Рішення № 11450401, 27.09.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.09.10           Справа № 4/140-10. За позовом          Приватного підприємства «Електросила», м.Полтава

до відповідача           Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об”єднання ім..М.В. Фрунзе», м.Суми

про стягнення          239 932 грн. 18 коп.                                                                                                                                                                           Суддя Лугова Н.П.

Представники:

від позивача                    Голубець Л.О.

від відповідача          не з’явився

У судовому засіданні брали участь: секретар судового засідання Балясна В.С.

У судовому засіданні, що відбулося 06.09.2010р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 27.09.2010р.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача 239932 грн. 18 коп. заборгованості, в т.ч. 208616 грн. 04 коп. основного боргу, 20978 грн. 30 коп. пені, 3858 грн. 30 коп. 3 % річних, 6479 грн. 61 коп. інфляційних збитків за поставлену відповідачеві продукцію згідно укладеного між сторонами у справі договору № 28/11-2008 від 28.11.2008р. та додаткової угоди № 1 до договору від 15.12.2009р.

           Відповідач в судове засідання не з’явився, повноважного представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним, тому справа розглядається за наявними матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому заперечує проти позовних вимог заявлених позивачем щодо стягнення 208 616 грн. 04 коп. боргу, 6479 грн. 61 коп. інфляційних збитків та 3 % річних в розмірі 3858 грн. 30 коп.

Зокрема, представник відповідача посилається на те, що згідно видаткових накладних № РН – 001059 від 28.12.2009р., № РН – 001058 від 28.12.2009р., № РН - 001057 від 28.12.2009р., № РН - 001056 від 11.12.2009р., № РН - 001055 від 11.12.2009р., № РН – 001065 від 28.12.2009р. позивач поставив відповідачеві товар - зажимні хомути з клемами АR 37/1, АR 37/0 у кількості, що не відповідає Специфікації. А тому, вказана поставка здійснена поза межами договору, а строк оплати за товар не встановленим.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив наступне:

28.11.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 28/11-2008, згідно умов якого, а саме, п.1.1. договору, продавець (позивач) зобов”язався виготовити та передати у власність покупцеві (відповідачеві), а покупець (відповідач) зобов”язався прийняти та оплатити на умовах даного договору продукцію (товар), асортимент, ціна, кількісні та якісні характеристики викладені в специфікаціях, що є невід”ємною частиною договору.

У відповідності до п.2.1. вищевказаного договору, поставка товару здійснюється по частинам (партіями) або повністю. Продавець (позивач) мав здійснювати поставку товару на умовах DDP (м.Суми).

Згідно п.2.2. договору, строк поставки товару погоджується сторонами окремо по кожній партії товару в Специфікації.

Пунктом 3.1. вказаного договору передбачено, що загальна вартість договору складає 960 000 грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 160000 грн. 00 коп., що включає в себе вартість товару та витрати в залежності від умов поставки.

Згідно п. 3.2. договору, покупець (відповідач) мав здійснити передоплату на банківський рахунок продавця (позивача) в розмірі 100 % загальної вартості товару (партії товару), вказаного в рахунку.

Між сторонами у справі було складено та підписано специфікацію № 8 на товар поставлений позивачем на замовлення відповідача 10022/100, 10033/100, 10036/100, № 1-3, 10040 на загальну суму 113 381 грн. 64 коп. та специфікацію № 9 на товар поставлений позивачем на замовлення відповідача 10022/100, 10033/200, 10036/100, № 4-6, 10042, 10057, 10053 на загальну суму 261647 грн. 28 коп.

Строк поставки за даними специфікаціями мав відбутися на протязі 30 банківських днів з моменту надходження передоплати в розмірі 20 % вартості товару по зазначених специфікаціях на розрахунковий рахунок постачальника.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачеві продукцію на загальну суму 208 616 грн. 04 коп., що підтверджується видатковими накладними № РН – 001059 від 28.12.2009р., № РН – 001058 від 28.12.2009р., № РН - 001057 від 28.12.2009р., № РН - 001056 від 11.12.2009р., № РН - 001055 від 11.12.2009р., № РН – 001065 від 28.12.2009р., № РН - 001060 від 28.12.2009р. та довіреностями на отримання товару № 8851, 8544.

В порушення умов договору, відповідач не в повному обсязі виконав зобов’язання за договором щодо своєчасної та повної оплати вартості одержаної продукції та станом на 01.01.2010р. за ним утворився борг на загальну суму 208616 грн. 04 коп.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач посилається на те, що оскільки поставлений позивачем товар не відповідає кількості визначеній сторонами у специфікаціях до договору поставка здійснена поза межами договору, а тому строк оплати за товар не є встановленим.

За умовами договору, а саме згідно п.3.2. передбачено, що відповідач мав здійснити кінцевий розрахунок за поставлену позивачем продукцію у розмірі 80 % вартості товару (партії товару) вказаного в рахунку на протязі 5-ти банківських днів після отримання покупцем товару (партії товару).

Відповідно до ст.ст. 526, ч.1 ст.530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору та у встановлений договором строк.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Факт одержання відповідачем продукції підтверджується видатковими накладними (а.с. 13 – 19) та довіреностями (а.с. 20 – 23).

           Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Між сторонами у справі 01.01.2010р. було складено та підписано акт звіряння розрахунків відповідно до якого відповідачем у справі було визнано борг у сумі 208 616 грн. 04 коп.

Слід зазначити, що позивач 01.02.2010р. звернувся до відповідача з листом у якому повідомив про те, що станом на 01.02.2010р. за ним рахується борг на суму 208 616 грн. 04 коп.

19.03.2010р. позивачем було направлено на адресу відповідача претензію про сплату вищевказаного боргу.

Проте, станом на момент розгляду справи судом борг у сумі 208 616 грн. 04 коп. залишається не сплаченим.

Згідно п.6.2. договору, в разі прострочки платежів по договору покупець (відповідач) має сплатити продавцеві (позивачеві) пеню в розмірі 0,2 % простроченого платежу за кожний день прострочки, але не більше 5 % вартості простроченого платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, враховуючи положення зазначених норм, відповідач має сплатити позивачеві за прострочення виконання грошового зобов”язання пеню в сумі 20978 грн. 23 коп.

          Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

          За прострочення виконання грошового зобов”язання позивачем було нараховано відповідачеві 3 % річних у сумі 3 858 грн. 30 коп. та інфляційні збитки в сумі 6 479 грн. 61 коп.

          Факт заборгованості відповідача в сумі 239932 грн. 18 коп. підтверджено матеріалами справи, зокрема видатковими накладними, довіреностями на отримання товару та актом звіряння розрахунків.

          Відповідач доказів сплати заборгованості в сумі 239932 грн. 18 коп. не подав, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 239932 грн. 18 коп. визнаються судом правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 2399 грн. 32 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сумське машинобудівне науково - виробниче об”єднання ім..М.В. Фрунзе» (40004, м.Суми, вул. Горького, 58, код 05747991) на користь Приватного підприємства «Електросила» (38700, Полтавська область, Полтавський район, с.Божки, код 30296303) 239932 грн. 18 коп. заборгованості, в т.ч. 208616 грн. 04 коп. основного боргу, 20978 грн. 30 коп. пені, 3858 грн. 30 коп. 3 % річних, 6479 грн. 61 коп. інфляційних збитків; 2399 грн. 32 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                                     Н.П. ЛУГОВА

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення підписано 27.09.2010 року.

Суддя