Рішення № 11449982, 13.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2010 р.Справа № 20/86-10-2931 За позовом: Комунального підприємства теплових мереж „Южтеплокомуненерго”

до відповідача: Приватного підприємства „Аффініті”

про стягнення 45731,99 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Чугунников І.В.- директор, згідно розпорядження;

від відповідача: не з’явились.

СУТЬ СПОРУ: Позивач –КП теплових мереж “Южтеплокомуненерго” звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача –Приватного підприємства „Аффініті” заборгованість за договорами №40/1 від 05.11.2007р. та №3/10 від 4.02.2009р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води у сумі 40010,56 грн. (основний борг), 2779,93 грн. пені, 2173,39 грн. індексу інфляції та 768,11 грн. 3% річних, а також покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений, що підтверджується наявними у справі поштовими повідомленнями про вручення судових ухвал, у судові засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Водночас, згідно з частиною третьою статті 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

У судовому засіданні 13.09.2010р. позивач заявлені вимоги підтримав у сумі 22010,56 грн. основного боргу, 2779,93 грн. пені, 2173,39 грн. індексу інфляції та 768,11 грн. 3% річних, пояснивши, що відповідач здійснив часткове погашення заборгованості у сумі 18000 грн., що підтверджується наданими платіжними дорученнями.

Одночасно із позовною заявою позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66-67 ГПК України, шляхом накладення арешту на рахунки Приватного підприємства „Аффініті”

Розглянувши вказану заяву у судовому засіданні 13.09.2010 року, суд відмовив у її задоволенні у зв’язку з тим, що будь-яких доказів в обґрунтування заявленого клопотання суду не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як свідчать матеріали справи, 04.11.2007 та 4.02.2009р. між Комунальним підприємством теплових мереж “Южтеплокомуненерго” та Приватним підприємством „Аффініті” було укладено договори №40/1 від 05.11.2007р. та №3/10 від 4.02.2009р. про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, згідно з умовами яких Виконавець зобов’язувався надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та гарячої води, а Споживач (ПП „Аффініті”) зобов’язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами.

Відповідно до п. п. 1,2 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, відповідач, в порушення вказаних норм закону та договору, несвоєчасно та не у повному обсязі сплатив надані позивачем послуги, у зв’язку з чим станом на день подачі позову (1.07.2010р.) заборгованість відповідача склала 40010,56 грн., що підтверджується, зокрема, актом звірки взаєморозрахунків від 27.05.2010р. з урахуванням часткової сплати у сумі 10000 грн., зробленої 11.06.2010р.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що заборгованість Приватного підприємства „Аффініті” з урахуванням проведеної відповідачем часткової сплати у сумі 18000 грн., підтверджується матеріалами справи та розрахунками позивача, доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано, стягненню на користь позивача підлягає основна заборгованість у розмірі 22010,56 грн.

Враховуючи, що вимоги КП теплових мереж “Южтеплокомуненерго” про стягнення з Приватного підприємства „Аффініті” суми заборгованості не були уточнені відповідно до її фактичного погашення, провадження у справі в частині стягнення 18000 грн. підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення", у формі рішення виносяться ті постанови суду першої інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов'язаних з вирішенням справи по суті, зокрема з питання про припинення провадження у справі щодо частини позовних вимог. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал, які виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлюватися одночасно з рішенням.

З урахуванням чого, стосовно вимог про стягнення 18000 грн. суми основної заборгованості судом одночасно із рішенням постановляється відповідна ухвала.

Розглянувши вимоги позивача про стягнення з Приватного підприємства „Аффініті” пені в сумі 2779,93 грн., суд зазначає наступне.

У відповідності до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Так, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996 року (із змінами та доп.) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.13 договору від 4.02.2009р.за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі 120% облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.На підставі зазначеної норми позивачем на суму заборгованості було нараховано пеню, яка, згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, становить 2779,94 грн., у зв'язку з чим вказані позовні вимоги також підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення інфляційного збільшення боргу у сумі 2173,39 грн. та 3% річних у сумі 768,11 грн., заявлені на підставі розрахунків, перевірених судом, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно до ст.44,49 ГПК України, з урахуванням проведення часткової сплати відповідачем після порушення провадження у справі, приймаючи до уваги, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Аффініті” (65481, м.Южне, Одеська обл., вул. Леніна,19, код 35344246) на користь Комунального підприємства теплових мереж „Южтеплокомуненерго” (65481, м. Южне Одеська обл., Старомиколаївське шосе,8 код 26134519) 22010 /двадцять дві тисячі десять/ грн. 56 коп. основного боргу, 2779 /дві тисячі сімсот сімдесят дев’ять/ грн. 93 коп. пені, 2173 /дві тисячі сто сімдесят три/ грн. 39 коп. індексу інфляції, 768 /сімсот шістдесят вісім/ грн. 11 коп. 3% річних, державне мито у сумі 457 /чотириста п’ятдесят сім/ грн. 31 коп., та витрати по сплаті ІТЗ судового процесу у сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Щавинська Ю.М.