Рішення № 11449698, 06.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" вересня 2010 р. Справа № 19/106-10-2908

За позовом : товариства з обмеженою відповідальністю «Теплодаренерго», м.Теплодар Одеської області

до відповідача : фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Теплодар Одеської області

про стягнення 1158,43 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не зявився. Про дату, місце та час судового засідання у справі повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника Черевко Н.Б. на повідомленні про відкладення провадження у справі на 6 вересня 2010 року о 10 год. 15 хв. (а.с. 35)

від відповідача: не зявився. Про дату, місце та час судового засідання у справі повідомлений належним чином (а.с. 37)

Суддя Н.Д. Петренко

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості та господарських санкцій за неналежне виконання договірних зобовязань.

23 липня 2010 року на адресу господарського суду Одеської області позивачем скеровано уточнені позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу на суму 991,59 грн., трьох процентів річних 16,42 грн., інфляційних втрат 23,89 грн., пені 71,81 грн., штрафу 54,72 грн. та судових витрат.

Відповідач в судові засідання, призначені на 21 липня 2010 року та 6 вересня 2010 року не зявився.

Ухвали господарського суду Одеської області у справі №19/106-10-2908 від 07 липня 2010 року та 21 липня 2010 року направлялись відповідачу у справі фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві та підтвердженою витягом з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 11 серпня 2009 року (65490, АДРЕСА_1, а.с.18), однак повідомлення про вручення поштового відправлення повертались до суду з довідками пошти «за зазначеною адресою не проживає», «за закінченням терміну зберігання».

Після отримання судом 3 серпня 2010 року (вх. № 19964) витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 28 липня 2010 року (а.с. 41-42) ухвала суду про відкладення провадження у справі була направлена відповідачеві за вказаним в ньому місцем проживання АДРЕСА_3).

До повноважень господарських судів не віднесено зясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Особи, які беруть участь у справі вважаються належним чином повідомленими про час, місце та дату її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі

надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві (викладена правова позиція міститься в Інформаційних листах ВГСУ від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (пункт 4), від 14.08.2007 № 01-8/675 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15), від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року» (пункт 19).

Крім зазначеного, згідно розяснень, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009 року відмітка про відправку процесуального документа про призначення судового засідання у справі, зроблена відповідно до Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ №75 від 10 грудня 2002 року на першому примірнику цього документу є підтвердженням повідомлення сторони про дату, час і місце судового засідання у справі.

Відповідач відзиву на позов, в порядку ст. 59 ГПК України не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

1 квітня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Теплодаренерго»(ТОВ «Теплодаренерго», енергопостачальна організація, позивач) та фізична особа-підприємцем ОСОБА_1 (ФОП ОСОБА_1, абонент, відповідач) був укладений договір на користування тепловою енергією в гарячій воді за № 16/08-Т, відповідно до умов якого, позивач зобовязався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді для опалення приміщення, загальною площею 32 кв.м, яке розташоване в приміщенні ощадкаси м. Теплодара, а відповідач зобовязався оплачувати її за встановленими тарифами в період з 1 квітня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Положеннями п. 20 вказаного договору сторони погодили його щорічну пролонгацію у разі відсутності письмової заяви одної з сторін про припинення строку дії договору.

Розрахунки за теплову енергію здійснюються, згідно тарифів, встановлення яких, відповідно до ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування» є компетенцією органу місцевого самоврядування. Рішенням виконавчого комітету Теплодарської міської ради Одеської області від 28 жовтня 2008 року № 50/В-08 тариф на теплоенергію в гарячій воді складає встановлений у сумі 463,62 грн. за 1 Гкал з урахуванням податку на добавлену вартість. В наступних рішеннях виконавчого комітету Теплодарської міської ради № 44/В-09 від 12 лютого 2009 року та № 27/В-10 від 4 лютого 2010 року №27/В-10 тариф на теплоенергію в гарячій воді складає змінювався.

Відповідно до п. 5 вищеозначеного договору облік спожитої теплової енергії визначається за показниками приладів обліку.

На виконання договірних зобовязань за період з 1 листопада 2009 року по 1 травня 2010 року ТОВ „Теплодаренерго” надало ФОП ОСОБА_1 теплову енергію в гарячій воді у обсязі 2,21 Гкал. на суму 1660,59 грн., яка оплачена відповідачем частково. Борг у сумі 1313,47 грн. неоплачений, про що заявлено в позові.

Внаслідок неналежного виконання ФОП ОСОБА_1 умов означеного договору станом на 20 липня 2010 року за період з 1 листопада 2009 року по 1 травня 2010 року у відповідача перед позивачем існує заборгованість у сумі 991,59 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити

суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 8.1 вищеозначеного договору оплата за фактично отриману теплоенергію проводиться шляхом перерахування на банківський рахунок енергопостачальної організації. У разі порушення абонентом терміну оплати, стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки оплати та штраф у розмірі 10% річних від суми неналежного виконання обовязку.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 71,81 грн. (за період з 11 січня 2010 року по 9 червня 2010 року) та штраф у розмірі 10% річних в сумі 54,72 грн. (за період з 10 січня 2010 року по 9 червня 2010 року).

Згідно з п. 8.2 вищеозначеного договору, у разі невиконання грошового обовязку сума боргу повинна бути сплачена з обліком встановленого індексу інфляції за весь період затримки оплати, 3% річних по грошовому обовязку та пені.

Згідно розрахунку позивача сума індексу інфляційних нарахувань складає 23,89 грн. (за період з 1 грудня 2009 року по 1 квітня 2010 року) та 3% річних складає 16,42 грн.(за період з 10 січня 2010 року по 9 червня 2010 року).

У відповідності до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобовязання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Положеннями статтей 32-33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані, у звязку з чим позовна заява з уточненнями ТОВ „Теплодаренерго” підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги у справі задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65490, АДРЕСА_2, реєстраційний номер ФОП ЄДР НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Теплодаренерго” (65490, м.Теплодар, вул. Польова,1, п/р 26008311756101 в АБ „Південний”, МФО 328209, код ЄДРПОУ 32483079) заборгованість в загальній сумі 1496 (одну тисячу чотириста девяносто шість) грн. 43 коп., з них: 991 (девятсот девяносто одну) грн. 59 коп. основного боргу, 16 (шістнадцять) грн. 42 коп. трьох процентів річних, 23 (двадцять три) грн. 89 коп. інфляційних втрат, 71 (сімдесят одну) грн. 81 коп. пені, 54 (пятдесят чотири) грн. 72 коп. штрафу, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Рішення підписане 9 вересня 2010 року.

Суддя