Ухвала суду № 11450471, 20.09.2010, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"20" вересня 2010 р.Справа № 02-2/17-322

УХВАЛА

Суддя Андрусик Н.О., розглянувши позовні матеріали Комунального підприємства «Тернопільелектротранс», м. Тернопіль до Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м. Тернопіль, про стягнення 2318,30 грн. заборгованості, згідно договору на використання опор контактної мережі № 24 від 15.11.2007 року, в тому числі 2090,90 грн. основного боргу, 23,28 грн. –3% річних, 145,13 грн. пені та 58,95 грн. інфляційних нарахувань, відмовляє у їх прийнятті, з огляду на таке:

·          Відповідно до ст. ст. 1, 21 ГПК України сторонами в господарському процесі (позивачами, відповідачами) можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (в тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у встановленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Як вбачається із змісту ст. 91 ЦК України частиною правоздатності юридичної особи є її право бути позивачем (відповідачем) в суді.

У відповідності до ст. 55 Господарського кодексу України та ст. ст. 80, 96 ЦК України, котрі набрали чинності на момент існування цивільних відносин, лише юридична особа може від свого імені набувати майнових і особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути позивачами і відповідачами в суді або господарському суді, нести відповідальність за своїми зобов’язаннями у межах майна, що за ними закріплене.

Філія, згідно ст. 95 Цивільного кодексу України, є відокремленим підрозділом юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій і не є юридичною особою, а тому не може бути позивачем або відповідачем у господарському суді.

Частина 4 статті 15 ГПК України не заперечує можливості для юридичної особи бути представленою уповноваженим нею відособленим підрозділом. Однак, ця обставина не звільняє позивача від обов’язку у позовній заяві зазначати відповідачем юридичну особу, яку представляє уповноважений нею відособлений підрозділ, а також вказувати її банківські реквізити, місцезнаходження та ідентифікаційний код.

Позатим, заявник вказаних вимог не виконав, подавши до суду позов не до юридичної особи, а до філії, що є підставою згідно ст. 62 ГПК України для відмови у прийнятті позову та доданих до нього документів.

З огляду на наведене, керуючись ст. ст. 1, 15, 21, 54, 61, 62, 86 ГПК України, ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», суддя, -

УХВАЛИВ:

1.          Відмовити Комунальному підприємству «Тернопільелектротранс», м. Тернопіль у прийнятті позовної заяви № 18/569 від 09.09.2010р. (вх. № 1640 від 15.09.2010р.) до Тернопільської філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”, м. Тернопіль, про стягнення 2318,30 грн. заборгованості, згідно договору на використання опор контактної мережі № 24 від 15.11.2007 року.

2. Повернути позовні матеріали (всього на 26-ти аркушах) Комунальному підприємству «Тернопільелектротранс», м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 7.

3. У відповідності з п. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.10.93 р. № 7-93 державне мито у сумі 102,00 грн., сплачене заявником до державного бюджету на рахунок 31111095700002 УДК у м. Тернополі, банк отримувача: ГУДК у Тернопільській області, МФО банку –838012, код 23588119 згідно платіжного доручення № 1265 від 09.09.2010 року підлягає поверненню.

Суддя