Рішення № 11448455, 28.09.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

28.09.10                                                                                           Справа№ 29/138(10)

За позовом:

          Приватного підприємства "Біосет", м. Кам’янка-Бузька",

до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Вітафол",

м. Львів,

про: стягнення 224’245,54 грн.

Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Оприск Л.Є. –дов. від 13.09.2010 р.,

відповідача:Минка В.С. –директор,

Шутка Г.Й. –головний бухгалтер.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Приватного підприємства "Біосет" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Вітафол" про стягнення 224’245,54 грн. Ухвалою від 31.08.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 28.09.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору консигнації на продаж продукції №2-конс. від 18.04.2008 р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 201’060,29 грн. Крім того, відповідачу нараховано 7’502,57 грн. 3% річних, 15’682,68 грн. –інфляційних витрат.

В судове засідання 28.09.2010 р. представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

В судовому засіданні 28.09.2010 р. представник відповідача подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позовні вимоги в сумі 201’060,29 грн. визнає повністю.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством "Аптечний склад "БІОСЕТ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аптека Вітафол" укладено договір консигнації на продаж продукції №2-конс. від 18.04.2008 р. (надалі –Договір). За умовами цього договору консигнант зобов’язується поставляти лікарські засоби консигнатору (відповідач у справі) на його склад, що знаходиться за адресою: вул. І.Виговського, 32, для їх продажу, а консигнатор зобов’язується приймати товар на реалізацію та від свого імені за рахунок консигнанта за обумовлену цим Договором плату продавати цей товар третім особам.

Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2009 р. відповідач визнав заборгованість перед Приватним підприємством "Аптечний склад "БІОСЕТ" на суму 201’060,29 грн.

Згідно з Договором про відступлення права вимоги б/н від 01.06.2009 р. ПП "Аптечний склад "БІОСЕТ" відступило позивачу –ПП "Біосет" право вимоги –сплати грошових коштів в сумі 201’060,29 грн. заборгованості за лікарські засоби, поставлені відповідачу згідно з договором №2-конс. від 18.04.2008 р.

Відповідно до п. 11.4. Договору №2-конс. від 18.04.2008 р. відступлення права вимоги та (або) переведення боргу за цим Договором однією із сторін до третіх осіб допускається виключно за умови письмового погодження цього із іншою стороною.

Згідно з п. 1.3. Договору б/н від 01.06.2009 р. про відступлення права вимоги, боржник підписанням цього Договору надав письмову згоду на відступлення первісним кредитором свого права вимоги за Договором консигнації на продаж продукції №2-конс від 18.04.2008 р. В п. 3.6. Договору зазначено, що у відповідності до п. 1.3. Договору, боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аптека Вітафол" надав згоду на відступлення Первісним кредитором свого права вимоги Новому кредитору щодо сплати 201’060,29 грн. боргу, що випливають з Договору консигнації на продаж продукції №2-конс від 18.04.2008 р., що засвідчено поставленим підписом уповноваженого представника Боржника та скріплено печаткою.

Станом на день розгляду справи відповідач заборгованість у сумі 201’060,29 грн. визнав, доказів погашення заборгованості суду не представив.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як встановлено в ході судового засідання, відповідач заборгованість у сумі 201’060,29 грн. визнав повністю. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 201’060,29 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 15’682,68 грн. інфляційних витрат, 7’502,57 грн. –3% річних є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 193 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст. 49, 80, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аптека Вітафол" (адреса: вул. Виговського, 32, 79022; код ЄДРПОУ 20845739) на користь Приватного підприємства "Біосет" (адреса: вул. Незалежності, 36, м. Кам’янка-Бузька, Львівська область, 80400; код ЄДРПОУ 35106029) 201’060,29 грн. заборгованості, 7’502,57 грн. –3% річних, 15’682,68 грн. –інфляційних витрат, 2’242,55 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 236,00 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В судовому засіданні 28.09.2010 р. сторонам оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 01.10.2010 р.

Суддя