Постанова № 11451609, 28.09.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2010 р.Справа № 14/149-10

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Разюк Г.П.,

суддів: Петрова М.С., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Підгурському Д.Л.

за участю представників сторін:

від позивача –Яценко А.М., довіреність № 33/10 від 09.06.10р.

/відповідач не використав законного права на участь його представника у судовому засіданні, хоча про час та місце його проведення повідомлений належним чином ( див. повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.09.10р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу дочірньої компанії „Газ України” національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м.Київ

на рішення господарського суду Херсонської області від 10.08.2010 р.

по справі № 14/149-10

за позовом скаржника

до міського комунального підприємства „Херсонтеплоенерго”

про стягнення 4708 810 грн. 64 коп.

В С Т А Н О В И В:

У липні 2010р. дочірня компанія „Газ України” національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі по тексту ДК „Газ України”) звернулася до господарського суду Херсонської області з позовом до міського комунального підприємства (далі - МКП) „Херсонтеплоенерго” про стягнення основного боргу у сумі 3082140 грн.01 коп. за поставлений відповідно до умов договору на постачання природного газу від 29.09.2008 року № 06/08-1425 ТЕ-33.у січні - квітні 2009 р. природний газ; 969917 грн. 79 коп. –на які збільшився борг внаслідок інфляції за період лютий 2009р.- березень 2010р.; 348908 грн. 70коп. - 3% річних за період з 11.02.09 р. по 14.07.10 р.; а також 307844 грн. 14 коп. пені за період з 14.01.10 р. по 14.07.10 р..

Рішенням господарського суду Херсонської області від 10.08.10р. (суддя Гридасов Ю.В.) позов ДК „Газ України” задоволено частково, з відповідача стягнуто 3082140 грн. 01 коп. основного боргу, 969917 грн. 79 коп. збитків від інфляції, 348908 грн. 70 коп. - 3% річних, з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт поставки відповідачу газу на заявлену суму та прострочення його оплати.

В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 307 844 грн. 14 коп. пені місцевий господарський суд відмовив, посилаючись на те, що при розрахунку пені позивач не врахував вимоги ч.6 ст.232 ГК України щодо можливості нарахування пені лише протягом 6 місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконано та вимоги ст.258 ЦК України щодо спеціального строку позовної давності в 1 рік для стягнення пені.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДК „Газ України” звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищеозначене рішення суду в частині відмови у задоволенні пені та прийняти нове, яким позовні вимоги в цій частині також задовольнити в повному обсязі.

Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що місцевий господарський відмовляючи у задоволенні пені та посилаючись на вимоги ч.6 ст.232 ГК України не врахував тієї обставини, що сторони у п.7.10 договору поставки природного газу встановили порядок нарахування штрафних санкцій, зокрема нарахування неустойки постачальником здійснюється протягом 6 місяців, що передують моменту звернення із позовом. Ці положення договору цілком відповідають вимогам ч.6 ст.232 ГК України, згідно якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Крім того, місцевий господарський суд також не врахував, що у п.9.3 договору сторони у відповідності із ч.1 ст.259 ЦК України збільшили строк позовної давності щодо стягнення неустойки до 3-х років.

За таких обставин скаржник вважає, що він правомірно заявив вимоги про стягнення з відповідача пені за період в 6 місяців, що передували моменту звернення із позовом і ці вимоги заявлені в межах строку позовної давності, а тому суд першої інстанції повинен був задовольнити вказані позовні вимоги у повному обсязі.

Відзив на апеляційнускаргу не надходив.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, судова колегія прийшла до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2008 р. між ДК “Газ України” (Постачальник) та МКП “Херсонтеплоенерго” (Покупець) був укладений договір на постачання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання № 06/08-1425 ТЕ-33, відповідно до умов якого ДК “Газ України” зобов'язалась передати відповідачу протягом січня-вересня 2009 року природний газ (п.1.1), а МКП “Херсонтеплоенерго” зобов'язалось прийняти та оплатити поставлений природний газ.

Згідно даного договору ДК “Газ України” виконала свої зобов'язання, передавши відповідачу природний газ на загальну суму 16328 513 грн. 51 коп., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу /а.с.17-21/. Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково, а саме розрахувався за поставлений природний газ в сумі 13246373 грн. 50коп.

Відповідно до умов п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється Покупцем грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Отже, на момент звернення з позовом до суду, сума основного боргу МКП “Херсонтеплоенерго” перед ДК „Газ України" становить 3082140 грн. 01 коп., а тому місцевий господарський суд правомірно у відповідності із умовами договору та вимогами ст.526 ЦК України стягнув з відповідача вказаний борг.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що в разі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) встановлено, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу, та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з пунктом 7.2 договору у разі несвоєчасного розрахунку сторони передбачили сплату відповідачем пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування, від несплаченої суми за кожний день прострочки.

Згідно із п.7.10 Договору неустойка нараховується постачальником за 6 місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

За поданим позивачем розрахунком, який здійснений у відповідності із п.7.10 договору за 6 місяців, що передують зверненню з позовом, тобто з 14.01.2010 року по 14.07.2010 року (181 день) розмір пені становить 307844грн. 14 коп. Вказані позовні вимоги заявлені в межах строку позовної давності, встановленого п.9.3 договору.

За вищенаведених обставин, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд помилково відмовив у задоволенні частини позовних вимог про стягнення пені у сумі 307844 грн. 14 коп., а тому оскаржене рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, а вказані позовні вимоги –задоволенню.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляції, та 3 % річних становлять відповідно 969917 грн. 79коп. та 348908 грн. 70коп..

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд правомірно у відповідності із вимогами ч.2 ст.625 ЦК України стягнув означені суми з відповідача.

За таких обставин, апеляційна скарга дочірньої компанії „Газ України” національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” підлягає задоволенню, рішення господарського суду Херсонської області від 10.08.10 р. скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог ДК„Газ України” щодо стягнення пені у розмірі 307844 грн. 14 коп..

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу дочірньої компанії „Газ України” національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” задовольнити, рішення господарського суду Херсонської області від 10.08.10 р. скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

2. Стягнути з міського комунального підприємства „Херсонтеплоенерго” (ідентифікаційний код - 31653320, адреса - 73000, місто Херсон, Острівське шосе, 1, р\рахунок № 26009310040 в ХФ АП "Південний", МФО - 352640) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України" (ідентифікаційний код - 31301827, адреса - 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, 1, р\рахунок № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" м. Київ, МФО - 300465) 3082 140 грн. 01 коп. основного боргу, 307 844 грн. 14 коп. пені, 969 917грн..79 коп. збитків від інфляції, 348 908 грн.70 коп. - 3% річних, 25500 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з міського комунального підприємства „Херсонтеплоенерго” (ідентифікаційний код - 31653320, адреса - 73000, місто Херсон, Острівське шосе, 1, р\рахунок № 26009310040 в ХФ АП "Південний", МФО - 352640) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії Нафтогаз України" (ідентифікаційний код - 31301827, адреса - 04116, місто Київ, вул. Шолуденка, 1, р\рахунок № 26008301970 в ВАТ "Ощадбанк" м. Київ, МФО - 300465) 1 540 грн. 00 коп. витрат на сплату державного мита за подачу апеляційної скарги.

Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Херсонської області.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                             Г.П. Разюк

Суддя                                                                                          М.С. Петров

Суддя                                                                                          С.І. Колоколов

Постанову складено 30.09.2010р.