Рішення № 11447850, 07.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 222

РІШЕННЯ

Іменем України

07.09.2010Справа №2-1/3326-2009 за позовом Закритого акціонерного товариства «УКпостач», (96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Северна, 1а),

до відповідача Фірми «Changshu Tanra Imp.&Exp. Co., Ltd.», (Changshu, Jiangsu, China),

про спонукання до виконання певних дій,

Суддя Л. О. Ковтун

п р е д с т а в н и к и :

від позивача – Попова А.М. – представник, довіреність №01/09 від 12.01.2009р.,

від відповідача – не з’явився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Закрите акціонерне товариство «УКпостач» звернулось до господарського суду АР Крим з позовом до Фірми «Changshu Tanra Imp.&Exp. Co., Ltd.» про спонукання виконати зобов’язання, передбачені контрактом №003/20-98 від 10.11.2006р., в натурі, а саме: поставити товар (сталь нелеговану, оцинковану, окрашену, в рулонах, в плівці РЕ) на суму 63044,40 доларів США, відповідно додатку №28 від 08.12.2008р. до контракту №003/20-98 від10.11.2006р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує прийняті на себе зобов’язання за контрактом №003/20-98 від 10.11.2006р.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 26.06.2009р. провадження у справі № 2-15/3326-2009 порушено суддею господарського суду АР Крим Іщенко І.А.

За резолюцією заступника голови господарського суду АР Крим Тіткова С.Я., у зв’язку з відпусткою судді господарського суду АР Крим Іщенко І.А. справу № 2-15/3326-2009 передано на розгляд судді господарського суду АР Крим Ковтун Л.О. із привласненням нового номеру 2-1/3326-2009.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 18.01.2010р. справу прийнято до провадження судді господарського суду АР Крим Ковтун Л.О.

У судове засідання, що відбулось 07.09.2010р. відповідач явку представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву не представив.

Проте, суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

10.11.2006р. між Закритим акціонерним товариством «УКпостач» (покупець) та Фірмою «Changshu Tanra Imp.&Exp. Co., Ltd.» (продавець) укладений контракт №003/20-98 (далі контракт).

Відповідно до умов контракту, продавець приймає на себе зобов’язання по постачанню товару (сталі нелегованої, оцинкованої, пофарбованої, у рулонах, у плівці РЕ) в строк передбачений даним контрактом, а покупець зобов’язується прийняти та сплатити вартість товару у порядку та строки передбачені цім контрактом. Номенклатура, кількість, комплектність та технічні характеристики, ціна та загальна вартість товару вказується у додатках (специфікаціях) до контракту, які є його невід’ємною частиною.

Згідно до пункту 3.2 контракту, поставка товару здійснюється продавцем у кількості та строки, вказані у додатках (специфікаціях) до контракту, але не пізніше ніж 60 днів після отримання попередньої оплати, відповідно до пункту 4.1 контракту. Наступні поставки товару узгоджуються сторонами додатково у специфікаціях, у яких вказуються строки поставки товару та умови оплати.

Відповідно до пункту 4.1 вказаного контракту оплата першої партії товару проводиться покупцем шляхом переводу (перерахування) грошових коштів на банківський рахунок продавця у наступному порядку: перше постачання - 100% попередньої оплати від загальної вартості продукції. Оплата наступних партій узгоджується сторонами додатково.

08.12.2008р. сторонами за контрактом підписано додаток № 28, відповідно якого обумовлена кількість товару (100 тонн), загальну вартість товару 107000,00доларів США, умови оплати: 25% при розміщенні заказу товару і 60% при отриманні копії експортної декларації, 15% по приходу вантажу в порт призначення. Відповідачем був виставлений рахунок (proforma invoice) від 18.12.2008р.

У виконання умов договору, позивачем 29.12.2008р. сплачена вартість товару на суму 63044,40доларів США, що зокрема підтверджується платіжним дорученням № 268 від 29.12.2008р.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами у справі склалися правовідносини, що витікають з договорів міжнародної купівлі – продажу товарів.

До договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства, що перебувають у різних державах застосовується стаття 1 Конвенції ООН «Про договору міжнародної купівлі – продажу товарів» від 11.04.1980р.

Порушення договору, допущене однією із сторін, є істотним, якщо воно тягне за собою таку шкоду для іншої сторони, що остання значною мірою позбавляється того, на що вона мала право розраховувати на підставі договору, крім випадків, коли сторона, що порушила договір, не передбачала такого результату, і розумна особа, що діє в тій самій якості за аналогічних обставин, не передбачала б його (ст. 25 Конвенції ООН «Про договір міжнародної купівлі – продажу товарів» від 11.04.1980р.).

Відповідно до статті 33 Конвенції ООН «Про договір міжнародної купівлі – продажу товарів» від 11.04.1980р., продавець повинен поставити товар: a) якщо договір встановлює чи дає можливість визначити дату поставки - в цю дату; b) якщо договір визначає чи дає можливість визначити період часу для поставки - в будь-який момент у межах цього періоду, оскільки з обставин не випливає, що дата поставки призначається покупцем; c) в будь-якому іншому разі - в розумний строк після укладення договору.

Якщо продавець не виконує яке-небудь із своїх зобов’язань за договором або за цією Конвенцією, покупець може: здійснити право правового захисту (стаття 45 Конвенції ООН «Про договір міжнародної купівлі – продажу товарів» від 11.04.1980р.).

Відповідно до статті 46 Конвенції ООН «Про договори міжнародної купівлі –продажу товарів» від 11.04.1980р. покупець може вимагати виконання продавцем своїх зобов'язань, якщо тільки покупець не вдався до засобу правового захисту, не сумісного з такою вимогою.

Зазначена Конвенція вступила у силу як для держави Китай 01.02.1988р., так і для держави Україна 01.12.1991р. та являється легітимною для представників обох сторін, що знаходяться у різних державах.

Пунктом 10.2 контракту №003/20-98 від 10.11.2006р. сторони передбачили врегулювання спору між сторонами Господарським судом АР Крим, України, а правом врегулювання являється матеріальне та процесуальне право України.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав всіх суб’єктів права власності.

Згідно статті 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені статтею 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто, суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, зобов’язання виникає з угод, що не суперечать закону, а також внаслідок вчинення господарських дій на користь другої сторони.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов’язання та підстави його виникнення. Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов’язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зобов’язання визнається порушенням зобов’язання.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Станом на 23.06.2009р. відповідачем не поставлений товар позивачу на загальну суму 63044,40доларів США, таким чином відповідачем не виконані зобов’язання, обумовлені контрактом, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тоді як відповідач не довів належне виконання умов договору.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (частина 1 стаття 42 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, виходячи зі змісту статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт виконання зобов’язань перед позивачем по поставці товару позивачу на загальну суму 63044,40доларів США.

Таким чином, позов про спонукання відповідача виконати зобов’язання у натурі, а саме: поставити товар (сталь нелеговану, оцинковану, пофарбовану, у рулонах, у плівці РЕ) відповідно до додатку № 28 від 08.12.2008р. до контракту №003/20-98 від 10.11.2006р на загальну суму 63044,40 доларів США обґрунтований, підтверджується матеріалами справи, та підлягає задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно з ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні оголошено вступна та резолютивна частини.

Рішення оформлене та підписане 13.09.2010р.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 49, 82-84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити.

Зобов’язати Фірму «Changshu Tanra Imp.&Exp.Co., Ltd.», (Changshu, Jiangsu, China), A3,No.263 Huanghe Road, Changshu, Jiangsu, China, BeneficiaryBank: Changshu Rural Commercial Bank Address: No.100 Xinyan Road, Changshu, Jiangsu China Account NO.(WITH CITIBANK N.A.NEWYORK): 36206211 SWIFT CODE: CSCBCNSH BeneficiaryName: Changshu Tanra Imp.&Exp. Co., Ltd. Account No.: 7041420100035977 Address: A3, No.263 Huanghe Road, Changshu, Jiangsu, China Tel: 0086-512-52841998 Fax: 0086-512-52861231) виконати зобов’язання у натурі, а саме: поставити Закритому акціонерному товариству «УКпостач», (Україна, АРК, м. Красноперекопськ, вул. Сєвєрна, 1а, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 30169718, ІНН 301697101077, рахунок 2600201984731 (978) у філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Армянськ, МФО 384878) товар (сталь нелеговану, оцинковану, пофарбовану, у рулонах, у плівці РЕ) відповідно до додатку № 28 від 08.12.2008р. до контракту №003/20-98 від 10.11.2006р. на загальну суму 63044,40 доларів США.

Стягнути Фірми «Changshu Tanra Imp.&Exp.Co., Ltd.», (Changshu, Jiangsu, China), A3,No.263 Huanghe Road, Changshu, Jiangsu, China, BeneficiaryBank: Changshu Rural Commercial Bank Address: No.100 Xinyan Road, Changshu, Jiangsu China Account NO.(WITH CITIBANK N.A.NEWYORK): 36206211 SWIFT CODE: CSCBCNSH BeneficiaryName: Changshu Tanra Imp.&Exp. Co., Ltd. Account No.: 7041420100035977 Address: A3, No.263 Huanghe Road, Changshu, Jiangsu, China Tel: 0086-512-52841998 Fax: 0086-512-52861231) на користь Закритого акціонерного товариства «УКпостач», (Україна, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Сєвєрна, 1а, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 30169718, ІНН 301697101077, рахунок 2600201984731 (978) у філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Армянськ, МФО 384878) 630,45доларів США державного мита, 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.