Рішення № 11416159, 20.09.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" вересня 2010 р. Справа № 2/38-Д

Господарський суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Тимошенко О.М.

при секретарі Кисліцькій Ж.В.

за участю представників сторін

від позивача Опанасюк С.П. (довіреність від 08.09.10)

від 1-го відповідача ОСОБА_2 (довіреність від 17.09.09)

від 2-го відповідача Синюк Н.О. (директор)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карабас" (м. Житомир)

до 1. Приватного підприємця ОСОБА_4 (м. Житомир)

до 2. Колективного виробничо-торгівельного підприємства фабрика "Трикотажниця" (м.Житомир)

про визнання недійсним договору оренди нежитлового приміщення від 05.03.2008р., про звільнення приміщення, про стягнення 145769,52 грн.

Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати недійсним укладений між відповідачами договір оренди від 05.03.08 приміщення павільйону літ."В" площею 53,7 кв.м., що знаходиться за адресою м.Житомир, вул.Житній Базар, 8 посилаючись на те, що договір від імені орендодавця (2-го відповідача) підписаний не уповноваженою особою. Також позивач просить зобов'язати 1-го відповідача звільнити вказане приміщення посилаючись на те, що позивач є власником цього приміщення, а 1-й відповідач користується ним безпідставно. Також позивач просить стягнути з 1-го відповідача 145769,52 грн. збитків, які полягають в не отриманих доходах від здачі цього приміщення в оренду іншій особі.

В заяві від 07.09.10 позивач уточнив підставу позову в частині визнання недійсним договору оренди, зазначив, що договір має бути визнано недійсний як такий, що підписаний від імені орендодавця не уповноваженою особою.

Представник 1-го відповідача позов не визнав, зазначив, що відповідач користується спірним приміщенням на підставі договору оренди від 05.03.08, який укладений з попереднім власником приміщення (2-м відповідачем). Цей договір підписаний орендодавцем уповноваженою особою.

Представник 2-го відповідача позов визнав.

В судовому засіданні 31.08.10 та 08.09.10 оголошувалась перерва відповідно до 08.09.10 та 20.09.10.

Після перерви представник 1-го відповідача 20.09.10 в судове засідання не з'явився, звернувся з клопотанням, в якому просить відкласти розгляд справи в зв'язку з погіршенням стану здоров'я.

Господарський суд не вбачає поважних причин нез'явлення відповідача чи його представника в судове засідання. Стан здоров'я представника не перешкоджає відповідача особисто з'явитись до суду чи направити іншого представника. По справі зібрано достатньо матеріалів для постановлення рішення. З огляду на викладене господарський суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності представника відповідача.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Житомирського апеляційного господарського суду знаходилась справа №5/1136-НМ за позовом Колективного виробничо-торгівельного підприємства фабрика "Трикотажниця" до Приватного підприємця ОСОБА_4 за участю третіх осіб: ТОВ "Міріса Продукт", ТОВ "Карабас". Постановою апеляційного суду від 30.06.09 (а.с.46) по вказаній справі встановлено:

- 31.12.2002р. між Колективним виробничо-торгівельним підприємством фабрика "Трикотажниця" (орендодавцем) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 (орендарем) строком до 31.12.2003р. було укладено договір оренди приміщення павільйону загальною площею 36кв.м., що знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Житній ринок,8. Додатком від 16.12.2003р. строк дії Договору продовжено до 31.12.2004р.

- Вказаний Договір вперше було продовжено до 31.12.2004р., а вдруге на невизначений строк.

- В період з 24.12.2004р. по 05.07.2006р. орендна плата орендарем не вносилася та існувала заборгованість за попередній період, у зв'язку з чим, орендодавець листом від 02.12.2005р. на підставі ст.782 ЦК України цілком правомірно відмовився від вказаного договору.

- 15.07.2008р. між КВТП "Фабрика "Трикотажниця" та ТОВ "Міріса Продукт" було укладено договір обміну. Відповідно до цього договору ТОВ КТВП "Міріса Продукт" передало позивачеві у власність приміщення підвалу загальною площею 261,1кв.м. по вул.Народицькій,17 у м.Житомирі в обмін на належні позивачу складське приміщення загальною площею 16,3кв.м. у будинку №12 по вул.Московській та приміщення підвалу, 1-го-,2-го та 4-го поверхів виробничої будівлі фабрики "Трикотажниця" з двома павільйонами загальною площею 2676кв.м. по вул.Житній базар,8 у м.Житомирі.

- ТОВ "Міріса Продукт" згідно договору купівлі-продажу від 24.07.2008р. продало, зокрема, приміщення павільйонів літ."Б" площею 53,7кв.м., літ."В" площею 53,7кв.м. по вул.Житній ринок,8 у м.Житомирі Товариству з обмеженою відповідальністю "Карабас".

- До складу належної фабрицы "Трикотажниця" будівлі по вул.Житній ринок,8 увійшли два павільйони літ.Б та літ.В, тобто, один з павільйонів, який, в подальшому, відчужений, був предметом вищевказаного договору оренди від 31.12.2002р.

- В судовому засіданні 02.06.2009р. ПП ОСОБА_4 та представник ТОВ "Карабас" пояснили, що ТОВ "Карабас" придбало саме те приміщення, частину якого, площею 36кв.м., орендував ПП "ОСОБА_4

Вказаною постановою апеляційного суду відмовлено в позові фабрики "Трикотажниця" про звільнення приміщення оскільки на момент постановлення рішення фабрика не була власником спірного приміщення павільйону.

Відповідно до ст. 35 ч.1 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом також встановлено, що в провадженні господарського суду Житомирської області знаходиться справа №2/206-НМ за позовом ПП ОСОБА_4 до фабрики "Трикотажниця" та до ТОВ "Карабас" про визнання права користування нежитловим приміщенням, провадження по якій зупинено до розгляду даної справи. В процесі розгляду справи №2/206-НМ представником ОСОБА_4 надано до суду договір оренди від 05.03.08, за яким фабрика "Трикотажниця" в особі голови правління директора ОСОБА_5 передала в оренду Приватному підприємцю ОСОБА_4 частину нежитлового приміщення площею 36 кв.м. по вул. Житній ринок, 8 в м.Житомирі.

Позивач ТОВ "Карабас" просить визнати недійсним вказаний договір оренди з тих підстав, що він підписаний з боку орендодавця особою, яка не мала на те повноважень, оскільки не була головою правління фабрики "Трикотажниця". Право заявляти таку вимогу позивач обґрунтовує тим, що він є власником цього приміщення на підставі договору купівлі продажу від 24.07.08 (а.с.13-16)

З договору купівлі продажу від 24.07.08 та витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно вбачається, що позивач є власником приміщення підвалу, першого, другого та четвертого поверхів будівлі літ."А", павільйону літ."Б" та павільйону літ."В" площею 53,7 кв.м., що знаходяться за адресою м.Житомир, Житній Базар, 8.

Виходячи з обставин, які встановлені вищевказаною постановою апеляційного господарського суду, предметом договору від 05.03.08 є частина належного позивачу не житлового приміщення павільйону літ."В".

Даючи правову оцінку оспорюваного договору від 05.03.08 господарський суд зазначає наступне.

Позивач, заявляючи вимогу про визнання недійсним договору, вказує на те, що на момент його укладення головою правління фабрики "Трикотажниця" була не ОСОБА_5, яка підписала договір, а ОСОБА_3

Заперечуючи проти позову 1-й відповідач вказує на те, що головою правління фабрики "Трикотажниця" на момент укладення договору була ОСОБА_5 При цьому представником 1-го відповідача наданий протокол №12/1 засідання правління КВТПФ "Трикотажниця" від 27.02.08, з якого вбачається, що рішенням правління у складі ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 скасовано усі рішення та накази щодо призначення головою правління ОСОБА_3

Дослідивши зібрані по справі докази та давши їм оцінку господарський суд приходить до висновку, що особа, яка підписала спірний договір оренди від імені орендодавця не мала повноважень на вчинення цього правочину. При цьому суд виходить з наступного.

- На вимогу суду 2-м відповідачем надано журнал реєстрації протоколів загальних зборів та протоколів засідання правління КВТПФ "Трикотажниця" за період з 12.04.06 по 29.01.09. Також надані усі протоколи загальних зборів та протоколи засідання правління за вказаний період. З поданих документів вбачається, що рішенням загальних зборів (протокол №1 від 29.08.06) обрано склад правління. Рішенням правління (протокол №2 від 05.09.06) вирішено обрати директором-головою правління ОСОБА_3

- Вищевказаною постановою апеляційного господарського суду встановлено, що станом на 06.09.2006р. головою правління була призначена ОСОБА_3, що підтверджено наказом №75К від 06.09.2006р., виданим згідно рішення правління КВТП "Фабрика "Трикотажниця" від 05.09.2006р. (протокол №2), та контрактом від 06.09.2006р.

- З останнього запису в трудовій книжці ОСОБА_3 вбачається, що вона з 06.09.06 є директором головою КВТП Фабрики "Трикотажниця"

- З довідки з ЄДРПОУ, яка видана 27.09.06, вбачається, що директором фабрики є ОСОБА_3 (а.с. 34)

- З витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що станом на 21.11.06, 10.01.07, 22.01.07, 16.08.07, 14.10.08 керівником юридичної особи КВТП Фабрики "Трикотажниця" значиться ОСОБА_3, яка також вказана як єдина особа, яка має право вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи без довіреності. (а.с.57-65)

- Постановою судді Корольовського районного суду від 25.06.09. по справі №3-1857/09 ОСОБА_3 притягувалась до адміністративної відповідальності як директор КВТП Фабрики "Трикотажниця" за дії вчинені в період з квітні 2008 року.(а.с.54 зворот).

З викладеного господарський суд приходить до висновку, що станом на дату складання спірного договору 05.03.08 головою правління-директором КВТП Фабрики "Трикотажниця" була ОСОБА_3, отже ОСОБА_5 не мала повноважень на підписання спірного договору від 05.03.08.

Поданий до суду представником 1-го відповідача протокол №12/1 від 27.02.08 засідання правління КВТП Фабрики "Трикотажниця" (том2 а.с.6) не є належним доказом обрання головою правління ОСОБА_5, оскільки:

- Протокол не внесений в журнал реєстрації протоколів загальних зборів та протоколів засідання правління КВТПФ "Трикотажниця".

- Склад правління в протоколі не відповідає тому складу правління, який обраний загальними зборами.

- Протокол посвідчений оригіналом печатки юридичної особи, тоді як з листів ПП "Параграф", ПП ОСОБА_11, УГБ УМВС України в Житомирській області вбачається, що у 2006 році виготовлявся дублікат печатки, який був виданий відповідальній особі ОСОБА_3 (а.с.122 124).

- Зміст протоколу ( в частині обрання голови правління) не узгоджується з встановленими судом обставинами та іншими доказами.

Відповідно до ст. 793 ч.1 ЦК України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 207 ч.2 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Як встановлено судом спірний договір підписаний від імені орендодавця не уповноваженою особою, отже фактично правочин не вчинено.

Заявляючи вимогу про визнання недійсним договору позивач посилається на ст. ст. 215, 203 ЦК України.

Пунктом 8 Постанови пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.09 визначено, що відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205 - 210, 640 ЦК тощо). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним.

Враховуючи викладене господарський суд відмовляє в задоволенні вимоги про визнання договору недійсним з тих підстав, що цей договір (правочин) є не укладеним (не вчинений).

Позов в частині вимоги про звільнення приміщення підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Я встановлено судом позивач є власником приміщення, яке займає 1-й відповідач.

Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідачем не наведено правових підстав володіння спірним приміщенням.

Позов в частині стягнення 145769,52 грн. збитків задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Обгрунтовуючи вимогу про стягнення збитків позивач зазначає, що 13.07.09 ним укладено договір з ТОВ "Патріа-Баланс", за яким позивач зобов'язався надати цьому товариству в оренду приміщення, яке є предметом даного спору. Внаслідок самовільного зайняття 1-м відповідачем спірного приміщення позивач не передав його в оренду, в результаті чого не отримав орендну плату у розмірі 29535 грн. за місяць, а всього за період з 17.07.09 по 14.12.09 145769,52 грн.

Як встановлено господарським судом позивач знав, що спірне приміщення займає 1-й відповідач, що підтверджується постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 30.06.09 по справі №5/1136-НМ, в якій позивач приймав участь в якості третьої особи, якою встановлено, що ПП ОСОБА_4 займає спірне приміщення.

Однак знаючи про те, що спірне приміщення займає інша особа, позивач укладає договір оренди цього приміщення.

Відповідно до ст. 623 ч.4 ЦК України при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Натомість, знаючи про порушення свого права користування спірним приміщенням, та маючи підстави передбачати збитки, позивач тільки 30.03.10 заявив позов про звільнення цього приміщення, тобто

Таким чином позивачем не представлено доказів про вжиті ним заходи для одержання доходів за вказаний ним період, тобто з 17.07.09 по 14.12.09.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ід.н. НОМЕР_1) звільнити та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Карабас" (юр. адреса: 10003, м.Житомир, вул.Короленка, 3, адреса для листування: АДРЕСА_2, код 35795481) приміщення павільйону літ."В" площею 53,7 кв.м., що знаходиться за адресою м.Житомир, вул.Житній Базар, 8.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ід.н. НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Карабас" (юр. адреса: 10003, м.Житомир, вул.Короленка, 3, адреса для листування: м.Житомир, вул.Мануїльського, 3-А, кв.66, код 35795481) 42,50 грн. витрат по оплаті мита, 78,66 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити в позові в частині вимоги про визнання договору недійсним та в частині вимоги про стягнення 145796,52 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання 27.09.10.

Суддя Тимошенко О.М.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - 1-му відповідачу.