Рішення № 11448534, 28.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

28.09.10                                                                                           Справа№ 11/143 (2010)

Суддя І.А.САЛО

При секретарі судового засідання Боржієвській Л.А.

По справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Українські промислові телекомунікації», м.Львів

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІА БИЛДІНГ КЕПІТАЛ»м.Львів

Про стягнення 2952,56грн.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: Герко О.Й.-предст. згідно доручення № 01/02/01/2010/ від 02.01.2010року

Від відповідача: не з’явився

Сторонам, які беруть участь у справі, роз’яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов подано Закритим акціонерним товариством «Українські промислові телекомунікації»про стягнення із Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІА БИЛДІНГ КЕПІТАЛ»м.Львів 2952,56грн. боргу.

Ухвалою господарського суду від 03.08.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 28.09.2010року.

Позивач позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з»явився.

Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Оцінивши зібрані по справі докази, судом встановлено наступне:

10.05.2010року між сторонами було укладено договір № 10/2007 про інформаційне абонентне обслуговування через лінію безпосереднього зв»язку відповідно до якого позивач зобов»язався надати, а відповідач - прийняти та оплатити послуги інформаційного абонентського обслуговування щодо доступу до Інтернет через лінію безпосереднього зв»язку.

В зв»язку із зміною тарифних пакетів щодо доступу до мережі Інтернет, до вищевказаного договору було підписано додатки № 2 (від 01.08.2008року) та № 3 (від 01.01.2009року).

Листом від 01.03.2009року відповідач просив розірвати вищезазначений договір з 01.03.2009року. Таким чином, у період з травня 2007року по лютий 2009року відповідач отримував від позивача послуги інформаційного абонентського обслуговування щодо доступу до мережі Інтернет через лінію безпосереднього зв»язку.

По факту наданих послуг відповідачем були отримані акти виконаних робіт на відповідні рахунки. Оскільки акти виконаних робіт були останнім підписані, то згідно п.4.2 вищезазначеного договору, послуги вважаються виконаними у повному об»ємі.

Оскільки останній акт виконаних за договором робіт та відповідний рахунок на їх оплату були отримані відповідачем 28.02.2009року, то згідно п.2 ст 530 ЦК України. відповідач мав виконати обов»язок щодо оплати отриманих до 07.03.2009року.

Свої зобов»язання щодо оплати відповідач визнав, про що сторони склали Акт звірки розрахунків від 18.03.2009року.

Оскільки на момент подання позову відповідач заборгованості, що складає 2600,00грн. не оплатив, позивач звернувся до суду із позовом про примусове стягнення заборгованої суми.

Крім суми основної заборгованості позивач просить суд стягнути із відповідача 248,56грн. інфляційних та 104,00грн. річних.

Таким чином, загальна сума позову складає 2952,56грн.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч.2 ст.180 ГКУ визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а ст. 525 ЦК України не допускає односторонньої відмови від виконання договору чи зміни умов його виконання.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку встановлені договором.

Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем за жовтень, листопад, грудень 2008року та січень, лютий 2009року не оплачено 2600,00грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Таким чином, позивачем правомірно нараховано 248,56грн. інфляційних та 104,00грн. річних.

Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)

Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.           

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 34, 43, 49, 82-85, 116 ГПК України, суд,- В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІА БИЛДІНГ КЕПІТАЛ»м.Львів, вул. Ак.Патона, 31, кв.50 /ЗКПО 3485795/ на користь Закритого акціонерного товариства «Українські промислові телекомунікації», м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1/ЗКПО 20833558/ 2600,00грн. основного боргу, 28248,56грн. інфляційних, 104,00грн. річних, 102,00грн. держмита та 236,00грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя