Постанова № 11450648, 16.09.2010, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

                                                                                                                                                                                                                  ПОСТАНОВА                                                                                                                                                                                                                            

16.09.10                                                                                           Справа № 14/56

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

                                                                      Краєвської М.В.

при секретарі судового засідання Кушнір Б.Б.

розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства «Імідж-плюс»від 29.06.2010р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області

від 15.06.2010 року у справі № 14/56

за позовом Івано-Франківського державного коледжу технологій та бізнесу, м.Івано-Франківськ

до відповідача приватного підприємства «Імідж-плюс», м.Івано-Франківськ

про стягнення 103787,31грн. боргу по орендній платі та розірвання договору оренди

          за участю представників сторін:

          від позивача не з»явився

          від відповідача Медвідь В.О.

          Права і обов’язки сторін, передбачені ст. 22 ГПК України, право заявляти відводи, представникам роз’яснено.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2010 року у справі № 14/56 (суддя Булка В.І.) задоволено позов Івано-Франківського державного коледжу технологій та бізнесу, розірвано продовжений договір оренди нежитлового приміщення від 07.07.2003р., укладений між Івано-Франківським державним коледжом технологій та бізнесу та приватним підприємством «Імідж-плюс», присуджено до стягнення з приватного підприємства «Імідж-плюс»: на користь позивача 53349,86грн. боргу, 4233,12грн. пені, 1 037,87грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в дохід державного бюджету 41 772,42грн. боргу, 4 429,91грн. пені.

          Рішення суду мотивовано тим, що заборгованість відповідача по сплаті орендної плати підтверджена матеріалами справи, що є порушенням ст.ст.283-287 ГК України, ст.ст.759, 761, 762 ЦК України, ст.ст.17, 26, 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», а також умов договору, відтак, суд задоволив позов щодо стягнення орендної плати; щодо позовних вимог про розірвання договору оренди, то судом зазначено, що внесення об»єкта оренди в план приватизації згідно ч.2 ст.26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч.3 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»є підставою для розірвання договору оренди.

          Дане рішення оскаржується відповідачем у справі –ПП «Імідж-Плюс», оскільки, на його думку, прийнято з невідповідністю висновків суду матеріалам та обставинам справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права; просить рішення скасувати і прийняти нове, яким в позові відмовити. Зокрема, зазначає, що судом не взято до уваги, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.2009р. у справі №20/64-18/107, яким задоволено первісний позов регіонального відділення Фонду державного майна України у Івано-Франківській області, визнано недійсним правочин щодо продовження договору оренди від 07.07.2003р., яке постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010р. в цій частині залишено без змін, відтак, договір оренди припинив свою дію з 01.11.2008р., а тому такий договір не може бути розірваним, та відсутні підстави для нарахування орендної плати з 02.11.2008р. Окрім того, зазначає, що на підставі договору купівлі-продажу від 02.09.2008р., укладеного між відповідачем та регіональним відділенням фонду державного майна України по Івано-Франківській області, орендоване майно перейшло у власність ПП «Імідж-плюс».

          Представник скаржника в судовому засіданні 16.09.2010р. підтримав доводи апеляційної скарги.

Позивач заперечив доводи скаржника з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу (а.с.58-59), зокрема, зазначив, що відповідач продовжує користуватись орендованими приміщеннями, акт передачі приміщення між сторонами не підписувався, а за договором купівлі-продажу спірне приміщення у власність відповідача не перейшло у зв»язку невиконанням умов договору щодо оплати вартості придбаного приміщення.

          Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення копії ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 09.07.2010р. адресату (а.с.42,44).

          Оскільки явка представників сторін не визнавалась судом обов»язковою, клопотань про відкладення розгляду апеляційної скарги не надходило, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

07.07.2003р. між Івано-Франківським державним коледжем технологій та бізнесу (орендодавець по договору, позивач у справі) та ПП “Імідж-плюс” (орендар по договору, відповідач у справі) укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до п.1.1. якого, орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене двох поверхове нежитлове приміщення (кафе), площею 1000,2 кв.м., розміщене за адресою м.Івано-Франківськ, вул.Набережна, 40В.

Відповідно до п.10.1. договору, договір укладено строком на п"ять років - до 01.11.2008р.

          Як стверджує позивач, строк дії спірного договору оренди сторонами продовжено, що підтверджується, на думку позивача, сплатою відповідачем орендної плати та поданням зустрічної позовної заяви до господарського суду Івано-Франківської області про визнання продовженого договору оренди від 07.07.2003р. дійсним (справа №20/64).

          Пунктом 3.2. договору передбачено перерахування відповідачем орендної плати щомісячно не пізніше 12 числа місяця наступного за звітним місяцем і спрямовується: 50 відсотків до державного бюджету та 50 відсотків орендної плати орендодавцю на розрахунковий рахунок, котрий зазначено в договорі. У зв»язку не виконанням орендарем взятих на себе зобов»язань в частині перерахування орендної плати, позивач направив на адресу відповідача претензію №01-2/42 від 26.01.2010 з вимогою про сплату боргу (а.с.15), яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Дані обставини стали підставою для звернення з позовом про стягнення боргу по орендній платі в розмірі 95 122,28грн. та розірвання договору оренди.

Окрім того, за порушення умов договору, відповідачу нараховано 8 665,03грн. пені, обчисленої на підставі п.3.3.договору.

Судова колегія, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати з огляду на наступне:

Відносини, пов»язані з орендою майна регулюються главою 58 Цивільного кодексу України, главою 30 Господарського кодексу України, Законом України «Про оренду державного та комунального майна», іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов»язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст.759 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.763 ЦК України, договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У зв»язку з відсутністю заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору такий вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди нежитлового приміщення було укладено строком на п"ять років - до 01.11.2008р.

          Місцевий господарський суд безпідставно прийшов до висновку про продовження договору оренди, не взявши до уваги рішення господарського суду Івано-Франківської області від 16.10.2009р. у справі №20/64-18/107, яким задоволено первісний позов регіонального відділення Фонду державного майна України у Івано-Франківській області, визнано недійсним правочин щодо продовження договору оренди від 07.07.2003р., яке постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.02.2010р. в цій частині залишено без змін (а.с.49-55).

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Підстави припинення договору оренди державного та комунального майна передбачено ст. 291 Господарського кодексу України та ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”. Зокрема, даними нормами права передбачено, що договір оренди, зокрема, є припиненим в зв”язку з закінчення строку, на який його було укладено.

У зв»язку з визнанням недійсним правочину щодо продовження договору оренди від 07.07.2003р., відтак, такий договір припинив свою дію з 02.11.2008р. З огляду на викладене, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення орендної плати, нарахованої з 25.06.2009р. по 20.04.2010р., та розірвання договору оренди.

Судовою колегією не береться до уваги посилання позивача на ту обставину, що відповідач продовжує користуватись орендованим майном, оскільки підставою позовних вимог у даній справі визначено як невиконання відповідачем зобов»язань по договору оренди.

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що місцевий господарський суд дійшов хибного висновку про існування на момент розгляду справи договірних зобов»язань між сторонами, відтак прийняв рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи, що є підставою для його скасування.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на позивача.

Враховуючи вище наведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

          Апеляційну скаргу приватного підприємства «Імідж-плюс»задоволити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.06.2010року у справі №14/56 скасувати.

Прийняти нове рішення: В позові –відмовити.

Стягнути з Івано-Франківського державного коледжу технологій та бізнесу (м.Івано-Франківськ, вул.Коновальця,140; код ЄДРПОУ 01566100) на користь приватного підприємства "Імідж-Плюс" (м.Івано-Франківськ, вул.Гната Хоткевича, 71/59; код ЄДРПОУ 32361068) 519грн. державного мита за подання апеляційної скарги.

Місцевому суду видати наказ на виконання даної постанови.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий           суддя           Орищин Г.В.

                              суддя           Галушко Н.А.

          суддя           Краєвська М.В.