Рішення № 11451360, 28.09.2010, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2010 року                                                                      Справа №05/968

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого - судді Швидкого В.А., при секретарі судового засідання Холодній Л.В., за участю представників:

від позивача: Матіщук В.О. - особисто, Дубовик Л.М. - за довіреністю;

від відповідача-1: Кириченка М.О.- за довіреністю;

від відповідача-2: не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" та

товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаський ДОК"

про стягнення 39113,03 грн., -

ВСТАНОВИВ:

          Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос" (далі за текстом позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі" (далі за текстом відповідач-1) про стягнення 39113,03 грн., з яких: 37000,00 грн. заборгованість за використання товариством з обмеженою відповідальністю "Черкаський ДОК" митно-ліцензійного складу для зберігання товару, 1083,40 грн. інфляційних нарахувань та 1029,63 грн. пені.

          Ухвалою суду від 21.06.2010 залучено до участі у справі в якості другого відповідача товариство з обмеженою відповідальністю "Черкаський ДОК" (далі за текстом відповідач-2).

          Позовні вимоги мотивовано наступним.

                    05.02.2008 між позивачем та відповідачем-2 укладено договір № 12-08 на використання митно-ліцензійного складу позивача для зберігання товарів та їх комплексної обробки (далі за текстом Договір зберігання).

          30.01.2009 між позивачем та відповідачем-1 укладено договір поруки №46/4 (далі за текстом Договір поруки), згідно з яким останній поручився перед позивачем за виконання обов"язку відповідача-2 щодо сплати заборгованості за Договором зберігання.

          Позивач стверджує, що відповідач-2 за період січень-квітень 2010 року має заборгованість у сумі 37000,00 грн. за отримані послуги по зберіганню лінії фарбування. Оскільки відповідач-2 вказану заборгованість не сплачує, зазначений борг у відповідності з Договором поруки підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача-1.

          Представники позивача позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

          Відповідач-1 позов не визнав з наступних підстав.

          В Договорі поруки відсутній строк виконання зобов'язання відповідачем-1, як поручителем за Договором зберігання. В Договорі зберігання не визначено строк основного зобов"язання, є лише посилання на те, що розрахунки за надані послуги проводяться не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання рахунку і підписання актів виконаних робіт.

          Позивач не виставляв вимог про оплату послуг відповідачу-2 за Договором зберігання. При цьому, як зазначає позивач, претензія-вимога № 20 від 01.03.2010р. про сплату заборгованості в розмірі 21500 грн. була виставлена тільки відповідачу-1.

          Частиною 4 ст. 559 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадку, якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

          Виходячи з наведеного, у відповідності до ч. 4 ст. 559 ЦК України, Договір поруки припинив свою дію з 30.01.2010, оскільки позов позивачем подано 15.05.2010, а Договір поруки укладено 30.01.2009.

          Згідно п. 4.2.4. Договору зберігання, відповідач-2 зобов'язаний здійснювати оплату згідно з п. 3 цього Договору. Відповідно з п. 3.1. Договору зберігання, плата за послуги проводиться не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання рахунку і підписання актів виконаних робіт. Позивач не направляв відповідачу-2, як стороні за Договором зберігання, рахунків і актів виконаних робіт. Надані позивачем докази свідчать про те, що акти виконаних робіт направлялись лише іншій юридичній особі, тобто відповідачу-1. Направлені на адресу відповідача-1 та частково підписані останнім акти виконаних робіт, які згідно Договору зберігання підписує лише позивач та відповідач-2, не є належними доказами та такими, що підтверджують позовні вимоги.

          Представник відповідача-1 у судовому засіданні заперечення підтримав.

          Відповідач-2 проти позову також заперечив, свої заперечення мотивує тим, що 25.08.2009 господарським судом Черкаської області порушено провадження у справі про банкрутство відповідача-2, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.          13.01.2010 в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача-2.          Позивач, у місячний термін після публікації такого оголошення, як то передбачено ч. 1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", не звернувся до суду із заявою про визнання його конкурсним кредитором у справі про банкрутство. Тому, згідно з ч. 2 ст. 14 вказаного Закону, вимоги кредиторів, не заявлені у зазначений строк, вважаються погашеними.

          Відповідач-2 просить розглянути справу без участі його представника та припинити провадження у справі стосовно нього.          

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.

          Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, суб"єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов"язання належним чином відповідно до закону, умов договору.

          Відповідно до п. 1.1 Договору зберігання, належний позивачу митно-ліцензійний склад використовується для розміщення товарів, дозволених для зберігання, що потребують особливих умов зберігання, або тих, що можуть завдати шкоди іншим товарам. Об"єкт та термін зберігання товару визначається власником складу та клієнтом на кожну товарну партію окремими доповненнями до цього Договору на підставі наданих клієнтом специфікацій.

          Відповідно до доповнення № 2 від 05.05.2008, відповідач-2 передав на зберігання фарбувальну лінію (комплектний об"єкт). Сторони також продовжили строк дії Договору зберігання до 04.02.2011.

          Згідно з п. 3.1 Договору зберігання, відповідач-2 оплачує послуги за цим Договором у відповідності до діючих тарифів шляхом готівкового або безготівкового розрахунку не пізніше 3-х календарних днів з дня отримання рахунку і підписання акту про виконані роботи. Плата за зберігання товарів, навантажувально-розвантажувальні роботи та інші додаткові послуги стягується згідно з діючими тарифами (прейскурантами) і за цим Договором становить 2,00грн. за 1 кв.м. на добу зайнятої товаром площі з урахуванням технологічних проходів (п.3.2).

          Відповідно до п. 1.1 Договору поруки, відповідач-1 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-2 зобов"язань щодо сплати заборгованості за Договором зберігання. У відповідності до предмету Договору зберігання (п.п. 1.1, 1.2, 3.2, 3.3) митно-ліцензійний склад відповідачем-2 використовується для розміщення лінії фарбування (комплектний об"єкт). Відповідач-2 зобов"язався зберігати зазначену лінію фарбування до 04.02.2011 із щомісячною оплатою за її зберігання з розрахунку 125 кв.м. займаної площі за ціною 2,00 грн. за 1 кв.м. на добу, і складає 7500,00грн. (30 календарних днів), або 7750,00 грн. (31 календарний день). Строк виконання зобов"язання за Договором зберігання становить до 04.02.2011 (п.2.2).

          Згідно з п. 3.1 Договору поруки відповідач-1, як поручитель, зобов"язаний самостійно виконати зазначений обов"язок відповідача-2 перед позивачем.                               Заборгованість відповідача-2 визначаться шляхом отримання від позивача рахунку та підписання з позивачем акту про виконані роботи.

          Позивач просить суд стягнути заборгованість за період грудень 2009 року-квітень 2010 року. В підтвердження позовних вимог позивачем надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за грудень 2009 року, січень, лютий, 2010 року, які підписані представником відповідача-1. Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) за березень, квітень 2010 року направлено відповідачу-1, що підтверджується поштовими повідомленнями від 09.04.2010 та 06.05.2010.

          Відповідач-1 не заперечує, що протягом дії Договору поруки ним в 2009 році сплачено позивачу заборгованість відповідача-2 у сумі 80184,25 грн. станом на 01.12. 2009. Зазначена сума боргу визначалась шляхом підписання актів здачі-приймання виконаних робіт між позивачем та відповідачем-1.

          Таким чином, між позивачем та відповідачем-1 склались відносини щодо виконання умов Договору поруки, що надає позивачу право на стягнення з відповідача-1 заборгованості, яка виникла у відповідача-2 за період грудень 2009 року, січень-квітень 2010 року.

          Суд не може погодитись з твердженням відповідача-1, що, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України, Договір поруки припинив свою дію 30.01.2010.

          Відповідно до доповнення № 2 від 05.05.2008 до Договору зберігання строк дії цього Договору продовжено до 04.02.2011. Відповідно до п. 2.2 Договору поруки строк виконання зобов"язання щодо погашення заборгованості відповідача-2 становить до 04.02.2011.

          Крім того, як встановлено в судовому засіданні, проти чого не заперечують представники сторін, на складі позивача на даний час продовжується зберігання лінії фарбування (комплектного об"єкту), яка належить відповідачу-2.

          Таким чином, в період грудень 2009 - квітень 2010 років Договір поруки є дійсним, що зобов"язує відповідача-1 до його виконання.

          Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Позивач просить стягнути інфляційні нарахування у сумі 1083,40 грн. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

          Позов в частині стягнення 1029,63 грн. пені задоволенню не підлягає.                               Згідно з п. 1.1. Договору поруки відповідач-1 взяв на себе зобов"язання про відшкодування позивачу заборгованості відповідача-2 за договором зберігання. Пунктом 2.2 Договору поруки визначено підстави (обставини), за якими відповідач-1 несе відповідальність перед позивачем ( п.п. 1.1, 1.2, 3.2, 3.3 Договору зберігання). Відповідальність відповідача-1 у вигляді сплати пені за прострочення внесення платежів по оплаті послуг за зберігання лінії фарбування (комплектний об"єкт) Договором поруки не передбачена.

          Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

          Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мареллі", м. Черкаси, вул. Чигиринська, 15, код 36262384, на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Логос", м. Черкаси, вул. Різдвяна, 175, код 30705409, 37000,00 грн. боргу, 1083,40 грн. інфляційних нарахувань, 380,83 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Суддя                                                                       В.А. Швидкий