Рішення № 11450981, 29.09.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.09.10 р. Справа № 29/16пд

Господарський суд Донецької області у складі

Головуючого судді: Курило Г.Є., Суддів Лейби М.О., Попкова Д.О.

при секретарі судового засідання Сергєєвій М.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м. Маріуполь

до відповідача: Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк”, м.Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк”, м. Донецьк

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю „Слово и Дело”, м. Маріуполь

про розірвання кредитного договору № 15-П-08/М01 про відкриття кредитної лінії від 13.03.2008 р.

та за зустрічним позовом: Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк”, м.Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк”, м. Донецьк

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м.Маріуполь

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Слово и Дело”, м.Маріуполь

про стягнення заборгованості в розмірі 432582,11 грн., в тому числі: кредитна заборгованість в сумі 417480,00 грн., відсоткова заборгованість в сумі 14902,11 грн., комісійна винагорода в сумі 200,00 грн., шляхом звернення стягнення на предмет договору іпотеки № 123 від 13.03.2008 р.

Представники сторін:

Від позивача за первісним позовом: не зявився.

Від відповідача за первісним позовом: Архипенко І.В.

Від третьої особи за первісним позовом: не зявився.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м. Маріуполь, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного банку „Брокбізнесбанк” в особі Донецької філії АБ „Брокбізнесбанк”, м. Донецьк про розірвання кредитного договору № 15-П-08/М01 про відкриття кредитної лінії від 13.03.2008 р.

В обґрунтування позову позивач посилається на статтю 652 Цивільного кодексу України, а саме: на істотну зміну обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 21.01.2010р. було порушено провадження по справі №29/16пд.

Суд ухвалою від 22.02.2010р. залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю „Слово и Дело”, м.Маріуполь.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01-03/591 від 16.02.2010р. проти позовних вимог заперечував, з підстав викладених у вищезазначеному відзиві.

22.02.2010р. позивач до канцелярії господарського суду надав клопотання про витребування доказів, а саме оригіналу кредитної справи Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс” для огляду та копію кредитної справив матеріали судової справи. Суд ухвалою від 22.02.2010р. задовольнив клопотання позивача.

11.03.2010р. відповідач звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м. Маріуполь та Товариства з обмеженою відповідальністю „Слово и Дело”, м. Маріуполь про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м. Маріуполь кредитної заборгованості в сумі 417480,00грн., відсоткової заборгованості за період з 01.12.2009р. по 28.02.2010р. в сумі 14902,11грн., комісійної винагороди за лютий, березень 2010р. в сумі 200,00 грн., всього 432582,11 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме за договором іпотеки № 123 від 13.03.2008р.

Суд ухвалою від 11.03.2010р. прийняв зустрічний позов до провадження для спільного розгляду з первісним позовом.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 12.04.2010р. справу № 29/16пд було передано для розгляду судді Курило Г.Є.

30.03.2010р. до суду надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог №01-03/1029 від 22.03.2010р., в якій позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м.Маріуполь на користь банку кредитну заборгованість в сумі 417480,00грн., відсоткову заборгованість за період з 01.12.2009р. по 10.03.2010р. в сумі 15096,54грн., комісійну винагороду за лютий, березень 2010р. в сумі 200,00грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки № 123 від 13.03.2008р. Суд приймає до уваги дану заяву та розглядає справу по суті.

Суд ухвалою від 13.04.2010р. змінив назву відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом на Публічне акціонерне товариство „Брокбізнесбанк”, м Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк”, м Донецьк.

13.04.2010р. позивач за первісним позовом до канцелярії господарського суду надав клопотання про зупинення розгляду справи б/н від 12.04.2010р., відповідно до якого останній просить зупинити провадження по справі до винесення та набрання законної сили рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ „Брокбізнесбанк” в особі Донецької філії ПАТ „Брокбізнесбанк”, про визнання кредитного договору №15-П-08/МО1 від 13.03.2008р. та іпотечного договору №123 від 13.03.2008р. недійсним.

06.05.2010р. позивач за зустрічним позовом до канцелярії господарського суду надав заяву про виправлення описки в заяві №01-03/1029 від 22.03.2010р., відповідно до якої останній просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м.Маріуполь на користь банку кредитну заборгованість в сумі 417480,00грн., відсоткову заборгованість за період з 01.12.2009р. по 10.03.2010р. в сумі 16846,54грн., комісійну винагороду за лютий, березень 2010р. в сумі 200,00грн., всього 434526,54грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки № 123 від 13.03.2008р. Суд приймає до уваги збільшені позовні вимоги та розглядає справу по суті.

20.05.2010р. до суду надійшла заява про зміну позовних вимог №01-03-1668 від 17.05.2010р., в якій позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м.Маріуполь на користь банку кредитну заборгованість в сумі 417480,00грн., відсоткову заборгованість за період з 01.12.2009р. по 10.03.2010р. в сумі 16846,54грн., комісійну винагороду за лютий, березень 2010р. в сумі 200,00грн., всього 434526,54 грн., та звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 123 від 13.03.2008р., а саме нежитлове приміщення № 89 (магазин з прибудовою) багатоквартирного житлового будинку літ А-5, загальною площею 64,3 кв.м., заставною вартістю 553000,00 грн. та нежитлове приміщення № 87 багатоквартирного житлового будинку літ А-5: коридор 3,7, торг. Зал 2, склад 4; 5, кабінет 6, тамбур 1, битова 10, туалет 9, умивальник 8, загальною площею 145,2 кв.м., заставною вартістю 1247000грн., що знаходяться за адресою: м. Маріуполь, пр. Ілліча буд № 141, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Слово и Дело”, м. Маріуполь для погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м. Маріуполь, а саме кредитна заборгованість в сумі 417480,00грн., відсоткова заборгованість за період з 01.12.2009р. по 10.03.2010р. в сумі 16846,54грн., комісійна винагорода за лютий, березень 2010р. в сумі 200,00грн., всього 434526,54 грн., шляхом надання права Публічному акціонерному товариству „Брокбізнесбанк”, м.Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк”, м. Донецьк реалізовувати зазначене майно; стягнути з співвідповідачів на користь позивача за первісним позовом судові витрати. Суд приймає до уваги заяву про зміну позовних вимог та розглядає справу по суті.

Суд ухвалою від 20.05.2010р., на підставі ст. 69 ГПК України, відповідно до клопотання сторін продовжив строк розгляду справи до 27.07.2010р.

27.05.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області від відповідачів за зустрічним позовом надійшли заперечення на зустрічний позов б/н від 25.05.2010р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 07.06.2010р. справу №29/16пд було передано для розгляду судді Мальцеву М.Ю.

07.06.2010р. до канцелярії господарського суду Донецької області від Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м. Маріуполь надійшло клопотання про зупинення провадження по справі, відповідно до якого останнє просить суд зупинити розгляд справи №29/16пд до розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Чебанова В.Б., ПАТ „Брокбізнесбанк” в особі Донецької філії ПАТ „Брокбізнесбанк” про визнання недійсним кредитного договору №15-П-08/МО1 від 13.03.2008р. та іпотечного договору №123 від 13.03.2008р., за участю третьої особи приватного нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Никоненко Т.В., до винесення по ній рішення та набрання даного рішення законної сили.

14.06.2010р. до суду надійшла заява про зміну позовних вимог №01-03/1903 від 04.06.2010р., в якій позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м.Маріуполь на користь банку кредитну заборгованість в сумі 417480,00грн., відсоткову заборгованість за період з 01.12.2009р. по 10.03.2010р. в сумі 16846,54грн., комісійну винагороду за лютий, березень 2010р. в сумі 200,00грн., всього 434526,54 грн.; звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 123 від 13.03.2008р., а саме нежитлове приміщення № 89 (магазин з прибудовою) багатоквартирного житлового будинку літ А -5, загальною площею 64,3 кв.м., заставною вартістю 553000,00 грн. та нежитлове приміщення № 87 багатоквартирного житлового будинку літ А -5: коридор 3,7, торг. Зал 2, склад 4; 5, кабінет 6, тамбур 1, битова 10, туалет 9, умивальник 8, загальною площею 145,2 кв.м., загальною вартістю 1247000,00грн., що знаходяться за адресою: м. Маріуполь, пр. Ілліча буд № 141, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю „Слово и Дело”, м. Маріуполь для погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м.Маріуполь, а саме кредитна заборгованість в сумі 417480,00грн., відсоткова заборгованість за період з 01.12.2009р. по 10.03.2010р. в сумі 16846,54грн., комісійна винагорода за лютий, березень 2010р. в сумі 200,00грн., всього 434526,54 грн., шляхом надання права Публічному акціонерному товариству „Брокбізнесбанк”, м.Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк”, м. Донецьк самостійно реалізовувати зазначене майно; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м.Маріуполь на користь позивача за зустрічним позовом судові витрати. Суд приймає до уваги заяву про зміну позовних вимог та розглядає справу по суті.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 19.07.2010р. справу №29/16пд було передано для розгляду судді Курило Г.Є.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду Донецької області від 01.09.2010р. розгляд справи здійснювався колегіально у складі суддів: головуючого судді Курило Г.Є., суддів Попкова Д.О., Лейби М.О.

Відповідно до вимог ст.4-4 ГПК України, п.7 ст. 129 Конституції України судовий розгляд здійснювався з фіксацією технічними засобами аудиозапису з 01.09.2010р.

Розгляд справи неодноразово відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обовязками відповідно до ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарським судом встановлено наступне:

Між Акціонерним банком „БРОКБІЗНЕСБАНК” (відповідно до п. 1.1. статуту Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк” ПАТ „Брокбізнесбанк” є правонаступником АБ „Брокбізнесбанк”) в особі Донецької філії (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м.Маріуполь (позичальник) був підписаний договір про відкриття кредитної лінії №15-П-08/МО1 від 13.03.2008р. (договір), відповідно до умов якого банк за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає позичальнику кредит шляхом відкриття відкличної відновлювальної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати граничні розміри у відповідні періоди: до 12.01.2010р. - 430000,00 грн., до 12.02.2010р. 290000,00 грн., до 12.03.2010р. 150000,00 грн. (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 2.8. договору забезпеченням кредиту є іпотечний договір №123 від 13.03.2008р.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін (п. 5.1. договору).

Цей договір діє до повного повернення позичальником отриманих сум кредитних коштів сплати у повному обсязі відсотків за користування ним та повного виконання позичальником будь яких інших грошових зобовязань, прийнятих ним на себе згідно умов цього договору (п. 5.5. договору).

За своєю правовою природою договір № 15-П-08/М01 від 13.03.2008 р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Як видно з матеріалів справи позивач за первісним позовом отримав кредитні кошти, використав їх задля поповнення обігових коштів підприємства та спрямував ці кошти на інші господарчі потреби.

Позивач за первісним позовом зазначає, що невиконання умов кредитного договору сталося внаслідок різкої зміни співвідношення гривні до долару США, порушення платіжного балансу. Вважає, що подальше виконання кредитного договору беззаперечно порушить співвідношення майнових інтересів сторін та позбавить позивача за первісним позовом того, на що він розраховував при укладенні договору.

Зазначені обставини позивач за первісним позовом вважає істотною зміною обставин в розумінні ст. 652 ЦК України, у звязку з чим просить розірвати кредитний договір №15-П-08/МО1 від 13.03.2008 р.

Проаналізувавши надані сторонами судового процесу докази та пояснення, дослідивши та зясувавши всебічно та у повній мірі обставини справи, з якими закон повязує розірвання договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення первісних позовних вимог, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші право чини.

Згідно до приписів ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обовязковий для виконання сторонами.

Приписами ст. 652 ЦК України визначено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

У разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розірвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв'язку з виконанням цього договору.

Так, позивач за первісним позовом просить суд розірвати договір на підставі ст. 652 ЦК України та в обґрунтування істотної зміни обставин вказує на подорожчання в Україні вартості іноземної валюти, кризових явищ в державі, спаду попиту та відповідно і ринкової вартості на заставлене майно, яким забезпечувався основний кредит.

Відповідно до ст. 42 ГК України підприємництво це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктом господарювання (підприємця) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно до ст. 44 ГК України підприємництво здійснюється на основі вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.

При укладенні господарського договору будь-яка особа здійснює оцінку свого інтересу від укладення того чи іншого договору, виходячи з усієї сукупності існуючих зовнішніх обставин, за яких він буде виконуватися, і певні прогнози відносно їх розвитку в майбутньому та забезпечення своїх інтересів на випадок можливих змін.

Збільшення курсу валюти, як підстава для припинення договірних відносин, не передбачено, жодною нормою законодавства України.

Крім того, відповідно до статті 36 Закону України "Про Національний банк України" офіційний курс гривні до іноземних валют встановлюється Національним банком України.

Валютні курси, як зазначено у частині першій статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" від 19.02.1993р. №15-93 (зі змінами та доповненнями) встановлюються Національним банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Поряд з цим, згідно Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного Банку України від 12 листопада 2003 року N 496, офіційний курс гривні до іноземних валют, зокрема до долара США, установлюється щоденно. Для розрахунку курсу гривні до іноземних валют використовується інформація про котирування іноземних валют за станом на останню дату.

Отже незмінність курсу гривні до іноземних валют законодавчо не закріплена.

Тобто, позивач за первісним позовом до укладання з банком кредитного договору мав змогу і повинен був проаналізувати тенденцію зміни курсу та передбачити для себе всі негативні моменти зазначеної тенденції на фінансовому ринку.

Суд зазначає, що кредит надавався банком позивачу за первісним позовом в національній валюті та зобовязання останнього відповідно до кредитного договору повернути кредит та відсотки за його користування передбачені в національній валюті, в звязку з чим позивачем за первісним позовом не доведено звязок між зміною співвідношення гривні до долару США та вимогою розірвати спірний кредитний договір.

Посилання позивача за первісним позовом на настання фінансової світової кризи не може вважатися істотною зміною обставин в розумінні ч.ч. 1, 2 ст. 652 Цивільного кодексу України, оскільки економічна криза в країні носить загальний характер та у повній мірі стосується обох договірних сторін, не може бути самостійно віднесена до зміни обставин укладання конкретних договорів, якими сторони керувались, та підставою для розірвання договорів.

Зміна ринкової вартості заставленого майна, яким забезпечувався кредит, позивачем за первісним позовом суду не доведена, крім того, це твердження не повязане з підставами розірвання кредитного договору.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Тобто, з врахуванням викладеного позивачем за первісним позовом не доведено наявності одночасно усіх чотирьох умов передбачених ст. 652 ЦК України для розірвання кредитного договору, у звязку з чим вимоги позивача за первісним позовом задоволенню не підлягають у звязку з недоведеністю.

Крім того, відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України визнання правочину розірваним (припинення правовідносин) є способом захисту порушених прав, проте позивачем за первісним позовом не доведено в чому саме полягає порушення його прав, навпаки, відповідно до умов зазначеного договору банком позивачу за первісним позовом був наданий кредит, використаний останнім на виробничі потреби.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судом встановлено, що наполягаючи на розірванні кредитного договору позивачем за первісним позовом не надано доказів, в розумінні ст. 33,34 ГПК України, для підтвердження наявності встановлених законом підстав для такого розірвання.

На підставі вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м. Маріуполь про розірвання кредитного договору № 15-П-08/М01 про відкриття кредитної лінії від 13.03.2008 р., в звязку з істотною зміною обставин, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

На ряду з викладеним, як зазначено вище, Публічне акціонерне товариство „Брокбізнесбанк”, м.Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк”, м. Донецьк звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м. Маріуполь та Товариства з обмеженою відповідальністю „Слово и Дело”, м. Маріуполь з зустрічним позовом.

Дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту не пізніше 12 березня 2010 року, або 10 днів з моменту отримання письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п. 3.3.4. цього договору (п. 1.2. договору).

Згідно до п. 2.1. договору кредит надається банком відповідно до цільового призначення кредиту позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку, відкритого банком в Маріупольському відділенні Донецькій філії АБ „БРОКБІЗНЕСБАНК”, №20633008387101, код банку 335678, на рахунки контрагентів позичальника або шляхом зарахування коштів на поточний рахунок позичальника, відкритого банком в МВ Донецькій філії № 26003008387100. Після оплати банком документів на суму, що вказана в п. 1.1. цього договору, подальше кредитування в межах строку, встановленого в п. 1.2. цього договору та в межах суми ліміту кредитної лінії може здійснюватися лише після погашення позичальником частини або всієї суми наданого кредиту, у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення.Відсотки за користування кредитом нараховуються банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються позичальником, виходячи із встановленої банком відсоткової ставки у розмірі 17 % річних. Нарахування банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів позичальником з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод факт/факт виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком щомісячно в передостанній робочий день поточного місяця за період з передостаннього робочого дня місяця по день, що передує передостанньому робочому дню поточного місяця включно, при повному погашені кредиту до дня погашенню кредиту. Відсотки за користування кредитом в грудні звітного року нараховуються банком в передостанній робочий день місяця за період, з дня, наступного за датою попереднього нарахування, по 31 грудня включно та сплачуються позичальником на протязі 5 робочих днів з дати їх нарахування.

Відсотки сплачуються за фактичний час користування кредитом у валюті кредиту щомісячно з 1 по 7 число місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані відсотки на рахунок № 20686008387103, відкритий банком в Маріупольському відділені Донецькій філії АБ „БРОКБІЗНЕСБАНК” (п. 2.3. договору).

За управління кредитом позичальник щомісячно сплачує банку комісійну винагороду у розмірі 100,00 грн. Комісійна винагорода нараховується банком щомісячно у перший робочий день місяця за поточний місяць та сплачується позичальником протягом 5 днів з дати нарахування на рахунок №35789008387103 відкритий банком в Маріупольському відділені Донецькій філії АБ „БРОКБІЗНЕСБАНК”, код банку 335678 (п. 2.4. договору).

Згідно з п. 3.2.2. договору позичальник зобовязався своєчасно сплачувати плату за кредит, відсотки за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених чим договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Надання кредиту банком позичальнику підтверджується матеріалами справи, копії платіжних доручень та меморіальних ордерів залучені до матеріалів справі.

Позивач за зустрічним позовом доводить, що заборгованість відповідача 1 за зустрічним позовом перед банком за договором про відкриття кредитної лінії №15-П-08/МО1 від 13.03.2008р. становить: кредитна заборгованість в сумі 417480,00грн., відсоткова заборгованість за період з 01.12.2009р. по 10.03.2010р. в сумі 16846,54грн., комісійна винагорода за лютий, березень 2010р. в сумі 200,00грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи банківськими виписками з особових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м.Маріуполь.

Таким чином, заперечення відповідача 1 за зустрічним позовом щодо недоведеності банком фактів видачі кредиту та невиконання відповідачем умов кредитного договору судом не приймається до уваги.

Відповідачем 1 за зустрічним позовом заявлено усне клопотання про проведення бухгалтерської експертизи.

Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Розглянувши та надав правову оцінку зазначеній заяві, суд прийшов до висновку про її необґрунтованість, незаконність та недоведеність, оскільки судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, а такої потреби під час розгляду даної справи суд не вбачає.

Відповідачем 1 за зустрічним позовом до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії №15-П-08/МО1 від 13.03.2008 р., в результаті чого господарський суд робить висновок, що сплату цих сум заборгованості не здійснено до теперішнього часу.

Таким чином, суд задовольняє вимоги позивача за зустрічним позовом щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м.Маріуполь кредитної заборгованості в сумі 417480,00грн., відсоткової заборгованості за період з 01.12.2009р. по 10.03.2010р. в сумі 16846,54грн., комісійної винагороди за лютий, березень 2010р. в сумі 200,00грн.

В якості забезпечення виконання боржником (відповідача1 за зустрічним позовом) зобовязань за договором про відкриття кредитної лінії №15-П-08/МО1 від 13.03.2008р., між банком (іпотекодержатель, позивач за зустрічним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Слово и Дело”, м.Маріуполь (іпотекодавець, відповідач 2 за зустрічним позовом) укладений іпотечний договір №123 від 13.03.2008р.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.2.1., 1.2.2. договору іпотеки предметом іпотеки є: нежитлове приміщення (предмет іпотеки 1), що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, пр. Ілліча, буд. № 141 на земельній ділянці Маріупольської міської ради і складається з наступного: нежитлове приміщення № 89 (магазин з прибудовою) багатоквартирного житлового будинку літ А-5, загальною площею 64,3 кв.м., заставною вартістю 553000,00 грн.; нежитлове приміщення (предмет іпотеки 2), що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, пр. Ілліча, буд. № 141 на земельній ділянці Маріупольської міської ради і складається з наступного: нежитлове приміщення № 87 багатоквартирного житлового будинку літ А-5: коридор 3,7, торг. зал 2, склад 4, 5, кабінет 6, тамбур 1, битова 10, туалет 9, умивальник 8, загальною площею 145,2 кв.м., загальною вартістю 1247000,00 грн. Для цілей цього договору під визначенням „предмет іпотеки 1 та 2” в залежності від конкретного застосування розуміються як всі обєкти іпотекодавця передані в іпотеку, так і будь-яка їх частина.

Згідно з п.1.3. договору іпотеки предмет іпотеки належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджуються:

- договором №770 купівлі продажу нежитлового приміщення від 04 липня 2005р. посвідченим приватним нотаріусом Апалько М.Ю. 01 серпня 2005р. за реєстром № 5820, зареєстровано в державному реєстрі правочинів 01.08.2005р., номер витягу 1296589, номер правочину 744739 (п.1.3.1. договору іпотеки).

- свідоцтвом про право власності на майно, наданим Управлінням міського майна Маріупольської міської Ради за реєстраційним № 760 від 06.10.2005р. (п.1.3.2. договору іпотеки).

- договором купівлі продажу нежитлового приміщення від 29 січня 2007р. посвідченим приватним нотаріусом Бодягіною І.І. за реєстром № 139, зареєстровано в Державному реєстрі правочинів 29.01.2007р., номер витягу 3502513, номер правочину 1887415 (п.1.3.3. договору іпотеки).

- витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно, наданим БТІ м. Маріуполя, номер витягу: 17645963 від 06.03.2008р., на нежитлове приміщення №89 багатоквартирного житлового будинку літ А-5 (п.1.3.4. договору іпотеки).

Згідно з п.1.4. договору іпотеки предмет іпотеки 2 належить іпотекодавцю на праві власності, що підтверджується:

- договором дарування на житлового приміщення від 27 січня 2004р. посвідченим приватним нотаріусом Бодягіною І.І. за реєстром № 115, дублікат якого видано 05.02.2008р. за реєстром № 586, зареєстровано в державному реєстрі правочинів від 05.02.2008р., номер витягу 5389848, номер правочину 2671435 (п.1.4.1. договору іпотеки).

- витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, наданим БТІ м. Маріуполя, номер витягу 17833685 від 21.02.2008р., що підтверджує відомості, зазначені у витягу з реєстру (п.1.4.2. договору іпотеки).

- витягом з реєстру права власності на нерухоме майно, наданим БТІ м. Маріуполя, номер витягу 18004391 від 06.03.2008р. на нежитлове приміщення № 87 багатоквартирного житлового будинку літ А-5 (п.1.4.3. договору іпотеки).

Копії правовстановлюючих документів наявні в матеріалах справи.

Сторони цього договору оцінюють предмет іпотеки у 1800000,00 грн. далі заставна вартість (п.1.5. договору іпотеки).

Відповідно до розділу 5 іпотечного договору даний розділ договору є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя й визнається сторонами й чинним законодавством як договір про задоволення вимог іпотекодержателя, що надає право іпотекодержателю в порядку позасудового врегулювання звернути стягнення на предмет іпотеки на підставі даного договору. Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізацію у наступних випадках: якщо у момент настання строку виконання зобовязань за кредитними договорами вони не будуть виконані повністю, у тому числі, при повному або частковому неповерненні у встановлені відповідно до кредитних договорів строки суми кредиту та/або при несплаті або частковій несплаті у передбачені кредитними договорами строки сум відсотків, сум комісійної винагороди за управління кредитом, та/або при несплаті або частковій несплаті в строк сум неустойки, що передбачені кредитними договорами. При цьому, у разі порушення зобовязання за кредитними договорами та/або умов цього договору і прийняття іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, іпотекодержатель зобовязаний надіслати іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобовязання за кредитними договорами та/або за цим договором, вимога про його виконання протягом 30 календарних дні з моменту її отримання та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки Положення частини другої цього пункту не перешкоджає іпотекодержателю застосовувати інші встановлені законодавством України способи звернення стягнення (п. 5.1. договору іпотеки).

Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в тому числі на підставі рішення суду (п. 5.2. договору іпотеки).

Як встановлено судом, даний договір іпотеки посвідчено приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Донецької області Никоненко Т.В. 13.03.2008р. за №1043.

Обтяження майна іпотекою зареєстровано в Єдиному реєстрі заборон відчуження обєктів нерухомого майна та Державному реєстрі іпотек 14.03.2008р.

За своєю правовою природою договір №123 від 13.03.2008р. є договором іпотеки, правовідносини за яким регулюються параграфом 6 глави 49 Цивільного кодексу України, Законом України “Про іпотеку”, Законом України “Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень”.

Згідно ст. 575 Цивільного кодексу України іпотека є окремим видом застав. Так, згідно частини першої зазначеної статті іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про іпотеку” та ст. 572 Цивільного кодексу України, іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку” у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

На час розгляду справи в суді інших іпотекодержателів за вказаними обєктами не встановлено, що підтверджується відповідними витягами з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна та витягом з Державного реєстру іпотек.

Згідно зі ст. 11 Закону України „Про іпотеку” відповідач є майновим поручителем, який несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно із ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За приписом ст.590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суду надане іпотечне повідомлення, яке було направлено на адресу відповідача 2.

Як встановлено судом, відповідач 1 за зустрічним позовом прийняті на себе зобовязання за договором про відкриття кредитної лінії №15-П-08/МО1 від 13.03.2008 р. належним чином не виконував, повернення кредиту, сплату відсотків та комісії за користування кредитом в установлені строки та в повному обсязі не здійснював.

За таких обставин, враховуючи факт невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м. Маріуполь своїх зобовязань за договором про відкриття кредитної лінії №15-П-08/МО1 від 13.03.2008 р., позов в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором №123 від 13.03.2008р. є таким, що підлягає задоволенню.

13.04.2010р та 07.06.2010р. позивач за первісним позовом до канцелярії господарського суду надав клопотання про зупинення розгляду справи б/н від 12.04.2010р., відповідно до якого останній просить зупинити провадження по справі до винесення та набрання законної сили рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ „Брокбізнесбанк” в особі Донецької філії ПАТ „Брокбізнесбанк”, за участю третьої особи приватного нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Никоненко Т.В., про визнання кредитного договору №15-П-08/МО1 від 13.03.2008р. та іпотечного договору №123 від 13.03.2008р. недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення повязаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Товариством з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м. Маріуполь не надані докази порушення провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ПАТ „Брокбізнесбанк” в особі Донецької філії ПАТ „Брокбізнесбанк”, за участю третьої особи приватного нотаріусу Маріупольського міського нотаріального округу Никоненко Т.В., про визнання кредитного договору №15-П-08/МО1 від 13.03.2008р. та іпотечного договору №123 від 13.03.2008р. недійсним, в звязку з чим суд відмовляє в задоволенні клопотання щодо зупинення провадження по справі №29/16пд.

За первісним позовом судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача за первісною позовною заявою, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

За зустрічним позовом судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача 1 за зустрічною позовною заявою, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України оскільки з його виник спір.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 43, 22, 33, 34, 47, 49, 60, 69, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м. Маріуполь до відповідача, Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк”, м.Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк”, м. Донецьк, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю „Слово и Дело”, м. Маріуполь, про розірвання кредитного договору № 15-П-08/М01 про відкриття кредитної лінії від 13.03.2008 р.

Задовольнити зустрічні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк”, м.Київ в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс”, м. Маріуполь та Товариства з обмеженою відповідальністю „Слово и Дело”, м. Маріуполь.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс” (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр. Металургів, 47, ЄДРПОУ 31317360, п/р 26003008387100 в Маріупольському відділенні Донецької філії ПАТ „БРОКБІЗНЕСБАНК”, МФО 335678) на користь Публічного акціонерного товариства „БРОКБІЗНЕСБАНК” (03057, м. Київ, пр.Перемоги, 41, ЄДРПОУ 19357489) в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк” (м. Донецьк, вул. Флеровського, буд. 33а, МФО 335678, ЄДРПОУ 24319781, р/р29092999997112) кредитну заборгованість в сумі 417480,00грн., відсоткову заборгованість в сумі 16846,54 грн., комісійну винагороду в сумі 200,00грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 4345,26 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 123 від 13.03.2008р., а саме нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, пр. Ілліча, буд. № 141 на земельній ділянці Маріупольської міської ради і складається з наступного: нежитлове приміщення № 89 (магазин з прибудовою) багатоквартирного житлового будинку літ А-5, загальною площею 64,3 кв.м., заставною вартістю 553000,00грн.; нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Маріуполь, пр. Ілліча буд № 141 на земельній ділянці Маріупольської міської ради і складається з наступного: нежитлове приміщення № 87 багатоквартирного житлового будинку літ А -5: коридор 3,7, торг. зал 2, склад 4, 5, кабінет 6, тамбур 1, битова 10, туалет 9, умивальник 8, загальною площею 145,2 кв.м., заставною вартістю 1247000,00 грн., що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю „Слово и дело” (87500, м. Маріуполь, пр. Металургів, б. 47, ЄДРПОУ 31132170, відомостей про рахунки не має) шляхом надання Публічному акціонерному товариству „БРОКБІЗНЕСБАНК” (03057, м. Київ, пр.Перемоги, 41, ЄДРПОУ 19357489) в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк” (м. Донецьк, вул. Флеровського, буд. 33а, МФО 335678, ЄДРПОУ 24319781, р/р29092999997112) права реалізації даного майна для погашення загальної заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю „ДСД-Сервіс” (87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 47, ЄДРПОУ 31317360, п/р 26003008387100 в Маріупольському відділенні Донецької філії АБ „БРОКБІЗНЕСБАНК”, МФО 335678) перед Публічним акціонерним товариством „БРОКБІЗНЕСБАНК” (03057, м. Київ, пр.Перемоги, 41, ЄДРПОУ 19357489) в особі Донецької філії Публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк” (м. Донецьк, вул. Флеровського, буд. 33а, МФО 335678, ЄДРПОУ 24319781, р/р29092999997112) за договором про відкриття кредитної лінії №15-П-08/МО1 від 13.03.2008 р., а саме: кредитної заборгованості в сумі 417480,00грн., відсоткової заборгованості в сумі 16846,54грн., комісійної винагороди в сумі 200,00грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

У судовому засіданні 29.09.2010р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2010р.

Головуючий суддя

Судді М.О. Лейба

Д.О. Попков

Повний текст рішення складено та підписано 01.10.2010р.