Ухвала суду № 11448975, 03.09.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

УХВАЛА

"03" вересня 2010 р. Справа № 17/100-10-3828 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Ліга”;

до відповідача: Приватного підприємства „Старт”;

про стягнення 422716,46 грн.

Суддя Зуєва Л.Є.

Суть спору: про розглядається в порядку ст.ст. 66,67 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 03.09.2010р. суддею Зуєвою Л.Є. порушено провадження у справі № 17/100-10-3828 за позовом ТОВ фірми „Ліга” до ПП „Старт” про стягнення 422716,46 грн.

Разом з позовною заявою ТОВ фірма „Ліга” надано заяву про забезпечення позову, в якої позивач просить суд вжити заходи, щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в сумі 422 716 грн. 46 коп., що знаходяться на поточних рахунках Приватного підприємства „Старт” (код ЄДРПОУ 32266134, місцезнаходження: Одеська область, с.м.т. Овідіополь, Овідіопольске шосе, 14 км, Гребний канал), посилаючись при цьому на ті обставини, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання рішення.

В обґрунтування заявлених вимог про накладання арешту на грошові кошти відповідача позивач посилається на те, що Приватне підприємство „Старт” не здійснює повернення транспортних засобів, які станом на теперішній час зобовязано повернути. Крім цього позивач зазначає, що ПП „Старт” було створено в лютому 2003 року, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію юридичної особи і відразу ж через місяць в березні 2003 року ПП „СТАРТ” викупило всі транспортні засоби у ТОВ фірми „Ліга” і вже від свого імені укладало договори оренди з ЦЄЗ №4 ОФ ВАТ „Укртелеком”, з урахуванням того, що засновником ПП „СТАРТ” і особою, яка уклала оспорювані договори являвся гр. ОСОБА_1, родич гр. ОСОБА_2., який на час продажу автомобілів був директором ТОВ фірми „Ліга”. Відносно цієї особи станом на час розгляду справи у господарському суді, Київським районним судом міста Одеси розглядаються кримінальні справи по ч.і ст.366 Кримінального кодексу України, а саме внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, інше підроблення документів, а також складання і видача завідомо неправдивих документів, та по ч.5 ст. 191 Кримінального кодексу України, а саме привласнення чи розтрата або заволодіння чужим майном, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинені повторно в особливо великих розмірах або організованою групою.

Розглянувши вимоги ТОВ фірми „Ліга” стосовно накладання арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ПП „Старт”, суд дійшов висновку, що вони підлягають задоволенню з наступних правових підстав.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України передбачено, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Засоби забезпечення позову є важливою гарантією захисту і реального поновлення прав учасників судового процесу. Поняття засобів забезпечення позову визначається як застосування судом процесуальних засобів тимчасового характеру, які гарантують можливість реалізації позовних вимог або сприяють забезпеченню існуючого положення між сторонами до винесення судового акту.

При цьому, при поданні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою відповідними обставинами, які підтверджують необхідність прийняття засобів забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обовязковим є подання певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретними заходами до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звязку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, зясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Правова позиція Вищого господарського суду України з приводу окремих питань застосування судами забезпечення позову викладена у розясненні ВГСУ № 02-5/611 від 23.08.1994 р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову (в редакції від 10 лютого 2004 р.)”, згідно якого умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент проявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількості або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Приймаючи до уваги неправомірне відчуження Приватним підприємством „Старт” зазначених транспортних засобів та враховуючи те, що в подальшому вони спеціально були реалізовані для уникнення виконання рішення господарського суду Одеської області від 30 листопада 2005 року по справі №30-27-25/220-03-7234, щодо повернення їх власнику, суд дійшов висновку, що у ТОВ фірма "ЛІГА" є всі підстави стверджувати, що уразі прийняття рішення по цій справі його виконання може бути неможливим.

Крім цього, враховуючи, що предметом розгляду по даній справі є стягнення саме грошових коштів у розмірі 422716, 46 грн., то вимоги заявлені позивачем стосовно накладання арешту на грошові кошти в межах заявленої суми є правомірними, з огляду на вищезазначені вимоги діючого законодавства.

Враховуючи викладене, розглянувши матеріали справи, суд доходить висновку щодо обґрунтованості клопотання ТОВ фірма „Ліга” стосовно забезпечення позову та наявності обставин, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а також наявність правових підстав щодо вжиття заходів до забезпечення позову відповідно до ст.ст. 66, 67 ГПК України, шляхом накладення арешту на грошові кошти у сумі 422716, 46 грн., які знаходяться на рахунках Приватного підприємства „Старт” (код ЄДРПОУ 32266134, місцезнаходження: Одеська область, с.м.т. Овідіополь, Овідіопольське шосе, 14 км, Гребний канал).

Керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В :

1.Заяву ТОВ фірма „Ліга” про забезпечення позову задовольнити.

2.З метою забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти в межах суми сумі 422 716 грн. 46 коп., що знаходяться на поточних рахунках Приватного підприємства „Старт” (код ЄДРПОУ 32266134, місцезнаходження: Одеська область, с.м.т. Овідіополь, Овідіопольське шосе, 14 км, Гребний канал).

Стягувач у виконавчому провадженні за даною ухвалою про забезпечення позову є позивач Товариство з обмеженою відповідальністю фірма „Ліга” (Одеська область, с.м.т. Овідіополь, Овідіопольське шосе,14 км, Гребний канал, код ЄДРПОУ 13912091).

Ухвала набирає законної сили з негайно та може бути оскаржена до Одеського апеляційного господарського суду на протязі 10 днів, з моменту її прийняття.

Ухвала дійсна до предявлення державному виконавця на протязі трьох років.

Відповідно до п.29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N01-8/675 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” ухвала набрала чинності 12.10.2009р. та підлягає негайному виконанню.

Суддя Зуєва Л.Є.