Рішення № 11450210, 13.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2010 р.Справа № 24/92-10-3100 За позовом: Приватного підприємства "ШОСТІНТЕРБУД"; до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМІДЖ";

про стягнення 45 442,63 грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

Представники:

від позивача: Підгорний О.М. на підставі довіреності від 09.03.2010 р.

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "ШОСТІНТЕРБУД" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМІДЖ" про стягнення 45 442,63 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 15.07.2010 року порушено провадження по справі № 24/92-10-3100.

Представник відповідача в судові засідання не з’являвся відзив не надав, у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалам відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, що мають значення для справи, - суд встановив:

Між Приватним підприємством "ШОСТІНТЕРБУД" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМІДЖ" (Покупець) було укладено Договір поставки № 4112009 від 04.11.2009 р.

Пунктом 1 Договору визначено, що Постачальник зобов’язується поставити і передати у власність Покупцеві товар (парфюмерно-косметичні товари, товари особистої гігієни, санітарії і побутовій хімії, надалі іменовані Товар), а Покупець зобов’язався прийняти цей товар, своєчасно здійснити його оплату на умовах, викладених у цьому договорі.

Відповідно до п. 3.2. Договору розрахунки за Товари, що поставляються, здійснюються шляхом оплати всієї партії Товару за фактом постачання протягом 45 календарних днів з моменту отримання Товару по накладній.

Позивач виконуючи свої зобов’язання за Договором поставив відповідачу товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи накладними № ІШ-0511-20 від 05.11.2009 р. та № ШІ-1611-28 від 16.11.2009 р.

Як зазначає у своїй позовній заяві позивач, відповідач від частини товару відмовився та повернув частину товару позивачу, таким чином у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 39906,63 грн.

Наявність заборгованості у Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМІДЖ" перед Приватним підприємством "ШОСТІНТЕРБУД" у розмірі 39906,63 грн. підтверджується також наявною у матеріалах справи копією Акту звірки взаємних розрахунків від 18.01.2010 р. (оригінал зазначеного акту звірки було оглянуто суддею у судовому засіданні).

Однак, відповідач не виконав своїх зобов’язань за Договором поставки № 4112009 від 04.11.2009 р. та не сплатив суму боргу у розмірі 39906,63 грн. У зв’язку з чим, позивач звернувся до відповідача з Претензією № 51 від 09.03.2010 р. на суму 39906,63 грн. у якій звернувся до відповідача з проханням сплатити суму боргу.

Оскільки на дану претензію відповідач також не відреагував, позивач був змушений звернутись з позовною заявою до господарського суду Одеської області.

Не сплативши суму боргу відповідач порушив вимоги не лише Договору, але й ст. 525 ЦК України, якою встановлено заборону односторонньої відмови від виконання зобов'язань.

Таким чином з відповідача підлягає стягненню основна заборгованість за договором поставки № 4112009 від 04.11.2009 р. у розмірі 39906,63 грн.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму інфляції 1476,50 грн., пеню у розмірі 3 541,30 грн. та 3 % річних –518,20 грн.

Щодо стягнення індексу інфляції у розмірі 1476,50 грн. та 3 % річних –518,20 грн. слід зазначити наступне.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення індексу інфляції у розмірі 1476,50 грн. та 3 % річних –518,20 грн. на думку суду цілком обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені у розмірі 3 541,30 грн. слід зазначити, що ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України. Натомість, згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 285 ЦК України позовна давність у один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а згідно вимогам до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином вимоги позивача щодо стягнення пені у розмірі 3 541,30 грн. на думку суду цілком обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вимога позивача щодо відшкодування витрат на оплату юридичних послуг підлягає задоволенню, оскільки ст. 44 ГПК України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Відповідно до частини 3 статті 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, котра є адвокатом наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру”, яка визначає, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Судові витрати за участю адвоката при розгляді справи підлягають сплаті, якщо вони сплачені адвокату стороною, якій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. На підтвердження цього позивачем надано квитанцію № 7 від 09.03.2010 р. на суму 10000 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В процесі розгляду справи відповідачем не було доведено до суду та надано документальних доказів які б спростували позовні вимоги позивача у будь якій частині.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "ШОСТІНТЕРБУД" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМІДЖ" про стягнення 45 442,63 грн. задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМІДЖ" (65005, м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Прохорівська, буд. 28, офіс 304; код ЄДРПОУ 30985839) на користь Приватного підприємства "ШОСТІНТЕРБУД" (м. Шостка, Сумської області, вул. Марата, 30-А, кв. 200; код ЄДРПОУ 33095656) 45442,30 грн., що складається з суми основного боргу у розмірі 39906,63 грн., індексу інфляції у розмірі 1476,50 грн., пені у розмірі 3 541,30 грн. та 3% річних у розмірі 518,20 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМІДЖ" (65005, м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Прохорівська, буд. 28, офіс 304; код ЄДРПОУ 30985839) на користь Приватного підприємства "ШОСТІНТЕРБУД" (м. Шостка, Сумської області, вул. Марата, 30-А, кв. 200; код ЄДРПОУ 33095656) - державне мито 454,50 грн., витрати за ІТЗ судового процесу 236,00 грн. та витрати на послуги адвоката в сумі 10000 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя