдиного податку до бюджету Приватним малим підприємством "Чорчик"

Перевіркою встановлено порушення п.п. 2 п. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", ст. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку і звітності субєктів малого підприємництва» від 03.07.1998 р. № 727/98, а саме: несвоєчасна сплата узгодженого податкового зобовязання у сумі 7564,60 грн.

За результатами перевірки, на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» 19.01.2010 року ДПІ в Чорноморському районі АР Крим застосувала до Приватного малого підприємства "Чорчик" за затримку на 47 календарних днів граничного строку, сплати узгодженої суми податкового зобовязання в розмірі 7564,60 грн. штраф у розмірі 20% у сумі 1512,92 грн., про що було постановлено податкове повідомлення рішення № 0001281501/0 (а. с. 5).

Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.3 ст.9 Закону "Про систему оподаткування" обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

У розумінні Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Згідно з п. 22.4 ст. 22 вказаного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні"). Відповідальність банків при здійсненні переказу визначається положеннями ст. 32 зазначеного Закону, якою, зокрема, передбачено право отримувача на відшкодування банком, що обслуговує платника, шкоди, заподіяної йому внаслідок порушення цим банком строків виконання документа на переказ.

З положеннями п. 22.4 ст. 22 Закону "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" узгоджуються положення підпункту 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого днем подачі до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації.

Необхідно зазначити, що саме з поданням платником податків платіжного доручення до банку Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» пов'язує настання певних правових наслідків.

Так, відповідно до підпункту 16.3.1 п. 16.3 ст. 16 цього Закону нарахування пені на суму податкового боргу закінчується у день прийняття банком, обслуговуючим платника податків, платіжного доручення на сплату суми податкового боргу. Оскільки момент закінчення нарахування пені визначено датою подачі платіжного документа до банку, є підстави для висновку, що саме з цим моментом, а не з датою фактичного зарахування суми до бюджету, наведена норма пов'язує погашення (сплату) податкового боргу платником податків.

З матеріалів справи вбачається, що 20 червня 2001 року Приватним малим підприємством "Чорчик" платіжним дорученням № 34 від 20.06.2001 року на суму 1974,00 грн. було сплачено платіж з єдиного податку.

Отже, підприємство виконало свої податкові зобов'язання перед бюджетом в повному обсязі, своєчасно подавши до Банку платіжні доручення на перерахування податків, а останній, прийнявши ці розрахункові документи (платіжні доручення) на виконання, підтвердив завершення ініціювання переказу, а тому порушення граничних строків сплати узгоджених податкового зобовязання з єдиного податку сталося з вини Банку.

Відповідно до підпункту 16.5.1 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення строків зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених законодавством, з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених для відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду.

При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним Законом, який регулює відносини зі сплати податків та стягнення податкового боргу.

Згідно підпункту 15.1.1. пункту 15.1 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених сум Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

З матеріалів справи вбачається, що акт перевірки своєчасно сплати єдиного податку до бюджету, на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, складені відповідачем лише у 2009 року, тобто з пропуском 1095 днів.

Підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 статті 15 також передбачено, що якщо протягом зазначеного строку (1095 днів) податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання.

За таких обставин справи, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення ДПІ в Чорноморському районі АР Крим не відповідає зазначеним вище вимогам Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а тому є незаконними і підлягає скасуванню.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.

У позовні заяві позивач просить суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ в Чорноморському районі АР Крим № 0001281501/0 від 24.12.2009 року.

В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Чорноморському районі АР Крим від 24.12.2009 № 0001281501/0 на суму 1512,92 грн.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача, викладені в позові являються обґрунтованими, доведеними матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Таким чином, судовий збір у розмірі 3,40 грн. підлягає поверненню позивачу.

Під час судового засідання, яке відбулось 14.09.2010 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 20.09.2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Чорноморському районі АР Крим від 24.12.2009 № 0001281501/0 на суму 1512,92 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (п\р 31115095700002, МФО 824026 ЗКПО 34740405, код платежу 22090200 у банку одержувача: ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь одержувач: Держбюджет м. Сімферополя (або іншого рахунку)) на користь Приватного малого підприємства "Чірчік" (96400, АР Крим, смт. Чорноморське, вул. Лугова, б.18, ідентифікаційний код 22250051) 3,40 грн. витрат зі сплати судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Окружний адміністративний суд АР Крим в 10-ти денний строк з дня проголошення (складення в повному обсязі) постанови заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Латинін Ю.А.