Постанова № 11451572, 28.09.2010, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2010 р.Справа № 25/82-10-2351

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Журавльова О.О.,

суддів Тофана В.М., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Гордієнко М.В., довіреність від 04.01.2010р. №67

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс”

на рішення господарського суду Одеської області від 10 серпня 2010 року

у справі №25/82-10-2351

за позовом Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс”

до відповідача Одеської залізниці

про стягнення 2120,40 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Закрите акціонерне товариство „Макіївкокс” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Одеської залізниці про стягнення 2120,40 грн. збитків від недостачі вантажу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10 серпня 2010 року у справі №25/82-10-2351 (суддя Малярчук І.А.) у задоволенні позову ЗАТ „Макіївкокс” відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги про стягнення з Одеської залізниці недостачі коксу доменного в розмірі 2120,40 грн. є необґрунтованими та недоведеними, оскільки вантажовідправник при навантаженні не вчинив належних заходів по усуненню втрати вантажу, а тому відповідальність за недостачу вантажу покладається саме на ЗАТ „Макіївкокс”.

Позивач (ЗАТ „Макіївкокс”) із рішенням суду першої інстанції не згодний, в апеляційній скарзі просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з Одеської залізниці 2120,40 грн. вартості недостачі вантажу, а також судові витрати по справі, з посиланням при цьому на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, з мотивів, викладених у апеляційній скарзі.

Представник відповідача у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційною скаргою ЗАТ „Макіївкокс”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення –без змін.

Представник скаржника (ЗАТ „Макіївкокс”) в судове засідання не з’явився, про час і місце судового засідання повідомлений господарським судом апеляційної інстанції належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.09.2010р. Окрім того, 27.09.2010р. за вх.№2263-Д1 апеляційний господарський суд отримав від скаржника клопотання про розгляд справи за його відсутністю у зв’язку з неможливістю через тяжкий економічний стан направити в судове засідання свого представника. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ЗАТ „Макіївкокс” за відсутністю представника позивача у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника Одеської залізниці, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги ЗАТ „Макіївкокс”, з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2010р. зі станції Макіївка Донецької залізниці вантажовідправником - ЗАТ „Макіївкокс” у напіввагонах №№ 66174400, 67161505, 67878520, 67883777, 68743632, 64270077, 67846287, 67186270, 65697914 відправлений на адресу вантажоодержувача - ТОВ „ТІС” для ЗАТ „Донецьксталь-металургійний завод” (станція призначення - Чорноморська Одеської залізниці) вантаж - кокс доменний у кількості 335650 кг (маса нетто), що підтверджується залізничною накладною №52087796 (а.с. 9-10).

Згідно з відмітками у залізничній накладній кокс завантажений у вагони навалом засобами відправника. Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами п.4.1, 4.3, 4.11, 7.1, 7.3, 8.2 Технічних умов, р.2 параграфів 1-3,5,6,8,9 додатку до СМГС правильно. Маса вантажу визначена на 150 тонних вагонних вагах. Вантаж маркований.

Відповідно до п.1 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (ст. 32 Статуту), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20 серпня 2001р. №542, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 вересня 2001р. за №796/5987, у вагонах відкритого типу (на платформах, у напіввагонах і т. ін.) допускається перевезення вантажів, зазначених у додатку. Кам’яне вугілля, кокс, торф, руда і рудні концентрати, мінеральні будівельні матеріали (глина, щебінь тощо) перевозяться, як правило, у напіввагонах.

За п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

Як вбачається з матеріалів справи, вимоги п.6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправником - ЗАТ „Макіївкокс” дотримано, що свідчить про вжиття вантажовідправником необхідних заходів щодо підготовки вантажу з урахуванням його схоронності під час транспортування.

В процесі перевезення вантажу по прибуттю напіввагону №66174400 на станцію Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці з оглядової вишки було виявлено навантаження вантажу вище бортів на 10 см, холмоподібне. Вантаж маркований вапном. На поверхні вантажу за ходом потягу над 1-5 люками наявне поглиблення довжиною 7,5 м, шириною вагону, глибиною 0,2 м. Двері та люки вагону закриті. Течі вантажу немає. Про встановлені обставини станцією Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці складений акт загальної форми №112/г від 11.01.2010р. (а.с. 36).

На підставі вищевказаного акту загальної форми станцією Нижньодніпровський вузол Придніпровської залізниці 11.01.2010р. складений комерційний акт АА №017222/10 (а.с. 8), згідно з яким за документом значиться вантаж –кокс доменний, навал, вага брутто не вказана, тара по перевантаженню - 21800 кг, нетто - 35900 кг. Було здійснено комісійне переваження вагону №66174400 на справних вагонних 150-тонних електротензометричних вагах станції, в результаті чого виявлено: вага брутто –56120 кг, тара з документа –21800 кг, нетто –34320 кг, що менше документа на 1580 кг. Завантаження холмоподібно вище бортів на 10 см, марковано вапном, на поверхні вантажу наявне поглиблення за ходом поїзду над 1-5 люками довжиною 7,5 м, шириною на всю ширину вагону, глибиною 0,2 м. Маркування на місці заглиблення відсутнє. Двері та люки з обох сторін вагону закриті. Течі вантажу немає. При повторному перевантаженні вагону вага підтвердилась. Нестача вантажу вміститись у вагон могла. В технічному відношенні вагон справний.

Окрім того, одержувач вантажу переуступив своє право на пред’явлення претензії та позову по вагону №66174400 відправнику вантажу –ЗАТ „Макіївкокс”, що підтверджується переуступним написом у п.2 накладної №52087796.

Таким чином матеріали справи свідчать, що між ЗАТ „Макіївкокс” (вантажовідправник) та залізницею (перевізник) укладений договір перевезення вантажу, оскільки в силу вимог ч.2 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Апеляційний господарський суд не приймає до уваги висновки суду першої інстанції про те, що вантажовідправник при навантаженні не вчинив належних заходів по усуненню втрати вантажу, а тому відповідальність за недостачу вантажу в сумі 2120,40 грн. покладається саме на ЗАТ „Макіївкокс”, у зв’язку з чим суд першої інстанції відмовив останньому у задоволенні заявлених позовних вимог, з огляду на наступне.

В силу вимог ч.1 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 307 ГК України, які кореспондуються з вимогами ч.4 ст. 909, ч.1 ст. 920 ЦК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб’єктів господарювання за цими перевезеннями визначається транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. У ст. 2 Статуту залізниць України передбачено, що обов’язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом визначає Статут залізниць України.

В силу вимог ч.1 ст. 110, ст. 113 Статуту залізниць України, які кореспондуються з вимогами ч.1 ст. 314 ГК України та ч.1 ст. 924 ЦК України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажу одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.

Як вище встановлено апеляційним господарським судом, кокс доменний завантажений у вагон №66174400 засобами відправника (ЗАТ „Макіївкокс”) навалом. При цьому з комерційного акту вбачається, що на поверхні вантажу наявне поглиблення за ходом поїзду над 1-5 люками довжиною 7,5 м, шириною на всю ширину вагону, глибиною 0,2 м. Вантаж маркований вапном. Маркування на місці заглиблення відсутнє. Вантаж розміщено і закріплено згідно з параграфами п.4.1, 4.3, 4.11, 7.1, 7.3, 8.2 Технічних умов, р.2 параграфів 1-3,5,6,8,9 додатку до СМГС правильно. Течі вантажу немає.

Зазначене свідчить про те, що вантажовідправник вжив необхідні заходи щодо підготовки вантажу з урахуванням його схоронності під час транспортування, а тому апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність вини відправника у нестачі вантажу.

Водночас, апеляційний господарський суд вважає, що відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на залізницю, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, якими перевізник (Одеська залізниця) довів би відсутність своєї вини в частковій недостачі вантажу.

Згідно з ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості недостачі маси вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Апеляційний господарський суд приймає до уваги наданий ЗАТ „Макіївкокс” розрахунок позовних вимог, оскільки він є обґрунтованим та здійснений згідно з вимогами діючого законодавства із застосуванням п.27 Правил видачі вантажів (розділ 8 Правил перевезень). З вказаним розрахунком вартості недостачі вантажу погодилась і Одеська залізниця у відзиві на позов.

За вказаним розрахунком з Одеської залізниці підлягають стягненню 2120,40 грн. вартості недостачі вантажу.

Враховуючи все вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги ЗАТ „Макіївкокс” є обґрунтованими та правомірними.

За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ЗАТ „Макіївкокс” слід задовольнити, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню.

В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” задовольнити.

2.Рішення господарського суду Одеської області від 10 серпня 2010 року у справі №25/82-10-2351 скасувати.

3.Позов Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” задовольнити.

4.Стягнути з Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Закритого акціонерного товариства „Макіївкокс” (86106, Донецька область, м. Макіївка, вул. Горького, 1, код ЄДРПОУ 32598706) 2120 (дві тисячі сто двадцять) грн. 40 коп. вартості недостачі вантажу, 102 (сто дві) грн. держмита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 51 (п’ятдесят одну) грн. держмита за розгляду апеляційної скарги.

5.Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 30 вересня 2010 року.

Головуючий суддяО.О. Журавльов Судді В.М. Тофан М.В. Михайлов