Рішення № 11449400, 30.08.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" серпня 2010 р.Справа № 12/90-10-2829 Позивач: державне підприємство „Ренійський морський торговельний порт”

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю „Інфлот-Дунубіус”

про стягнення 3803,12 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ: державне підприємство „Ренійський морський торговельний порт” (далі по тексту - ДП „Ренійський морський торговельний порт”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Інфлот-Дунубіус” (далі по тексту - ТОВ „Інфлот-Дунубіус”) 1569,52 грн. - заборгованість по орендній платі; 2233,6 грн. - витрат Балансоутримувача на утримання Об’єкту оренди та надання комунальних послуг.

18.08.2010 р. від Позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника та розгляду справи по суті. Позивач позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з’явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення від 26.07.2010 р. та 10.08.2010 р., але про поважність причин своєї відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

20.07.2007 р. між Фондом державного майна України по Одеській області (Орендодавець) та ТОВ „Інфлот-Дунубіус” (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до Державної власності №20984091267 (далі по тексту - Договір) відповідно п. 1.1. якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: вбудоване приміщення на 4-му поверсі, загальною площею 35,5 кв.м, розташоване в 4-х поверховій будівлі БСП другого району Ренійського морського торговельного порту (Балансоутримувач), за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188.

Строк дії Договору встановлено до 30.06.2008 р.

Згідно договору про внесення змін до Договору оренди від 20.07.2007 р. державного нерухомого майна, що належить до Державної власності від 02.10.2008 р. строк дії Договору продовжено до 31.05.2009 р.

Пунктом 10.9 Договору встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін, який був передбачений Договором за умови погодження Міністерства транспорту та зв’язку України.

Крім того пунктом 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” встановлено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже строк дії Договору продовжено до 31.05.2011 р.

Відповідно до п.3.4. Договору орендна плата перераховується Орендарем до Державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70 % та 30 % щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Згідно п. 5.8. Договору Орендар зобов’язався протягом місяця укласти з Балансоутримувачем Об’єкту оренди договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання Об’єкту оренди, надання комунальних послуг Орендарю та користування земельною ділянкою.

Також між Відповідачем та Позивачем було додатково укладено договір №5 на користування тепловою енергією від 01.12.2001 р. та договір №81 на користування водопостачанням від 02.03.2009 р.

Як зазначає Позивач, у Відповідача склався борг перед ДП „Ренійський морський торговельний порт” зі сплати оренди. Також не сплачені рахунки Орендарем по договорам про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання об'єкту оренди та надання комунальних послуг Орендарю. За період з листопада 2009р. по січень 2010р. залишилися не сплаченими наступні рахунки: рахунок № 864/1 від 09.11.2009р. на суму 422,34 грн.; рахунок № 864/2 від 09.11.2009р. на суму 97,23 грн.; рахунок № в 43/480 від 10.11.2009р. на суму 16,36 грн.; рахунок № к 43/495 від 10.11.2009р. на суму 25,19 грн.; рахунок № о 19722 від 23.11.2009р. на суму 397,75 грн.; рахунок № 943/1 від 07.12.2009р. на суму 425,10 грн.; рахунок № 943/2 від 07.12.2009р. на суму 98,30 грн.; рахунок № э 19768 від 08.12.2009р. на суму 49,61 грн.; рахунок № в 43/526 від 10.12.2009р. на суму 16,36 грн.; рахунок № к 43/540 від 10.12.2009р. на суму 25,19 грн.; рахунок № о 19742 від 10Д2,2009р. на суму 818,14 грн.; рахунок № э 19008 від 05.01.2010р. на суму 25,31 грн.; рахунок № 13/1 від 06.01.2010р. на суму 427,37 грн.; рахунок № 13/2 від 06,01.2010р. на суму 99,18 грн.; рахунок № в 43/6 від 11.01.2010р. на суму 16,36 грн.; рахунок № к 43/21 від 11.01.2010р. на суму 25,19 грн.; рахунок № о 19062 від 11.01.2010р. на суму 818,14 грн. з яких 1569,52 грн. - рахунки по заборгованості з орендної плати, 2034,03 грн. - рахунки по заборгованості за користування тепловою енергією, 74,92 грн. - рахунки по заборгованості за користування електроенергією та 124,65 грн. - рахунки по заборгованості за користування водопостачанням та водовідведенням.

Сума боргу за переліченими рахунками складає 3803,12 грн., згідно до наданого Позивачем та не спростованого Відповідачем розрахунку суми позову.

Порушення Відповідачем умов Договору, щодо сплати орендної плати та несплата вищевказаних рахунків стало підставою для звернення ДП „Ренійський морський торговельний порт” до суду з відповідним позовом.

          Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав:

          Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Приймаючи до уваги, що приміщення, яке виступає предметом договору, належить до державної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із розрахунку наданого позивачем та не спростовано відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов’язання з своєчасної сплати орендних платежів та сплати витрат Балансоутримувача - ДП „Ренійський морський торговельний порт” на утримання Об’єкту оренди не виконувались на протязі трьох місяців, внаслідок чого у ТОВ „Інфлот-Дунубіус” утворилась заборгованість на суму 3803,12 грн. яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги ДП „Ренійський морський торговельний порт”, щодо стягнення з ТОВ „Інфлот-Дунубіус” суми боргу у розмірі 3803,12 грн., підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

          Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102 грн. та ІТЗ судового процесу на суму 236 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю „Інфлот-Дунубіус” (68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Леніна, 5, кв. 2, код 30914595) на користь державного підприємства „Ренійський морський торговельний порт” (68802, Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188, код 01125809) - 3803 (три тисячі вісімсот три) грн.12 коп. –сума боргу, 102 (сто дві) грн. –витрат на оплату державного мита; 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.

Рішення підписане 06.09.2010 р.

Суддя