Рішення № 11448061, 28.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" вересня 2010 р.Справа № 9/956

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Алексєєва М.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Павлов О.В. дов. від 27.08.2010р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (м. Житомир)

до Акціонерного товариства закритого типу "Коростенський фарфор" (м. Коростень)

про стягнення 8024,06 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 8024,06 з яких: 6888,17грн. заборгованості за надані послуги електрозв'язку, 327,74грн. пені, 591,71грн. інфляційних нарахувань та 216,44грн. 3% річних.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених договором № 112 від 11.02.2000р., в частині сплати позивачу за надані послуги електрозв'язку у встановлені договором строки.

Представник позивача в засідання суду 28.09.2010р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. В судовому засіданні 14.09.2010р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі у відповідності до пред'явлених вимог. Надав довідку, що станом на 13.09.2010р. відповідач має заборгованість перед позивачем за телекомунікаційні послуги на суму 6888,17 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні 28.09.2010р. позов визнав в частині стягнення основного боргу, з позовними вимогами в частині стягнення пені, інфляційних та 3% річних не погоджується, з підстав викладених у відзиві, з якого вбачається, що в провадженніи господарського суду Житомирської області знаходиться справа за заявою ТОВ "Торговий дім"Фарфор" України про визнання банкрутом АТЗТ "Коростенський фарфор" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору № 112 від 11.05.2000р. (а.с. 10-13), ЦЕ3 № 7 Житомирської дирекції ВАТ "Уктелеком" надає послуги електрозв'язку та телекомунікації відповідачу.

Відповідно до ст.33 Закону України "Про телекомунікації", п. 34 "Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг", затверджених постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005р. та п. 4.2 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язався сплачувати за надані позивачем послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою системою.

Згідно п.4.6 вищезазначеного договору, відповідач зобов'язався сплачувати за надані позивачем послуги електрозв'язку до 20 числа поточного місяця.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати коштів за надані послуги електрозв'язку, з травня 2009р., створилась заборгованість в сумі 6888,17грн.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

З приписами статті 193 ГК України кореспондуються положення статті 526 ЦК України щодо належного виконання сторонами зобов'язання.

Окрім того, відповідно до ст.193 ГК України та ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до п.5.8 договору №112 від 11.02.2000р., у разі несплати за надані послуги електрозв'язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.

За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, позивач нарахував відповідачу пеню, яка згідно розрахунку (а.с. 25) складає 327,74грн.

Пеня нарахована відповідно до п. 5.8 договору №112 від 11.02.2000р. та ст.36 Закону України "Про телекомунікації".

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання повинен на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Згідно обґрунтованих розрахунків позивача, сума 3% річних складає 216,44грн., сума інфляційних нарахувань - 591,71грн. (а.с. 27).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Житомирської області від 29.04.2010р. порушено провадження у справі №3/24-Б про банкрутство Акціонерного товариства закритого типу "Коростенський фарфор" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів відповідно до ст. 12 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У відповідності до ч.4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Нарахування річних та інфляційних збитків в період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не є за своєю правовою природою неустойкою (штрафом, пенею) чи іншими санкціями за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань, нарахування яких забороняється відповідно ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, а нарахування трьох процентів річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Одночасно, у випадку введення мораторію боржник не вправі самостійно задовольняти вимоги кредиторів поза межами справи про банкрутство. Отже, з моменту дії мораторію не можуть нараховуватися штрафні санкції (до яких відноситься, у тому числі, пеня), оскільки з цього моменту відсутня вина боржником у несплаті основаної заборгованості, у зв'язку з встановленим обмеженням його волевиявлення щодо задоволення вимог кредиторів.

Таким чином, в період дії мораторію, а саме: з 29.04.2010р. пеня нарахуванню не підлягає.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов’язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову.

За таких обставин, враховуючи викладене, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 7696,32 грн. з яких: 6888,17 грн.борг , 216,44 грн. 3% річних та 591,71 грн. інфляційних нарахвань підлягають задоволенню.

Одночасно, позов в частині вимог про стягнення пені в сумі 327,74 грн. підлягає залишенню без задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволеним позовним вимогам.

На підставі ст.ст. 525, 526, 546, ч.2 ст.625 ЦК України, ст.36 Закону України "Про телекомунікації", керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Коростенський фарфор", 11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Б.Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 00310350

на користь на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Житомирської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", 10014, м. Житомир, вул. Київська, 20, ідентифікаційний код 01184114 - 6888,17грн. заборгованості за надані послуги електрозв'язку, 591,71грн. інфляційних нарахувань, 216,44грн. 3% річних, 97,83грн. витрат по сплаті державного мита, 226,36грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 327,74 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

СуддяАлексєєв М.В.

Дата підписання 30.09.2010р.

1- в справу

2,3 - сторонам