Рішення № 11449699, 03.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2010 р.Справа № 19/81-10-2155 Господарський суд Одеської області у складі:

головуючого судді Петренко Н.Д.

при секретарі Гавриловій А.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу №19/81-10-2155

за позовом: дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Миколаїв

до відповідача: Одеської залізниці, м. Одеса

про стягнення 105277,43 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Власенко М.О., довіреність у матеріалах справи,

від відповідача: не з’явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується підписом представника відповідача Миргородової О.Ю. на повідомленні від 12 липня 2010 року про відкладення провадження у справі на 03 вересня 2010 року о 12 год. 00 хв. (а.с. 75).

СУТЬ СПОРУ: позивачем у справі заявлені вимоги про стягнення з відповідача 105277,43 грн. заборгованості за договорами на виконання робіт №9 від 11 травня 2009 року та №10 від 15 травня 2009 року, з яких 69786,00 грн. - основного боргу, 20866,01 грн. - пені згідно п. 10.2. вказаних договорів, 2093,58 грн. - пені та 4885,02 грн. - штрафу згідно ч. 2, ст. 231 ГК України, 1715,01 грн. - 3 % річних та 5931,81 грн. інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України.

09 липня 2010 року від позивача надійшло уточнення позовних вимог (вх. №17505) про стягнення з відповідача 30626,00 грн. - основного боргу, 20866,01 грн. - пені згідно п. 10.2. договорів, 4885,02 грн. - штрафу згідно ч. 2, ст. 231 ГК України, 1715,01 грн. - 3 % річних та 5931,81 грн. інфляційних втрат відповідно до ст. 625 ЦК України.

03 вересня 2010 року у судовому засіданні представник позивача надав клопотання, в якому у зв’язку зі сплатою боргу та зарахуванням взаємних вимог просить припинити провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 69786,00 грн, а також стягнути штрафні санкції у сумі 36600,63 грн. відповідно до наданого разрахунку.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, 12 липня 2010 року надав пояснення по справі №19/81-10-2155, в яких просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог щодо сплати основного боргу та зменшити розмір штрафних санкцій відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи встановлено:

11 травня 2009 року між філією "Баштанський райавтодор" дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (позивач, підрядник) та Миколаївською дистанції колії Одеської залізниці (відповідач, замовник) був укладений договір на виконання робіт №9, згідно умов якого підрядник за дорученням замовника зобов’язався забезпечити відповідно до проектної документації виконання робіт, а саме: улаштування площадки на залізничному переїзді (218 км. по залізниці) за адресою розташування об’єкту - с. Горохівка, Жовтневого району, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи (п.п. 1.1., 1.2., розділ 8 договору).

          15 травня 2009 року між філією "Баштанський райавтодор" дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (позивач, підрядник) та Миколаївською дистанції колії Одеської залізниці (відповідач, замовник) був укладений договір на виконання робіт №10, згідно умов якого підрядник за дорученням замовника зобов’язався забезпечити відповідно до проектної документації виконання робіт, а саме: улаштування площадки на залізничному переїзді (201 км. по залізниці) за адресою розташування об’єкту - с. Грейгове, Жовтневого району, а замовник - прийняти та оплатити виконані роботи (п.п. 1.1., 1.2., розділ 8 договору).

          Факт укладення договорів від імені філій в особі ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та Одеської залізниці узгоджено та не заперечувалося під час судового розгляду юридичними особами, які наділяють філії відповідними повноваженнями, так само як і підписання від імені філії документів під час виконання договорів, що не суперечить ст. 95 ЦК України.

Згідно п.п. 3.1., 8.2. вказаних договорів між замовником та підрядником була узгоджена договірна ціна на суму 29074,00 грн. за договором №9 від 11 травня 2009 року та на суму 59309,00 грн. за договором №10 від 15 травня 2009 року, а оплата за виконані роботи здійснюється замовником на підставі рахунку, довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) протягом 5 (п’яти) днів після підписання форми КБ-3.

У пункті 8.1. договорів сторони погодили, що замовник протягом 3 (трьох) днів з дня підписання договру надає підряднику аванс для придбання матеріалів у розмірі 30 відсотків вартості обсягу робіт.

Філія "Баштанський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" виконала умови договорів №9 від 11 травня 2009 року та №10 від 15 травня 2009 року на загальну суму 88383,00 грн., що підтверджено довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма КБ-3) за червень 2009 року (а.с.10, 17), які підписані сторонами, підпис відповідача засвідчений печаткою Миколаївської дистанції колії Одеської залізниці.

Замовник в порушення умов договорів свої зобов’язання щодо оплати виконаних робіт здійснив частково у сумі 18597,00 грн., внаслідок чого за ним залишилась заборгованість у розмірі 69786,00 грн.

З метою отримання суми боргу та врегулювання спору підрядник 25 березня 2010 року за вих. №Юр/603 звернувся до замовника з претензією, яка залишена ним без відповіді та задоволення.

У зв’язку з тривалим порушенням Миколаївської дистанції колії Одеської залізниці умов договорів щодо оплати за виконані підрядні роботи ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 14 травня 2010 року вимушено було звернутися до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з замовника 69786,00 грн. - основного боргу, 20866,01 грн. - пені згідно п. 10.2. вказаних договорів, 2093,58 грн. - пені та 4885,02 грн. - штрафу згідно ч. 2, ст. 231 ГК України, 1715,01 грн. - 3 % річних та 5931,81 грн. інфляційних втрат, обґрунтовуючи свої вимоги посиланням на ст. 231 ГК України та ст.ст. 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України.

03 вересня 2010 року після пред’явлення позову представник позивача надав клопотання, в якому у зв’язку зі сплатою боргу та зарахуванням взаємних вимог просив припинити провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 69786,00 грн., а також стягнути штрафні санкції у сумі 36600,63 грн. відповідно до наданого разрахунку.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", виходячи з наступного:

          - згідно ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

          У відповідності з приписами ст. 853 ЦК України замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.          

У відповідності до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно зі ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Замовник, який попередньо прийняв окремі етапи робіт, несе ризик їх знищення або пошкодження не з вини підрядника, у тому числі й у випадках, коли договором будівельного підряду передбачено виконання робіт на ризик підрядника.

Відповідно до положень статті 193 ГК України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Підписання відповідачем довідок про вартість виконаних підрядних робіт та витрат (форма КБ-3) без зауважень щодо якості і обсягів робіт, їх вартості, на думку суду, підтверджує виконання позивачем підрядних робіт в обсязі та вартістю, що зазначені в довідках за формою № КБ-3, що є підставою для їх оплати у відповідності із ст. 854 ЦК України та умовами договорів.

Таким чином у матеріалах справи наявні відомості про виконання підрядних робіт філією "Баштанський райавтодор" ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на загальну суму 88383,00 грн. та часткову сплату боргу замовником 18597,00 грн., внаслідок чого за ним залишилась заборгованість у розмірі 69786,00 грн.

Після пред пред’явлення позову замовником було сплачено частину заборгованості у розмірі 20000,00 грн., що підтвердженно платіжними дорученнями №823 від 23 квітня 2010 року, а також відповідно до статті 601 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди про припинення зобов’язання зарахуванням зустрічних вимог на суму 26017,00 грн., що підтвердженно листом №199 від 15 квітня 2010 року про пропозицію взаємозаліку вкзаної суми щебнем у кількості 992 тони (а.с. 72), довіреністю №15 від 15 квітня 2010 року на ім’я Гутнік Миколи Івановича (а.с. 73) та накладною №11 від 23 квітня 2010 року про передачу щебню на суму 26017,00 грн. (а.с. 84), в наслідок чого залишок боргу склав 23769,00 грн. про що сторонами станом на 01 червня 2010 року складено акт звірки взаємних разрахунків на суму 23769,00 грн. (а.с. 69).

14 червня 2010 року та 30 липня 2010 року замовник здійснив остаточну оплату боргу на рахунок підрядника на загальну суму 23769,00 грн., що підтвердженно платіжним дорученням № 898 від 14 червня 2010 року на суму 19160,00 грн. (а.с. 70-71) та випискою з банківського рахунку на суму 4609,00 грн. (а.с 83).

Враховуючи, що у судовому засіданні 03 вересня 2010 року представник позивача надав клопотання, в якому у зв’язку зі сплатою боргу та зарахуванням взаємних вимог просив припинити провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 69786,00 грн., і вказане клопотання не суперечить чинному законодавству, не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, відповідає вимогам ст. 601 ЦК України суд вважає за можливе припинити у цій частині провадження у справі.

Згідно п.1-1 ч.1, ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення", у формі рішення виносяться ті постанови суду першої інстанції, якими справа вирішується по суті. Закон не передбачає включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов'язаних з вирішенням справи по суті, зокрема з питання про припинення провадження у справі щодо частини позовних вимог. Висновки з таких питань викладаються у формі ухвал, які виносяться у вигляді самостійного процесуального документа і можуть постановлюватися одночасно з рішенням.

З урахуванням викладеного, стосовно вимог про стягнення основного боргу у розмірі 69786,00 грн. судом одночасно із рішенням постановляється відповідна ухвала.

Статтями 230-231 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно п. 10.2. договорів у разі порушення строків оплати за виконані роботи замовник зобов’язався сплатити пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України, яка розрахована позивачем на суму заборгованості з урахуванням часткової сплати за період з 06 червня 2009 року по 30 липня 2010 року у сумі 23825,54 грн.

Положенням ч.6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за просторчення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

З огляду на вказане суд не може погодитись з розрахунком пені, наданим позивачем (у розмірі 0,1 % від простроченої суми за період 06 червня 2009 року по 22 квітня 2010 року) та оцінює його як помилковий. Заявлена до стягнення сума пені підлягає зменшенню та перерахуванню у відповідності з розрахунком наданим відповідачем (а.с. 67) з урахуванням положення ч.6 ст. 232 ГК України (не більше шести місяців) за період заборгованості з 06 червня 2009 року по 07 грудня 2009 року у розмірі 0,1 % від простроченої суми 69786,00 грн., що складає 12840,62 грн.

Крім того, відповідно п. 10.2. договорів у разі порушення строків оплати за виконані роботи замовник зобов’язався сплатити штраф у відповідності до ст. 231 Господарського кодексу України, який розрахований позивачем у розмірі 7 % від суми зобов’язання та складає 4885,02 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення 1958,26 грн. трьох процентів річних та 5931,81 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У поясненнях по справі №19/81-10-2155 від 12 липня 2010 року представник Одеської залізниці зазначив, що штрафні санкції, а саме пеня відповідно до п. 10.2. договорів та 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України повинні розраховуватись з урахуванням положення ч.6 ст. 232 ГК України (за період не більше шести місяців) у сумі 12840,62 грн. - пені та 1055,39 грн. - 3 % річних, а також просив суд зменшити розмір штрафних санкцій належних до

сплати посилаючись на економічну кризу та велику дебіторську заборгованість інших підприємств перед Одеською залізницею.

На думку суду застосування відповідачем положень ч.6 ст. 232 ГК України щодо стягнення 3 % річних є помилковим, оскільки ст. 625 ЦК України передбачає сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також трьох процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Суд не задовольняє вимогу представника відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій належних до сплати в порядку статті 233 Господарського кодексу України, оскільки на підтвердження зазначеного ним не надано доказів майнового стану Одеської залізниці та наявності великої дебіторської заборгованості інших підприємств перед Одеською залізницею.

Судові витрати у справі покладаються на відповідача в порядку ст. 44,49 ГПК України з урахуванням сплати основного боргу у сумі 69786,00 грн. після пред’явлення позову, про що свідчить поштова квитанція від 22 квітня 2010 року про направлення позову на адресу відповідача (а.с. 7). з стягненням з позивача до Державного бюджету України недоплаченого державного мита у розмірі 11,08 грн.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 80, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Одеської залізниці (65023 м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2а, п/р №26005321000014 в МФ АБ "Брокбізнесбанк" м. Миколаїв, МФО 326922, код 31159920):

-          12840 (дванадцять тисяч вісімсот сорок) грн. 62 коп. пені,

-          4885 (чотири тисячі вісімсот вісімдесят п’ять) грн. 02 коп. штрафу,

-          1958 (одну тисячу дев’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 26 коп. 3 % річних,

-          5931 (п’ять тисяч дев’ятсот тридцять одну) грн. 81 коп. інфляційних вират,

-          954 (дев’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 01 коп. державного мита,

-          211 (двісті одинадцять) грн. 65 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову відмовити.

4. Стягнути з дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (54029, м. Миколаїв, вул. Галини Петрової, 2а, п/р №26005321000014 в МФ АБ "Брокбізнесбанк" м. Миколаїв, МФО 326922, код 31159920) на користь Державного бюджету України на п/р №31114095700008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, банк одержувача ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 23213460, КБК 22090200 - державне мито в сумі 11 (одинадцять) грн. 08 коп.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 08 вересня 2010 року.

Рішення суду набирає законної сили у порядку ст.85 ГПК України.

Суддя