Рішення № 11448456, 27.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

27.09.10                                                                                           Справа№ 3/136

Суддя Н.Березяк при секретарі О. Іванило розглянула матеріали справи

За позовом: Дочірнього підприємства НАК „Надра України” „Західукргеологія”, м. Львів

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Харко”, м. Львів

Про стягнення 47839,59 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Жулітова О.О., Макара Г.В. –представники;

від відповідача: Соляник Н.П. –директор.

Представникам сторін роз’яснено їхні права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Дочірнього підприємства НАК „Надра України” „Західукргеологія” до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Харко” про стягнення 47839,59 грн.

В судовому засіданні 30.08.2010 року судом було оглянуто оригінали документів, які в належно завірених копіях долучені до матеріалів справи.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених в ухвалах господарського суду Львівської області від 30.08.2010 р. та від 15.09.2010 р.

Представники позивача в судових засіданнях позов підтримали, просили задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та наданих в судових засіданнях пояснень.

          Відповідач в судовому засіданні 27.09.2010 року позовні вимоги визнав повністю. Крім цього, відповідачем було подано клопотання в якому просить суд відтермінувати погашення заборгованості з розбивкою на 3 місяці.

Позивач проти розстрочки виконання рішення на три місяці не заперечив про що поставив свій підпис на клопотанні відповідача.

Не зважаючи на визнання позову представником відповідача, судом вжито заходів для встановлення всіх обставин справи в їх сукупності та визначення, чи не суперечить визнання відповідачем позову законодавству та чи не порушуються цим самим чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.

В судовому засіданні 27.09.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

22.05.2008 року між Дочірнім підприємством НАК „Надра України” „Західукргеологія” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Харко” було укладено Договір оренди (найму) нерухомого майна № 155-н-163/08-48/04-ОР.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу в строкове платне користування нерухоме майно –нежилі приміщення 1 поверху, загальною площею 37,7 кв.м., розміщені за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича,8, на підставі акту приймання-передачі від 22.05.2008 р.

Однак, відповідач свої договірні зобов’язання по орендній платі виконував частково, заборгувавши позивачу 47132,65 грн.

Станом на день подання позову, заборгованість відповідача перед позивачем складала 47132,65 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України позивачем нараховані інфляційні втрати в розмірі 191,10 грн. та три відсотки річних в сумі 328,08 грн. та відповідно до п.10.3 Договору оренди нарахована пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати, що становить 187,76 грн., які позивач просить стягнути.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, згідно умов договору оренди (найму) нерухомого майна № 155-н-163/08-48/04-ОР від 22.05.2008 року, відповідач з 22.05.2008 року орендує у позивача нежилі приміщення загальною площею 37,7 кв.м. за адресою: м. Львів, пл. Міцкевича, 8, що підтверджується актом прийому –передачі майна відповідачу, який підписаний та скріплений печатками сторін.

Відповідно до п. 3 Договору оренди (найму) нерухомого майна № 155-н-163/08-48/04-ОР від 22.05.2008 року орендна плата визначається з урахуванням принципів, встановлених „Методикою розрахунку і порядком використання плати за оренду державного майна”, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.1995 року, наступними змінами та доповненнями, і є не нижчою від ринкової ціни у даному регіоні, за базовий місяць оренди. Базовий місяць –це місяць проведення експертної оцінки майна, на основі якої розраховується орендна плата. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється відповідно до чинного законодавства (п.3.1). Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць (п.3.3). Орендна плата –не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем оренди (п.3.4.2). Крім сплати орендної плати, Орендар щомісячно, до 15 числа кожного місяця, відшкодовує Повіреному витрати на утримання та обслуговування орендованого Майна; витрати на комунальні послуги (водопостачання та водовідведення, електроенергія, опалення, тощо), пропорційно до площі орендованого майна та згідно переліку робіт та послуг, що надаються Повіреним; витрати Повіреного по сплаті податку на землю в сумах, вказаних в рахунках на оплату, що виставляються Повіреним додатково (п.3.6).

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов’язання відповідач виконав частково, заборгувавши позивачу 47132,65 грн. орендної плати, які підлягають до стягнення.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 328,08 грн. та інфляційні втрати в розмірі 191,10 грн. підлягають до стягнення.

Відповідно до п.10.3 Договору оренди (найму) нерухомого майна № 155-н-163/08-48/04-ОР від 22.05.2008 року орендар, який прострочив виконання грошових зобов’язань, передбачених пунктами 3.4.(орендна плата) та п.3.6 (витрати) цього договору, на вимогу повіреного зобов’язаний сплатити пеню в розмірі 2 % від суми заборгованості за кожний день прострочення вказаних платежів, включаючи день оплати. Нарахована позивачем пеня не перевищує подвійної облікової ставки НБУ і в межах шестимісячного строку складає та підлягає до стягнення в розмірі 187,76 грн.

Відповідач позовні вимоги визнає, однак просить розстрочити виконання рішення на 3 місяці.

Згідно з положеннями статті 121 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Право суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання передбачене також пунктом 6 статті 83 ГПК України.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи. Аналогічною є позиція ВГС України, відображена в п.2 Роз’яснення ВГС України № 02-5/333 від 12.09.96 р. „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального Кодексу України” із змінами і доповненнями.

Враховуючи те, що позивач не заперечує щодо розстрочення виконання рішення на три місяці, господарський суд вважає за доцільне клопотання відповідача задоволити та розстрочити погашення заборгованості на 3 (три) місяці рівними частинами.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

          Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 478,40 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись 3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,82-85, 121 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Харко” (79022, м. Львів, вул. П. Полтави, буд. 34, кв. 87, Ідентифікаційний код 22349016) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії „Надра України” „Західукргеологія” (79000, м. Львів, пл.. Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ 01432606) –47132,65 грн. –основного боргу, 191,10 грн. – інфляційних втрат, 328,08 грн. –трьох відсотків річних, 187,76 грн. –пені з розстроченням виконання рішення на 3 (три) місяці рівними частинами.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Харко” (79022, м. Львів, вул. П. Полтави, буд. 34, кв. 87, Ідентифікаційний код 22349016) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії „Надра України” „Західукргеологія” (79000, м. Львів, пл.. Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ 01432606) –478,40 грн. –державного мита та 236,00 грн. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

          Повний текст рішення виготовлений та підписаний 29.09.2010 року.

Суддя