Рішення № 11447819, 24.09.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 323

РІШЕННЯ

Іменем України

24.09.2010Справа №2-21/875-2010 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційної фірми «Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД», м. Чернівці, вул.. Донбасівська, 1;

до відповідачів 1. Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, м. Севастополь, пл.. Повсталих, 6;

2. Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, 58001,м. Чернівці, вул.. Л. Кобилиці, 21-а;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Сімферопольського міжміського бюро реєстрацій і технічної інвентаризації, м. Сімферополь, вул.. Некрасова, 11;

За участю Прокуратури АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 21;

про визнання права власності.

Суддя Господарського

Суду Автономної Республіки Крим

С.І. Чонгова

Представники:

19 серпня 2010 р.

Від позивача Садовська Т.В., представник, довіреність у матеріалах справи,

Від відповідачів 1. Косарєв О.М., довіреність № 32 від 26.02.2010 р., головний спеціаліст;

2. Косарєв О.М., довіреність № 10-08-01675 від 14.06.2010 р., головний спеціаліст;

Від третьої особи не зявився.

Прокурор Яковлєв О.О., посвідчення № НОМЕР_1

09 вересня 2010 р.

Від позивача Факас О.О., довіреність № б/н від 09.04.2010 р., представник; Садовська Т.В., довіреність № б/н від 09.04.2010 р., представник;

Від відповідачів 1. Косарєв О.М., довіреність № 32 від 26.02.2010 р., головний спеціаліст;

2. Косарєв О.М., довіреність № 10-08-01675 від 14.06.2010 р., головний спеціаліст;

Від третьої особи не зявився;

Прокурор Горна К.В., посвідчення № НОМЕР_2.

24 вересня 2010 р.

Від позивача Софяк В.В., адвокат, посвідчення № НОМЕР_3,

Від відповідачів 1. Косарєв О.М., ю/к, довіреність у матеріалах справи,

2. Косарєв О.М., довіреність № 10-08-01675 від 14.06.2010 р., головний спеціаліст;

Від третьої особи не зявився;

Прокурор Яковлєв О.О., посвідчення № НОМЕР_1,

Сутність спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД» звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі, у якому просить визнати за позивачем право власності на автокемпінг «Мебльовик», який розташований в АР Крим, Алуштинський район, с. Сонячногірське, вул.. Курортна, 12.

22 лютого 2010 р. відповідачем Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву за № 10-03-00690 від 19.02.2010 р., у якому відповідач вимоги позову не визнає та просить відмовити позивачу задоволені позову (том 1 а. с. 115).

Ухвалю Господарського суду АР Крим від 18 березня 2010 р. до участі в справі було залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області.

15 березня 2010 р. на адресу Господарського суду АР Крим від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області надійшло клопотання за № 10-08-00630 від 09.03.2010 р. про залучення до участі в справі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області у якості відповідача.

19 березня 2010 р. на адресу Господарського суду АР Крим від відповідача - Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надійшла заява за № 10-03-01157 від 16.03.2010 р. про застосування позовної давності (том 2 а. с. 7).

12 квітня 2010 р. на адресу Господарського суду АР Крим від третьої особи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області надійшов відзив на позовну заяву за № 10-08-00964 від 06.04.2010 р., у якому третя особа вимоги позову не визнає (том 2 а. с. 14).

Відповідно ухвалі Господарського суду АР Крим від 13 квітня 2010 р. було виключено з числа третіх осіб Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, та залучено другим відповідачем Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області.

14 травня 2010 р. на адресу Господарського суду АР Крим від прокуратури Автономної Республіки Крим надійшла заява за № 05/1-7378/10 від 11.05.2010 р., у якій повідомляється про вступ представника прокуратури АР Крим в процес у справі № 2-21/875-2010.

05 червня 2010 р. на адресу Господарського суду АР Крим від позивача надійшла позовна заява (доповнена та уточнена) за № б/н від 05.06.2010 р., у якій позивач просить визнати за позивачем право власності на автокемпінг «Мебльовик», а саме: на 12 спарених дерев'яних будиночків відпочинку, а саме: будиночок під літерою «А» - загальною площею 36,4 кв. м., в тому числі (літер А-2 =11,8 кв. м.; А-4=11,8 кв. м., крильце А-1=3,3 кв. м.; крильце - А-3=3,3 кв. м.); будиночок під літерою «Б» загальною площею 91 кв. м., в тому числі (літер Б-2=11,9 кв. м., Б-4=11,9 кв. м., Б-6=11,9 кв. м., Б-8=12,1 кв. м., Б-10=11,9 кв. м., крильце - Б-1=3,4 кв. м.; крильце - Б-3=3,4 кв. м.; крильце Б-5=3.4 кв. м.; крильце - Б-7=3,4 кв. м., крильце - літер Б-9=3,3 кв. м.); будиночок під літерою «В» загальною площею 90 кв. м. в тому числі (В-2=12,1 кв. м., В-4=11,8 кв. м.; В-6=12,1 кв. м., В-8=11,8 кв. м., В-10=12,1 кв. м., крильце В-1=3,4 кв. м., крильце В-3=3,4 кв. м., крильце В-5=3,4 кв. м., крильце В-7=3,4 кв. м., крильце - В-9=3,4 кв. м.), які розташовані в АР Крим, Алуштинському районі, с Сонячногірське, вул. Курортна, 12; та додатково визнати недійсним рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради у Автономній республіці Крим від 03.08.2004 р. № 886 та скасувати свідоцтво про право власності від 16.11.2004 р. видане Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради, яким оформлено право власності за Державою в особі Верховної Ради України на нежитлові будівлі автокемпінгу «Мебльовик» (база відпочинку) за адресою: Автономна республіка Крим, м. Алушта, с. Сонячногірське, вул. Курортна, буд 12.

Ухвалою Господарського суду АР Крим від 10 червня 2010 р. до участі в справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації.

Крім того, як визначено в ухвалі Господарського суду АР Крим від 01 липня 2010 р. уточненні вимоги позивача щодо визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради у АР Крим від 03.08.2004 р. № 886 та скасування свідоцтва про право власності від 16.11.2004 р., виданого Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради, яким оформлено право власності за Державою в особі Верховної Ради України на нежитлові будівлі автокемпінгу «Мебльовик» (база відпочинку) за адресою: м. Алушта, с. Сонячногірське, вул. Курортна, буд. 12, є новим предметом у спорі, крім того, позивач зазначив нові підстави для розгляду означеного нового предмету, що фактично є новим позовом. Згідно приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право змінити або предмет, або підстави позову. Виходячи з викладеного, суд не може розглядати вказані позовні вимоги саме у даному процесі.

У засідання суду, яке було призначено на 19 серпня 2010 р. представник позивача зявився, вимоги позову підтримав.

Представник першого відповідача у судове засідання 19.08.2010 р. зявився, вимоги позову не визнає.

Представник другого відповідача у засідання суду 19.08.2010 р. зявився, вимоги позову не визнає.

19 серпня 2010 р. третьою особою на адресу Господарського суду АР Крим було направлено інвентаризаційну справу на будинковолодіння автокемпінгу «Мебльовик» та пояснення щодо реєстрації.

Представник третьої особи у засідання суду, яке було призначено на 19 серпня 2010 р. не зявився, про день слухання справи був повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду лист за № 8403/12 від 19.08.2010 р. у якому просить розглядати справу у відсутність його представника.

У засідання суду 19 серпня 2010 р. у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 09 вересня 2010 р.; у засіданні суду 09 вересня 2010 р. у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 24 вересня 2010 р.

20 вересня 2010 р. на адресу Господарського суду АР Крим надійшло клопотання від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області за № 10-08-02662 від 13.09.2010 р. про застосування строків позовної давності.

У засідання суду, яке було призначено на 24 вересня 2010 р. представник позивача зявився, вимоги позову підтримав.

Представник першого відповідача у судове засідання 24.09.2010 р. зявився, вимоги позову не визнає.

Представник другого відповідача у засідання суду 24.09.2010 р. зявився, вимоги позову не визнає з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність третьої особи, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Крім того, у третьої особи було достатньо часу для надання документів, необхідних за його думкою, для розгляду спору.

У порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача, відповідачів, висновок прокурора, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД» створений у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю в результаті реорганізації орендного підприємства «Чернівецький деревообробний комбінат», зареєстрованого рішенням Першотравневого РВК у м. Чернівці № 16/2 від 10.02.1993 р., на основі власного та викупленого державного майна організацією орендарів та громадянами України колишніми працівниками Чернівецького ДОК відповідно до установчого договору від 05.01.1994 р. № 5.

Згідно пункту 1.2. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма «Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД» учасниками фірми є: члени організації орендарів орендного підприємства «Чернівецький деревообробний комбінат», члени трудового колективу, та громадяни України колишні працівники комбінату, які використали свої майнові сертифікати при викупі державного майна комбінату, дані про яких вказані в Установчому договорі.

06 січня 1993 р. між Фондом державного майна України в особі начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області та організацією орендарів підприємства «Чернівецький деревообробний комбінат» був укладений договір оренди майна з правом викупу.

10 вересня 1993 р. було укладено додаткову угоду № 5 до вказаного договору оренди, якою була визначена вартість викупу орендованого майна, що підлягає викупу орендарем. Пунктом 5 додаткової угоди до договору оренди визначено, що обєкти соціально-побутового призначення, у тому числі будиночки відпочинку та обладнання в селі Сонячногірське, передаються орендатору безоплатно.

У пункті 8 додаткової угоди до договору оренди зазначено, що після підписання цієї угоди між орендодавцем і орендарем укладається договір купівлі-продажу, і орендар оплачує вартість орендованого майна у сумі 1402519 тис. крб.

10 вересня 1993 р. начальником Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області затверджено акт оцінки вартості майна орендного підприємства «Чернівецький деревообробний комбінат».

29 грудня 1993 р. було укладено договір № КП-1І купівлі-продажу майна державного підприємства, який зареєстрований в Першотравневому райвиконкомі м. Чернівці 30 грудня 1993 р. за № 12 і засвідчено нотаріусом.

24 березня 1994 р. був складений акт приймання-передачі цілісного майнового комплексу, у тому числі обєкти соціально-культурного призначення (серед іншого база відпочинку автокемпінг «Мебльовик»), де зазначено, що право власності на відчужений обєкт переходить до організації орендарів з моменту підписання даного акту передачі.

Відповідно реєстраційному надпису на договорі купівлі-продажу державного підприємства від 29.12.1993 р. № КП-1І, що зберігається у матеріалах інвентаризаційної справи в Кримському республіканському підприємстві «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», право власності на автокемпінг «Мебльовик» зареєстроване Сімферопольським бюро технічної інвентаризації за організацією орендарів орендного підприємства «Чернівецький деревообробний комбінат» (реєстраційний номер 323 від 20.02.2001 р.).

Згідно листа Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» № 8403/21 від 19.08.2010 р., направленого на адресу суду, право власності не нежитлові споруди автокемпінгу «Мебльовик» (база відпочинку), розташовані за адресою: м. Алушта, с. Сонячногірське, вул.. Курортна, 12, первинно було зареєстровано за організацією орендарів Орендного підприємства «Чернівецький деревообробний комбінат» на підставі договору купівлі-продажу від 29.12.1993 р., посвідченого третьою Чернівецькою державною нотаріальною конторою, реєстр № 1-1137. На день розгляду справи право власності на спірний обєкт, розташований за адресою: м. Алушта, с. Сонячногірське, вул.. Курортна, 12, зареєстровано за державою в особі Верховної ради України на підставі свідоцтва про право власності від 16.11.2004 р., виданого відповідно рішенню Алуштинської міської ради від 13.08.2004 р. № 886, що підтверджується матеріалами інвентарної справи.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про приватизацію державного майна» - приватизація майна державних підприємств України це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.

Діючим на час проведення приватизації позивача законодавством були визначені принципи, на основі яких здійснюється приватизація, зокрема, надання пільг для придбання державного майна членами трудових колективів, підприємств, що приватизуються, та безоплатна передача частки державного майна кожному громадянові України, тощо (стаття 2 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»).

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна», в редакції від 26.01.1994 р., до обєктів державного майна, що підлягали приватизації, належало майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є єдиними (цілісними) майновими комплексами, а також незавершене будівництво.

Згідно до статей 8, 15, 17 Закону України «Про приватизацію державного майна» приватизація державного майна, переданого в оренду здійснювалась шляхом його викупу товариством покупців, створеному працівниками підприємства.

Як визначено статтею 11 Закону України «Про приватизацію державного майна» для здійснення приватизації обєктів державного майна необхідною умовою є розробка та затвердження комісією з приватизації плану приватизації.

Зі змісту Положення про план приватизації, затвердженого Наказом Фонду державного майна України від 10.11.1992 р. № 476, випливає, що комісія з приватизації для вирішення питання щодо способу приватизації обєкту державного майна повинна здійснити аналіз обєктів соціально-побутового призначення.

Статтею 24 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» регламентується право приватизації на пільгових умовах (безоплатна передача державного майна), як громадян, так і юридичних осіб.

У частині 2 статті 24 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» вказано, що товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно з статтею 8 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає обєкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна.

Відповідно до статті 21 Закону країни «Про власність» (чинного на момент передачі спірного обєкту позивачу) серед визначених законом підстав виникнення права колективної власності законодавець вказав і на безоплатну передачу майна державного підприємства у власність трудового колективу.

Відповідачі заперечують щодо наявності права власності у позивача на спірне майно, посилаючись на те, що акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу № КП-ІІ від 29.12.2003 р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області, як Продавцем, та Організацією орендарів Орендного підприємства «Чернівецький деревообробний комбінат», як Покупцем, відповідно до якого продавець передає, а покупець приймає згідно з відомістю інвентаризації викуплену ним державну частку цілісного майнового комплексу орендного підприємства «Чернівецький деревообробний комбінат» підтверджує вартість переданого майна на суму вартістю 1402519 тис. крб.. Вищевикладене свідчить, що майно для якого встановлено пільги, в тому числі база відпочинку «Мебльовик») не було передано регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області за актом приймання-передачі від 24.03.1994 р. організації орендарів орендного підприємства «Чернівецький деревообробний комбінат» та залишилось у власності держави.

Крім того, відповідачі посилаються на те, що рішенням виконавчого комітету Алуштинської міської ради щодо оформлення права власності на нежитлові будівлі авто кемпінгу «Мебльовик» (база відпочинку), які розташовані у м. Алушта, с. Сонячногірське, на праві державної власності за державою в особі Верховної ради України в цілому, прийнято 13.08.2004 р. № 886, та видане свідоцтво про право власності за державою від 16.11.2004 р.

Суд не має підстав прийняття до уваги заперечення відповідачів виходячи з наступного.

Згідно статті 20 Закону України «Про приватизацію державного майна« від 04.03.1992 р. № 2163-ХІІ, визначення початкової ціни обєкту приватизації або розміру статутного фонду господарського товариства, що створюється на основі державного підприємства, здійснюється виходячи з оцінки відновній вартості основних фондів за вирахуванням їх зносу, фактичної вартості оборотних фондів та врахування дебіторської та кредиторської заборгованості відповідно до Методики, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно пункту 46 Методики оцінки вартості обєктів приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 717 від 08.09.1993 р., статутний фонд товариства визначається як вартість цілісного майнового комплекс з урахуванням вимог пунктів 42-44 цієї методики.

В пункті 42 Методики зазначено, що вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна: що належить орендареві; для якого встановлено пільги (безоплатна передача обєктів соціально-побутового призначення); на яке поширюється особливий режим приватизації; державного житлового фонду, який приватизується відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду»; обєктів, що не підлягають приватизації.

В акті оцінки вартості майна орендного підприємства «Чернівецький деревообробний комбінат», у рядку 17.2. вказано суму вартості майна, для якого встановлено пільги, ця сума становить 103620 тис. крб.

Вартість цілісного майнового комплексу згідно акту становила 1642653 тис. крб. (рядок 11), статутний фонд становить 1538912 тис. крб. (виходячи з розрахунку рядка 11 рядка 17.2 (майно, для якого встановлено пільги, тобто, 1642653 тис. крб. 103620 тис. крб. = 1538912 тис. крб.

Розмір статутного фонду ТОВ «Чернівецький деревообробний комбінат» складає 1538912 тис. крб., що підтверджується пунктом 3.4. Статуту товариства та статтею 4 Установчого договору, зареєстрованих на підставі рішення виконавчого комітету Першотравневої районної ради народних депутатів м. Чернівці № 4/1 від 12.01.1994 р.

Статтею 27 Закону України «Про власність», що діяв на момент передачі спірного обєкту) було встановлено, що обєктами права власності господарського товариства є грошові і майнові внески його членів (тобто статутний фонд), а також інше майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на законних підставах. Автокемпінг «Мебльовик» придбаний товариством у власність на підставах, передбачених чинним на момент укладення договору купівлі-продажу і підписання акту приймання-передачі законодавством про приватизацію. Отже, база відпочинку автокемпінг «Мебльовик» була придбана позивачем на законних підставах, та зареєстроване відповідно діючому на час реєстрації права на майно законодавству.

Крім того, відповідачі не надали документів, а документами інвентарної справи автокемпінгу «Мебльовик» не підтверджено скасування реєстрації права власності позивача на спірний обєкт.

Суд не має підстав вважати пропущеним позивачем строк позовної давності з посилкою відповідачів, що в матеріалах робочої справи регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області щодо державного майна, вилученого із статутного фонду Чернівецького деревообробного комбінату, міститься лист ВКФ «Чернівецький деревообробний комбінат» від 06.11.2006 р. № 73, підписаний директором Охримчуком В.О. та відповідно скріплений печаткою товариства, в якому зазначене наступне: «на наш лист № 54 від 26.09.2005 р. до Фонду майна АР Крим ми отримали тільки відповідь від 04.11.2005 р. № 08-10/10512, у якій нам пояснили, що для підтвердження приватизації автокемпінгу «Мебльовик» шляхом продажу по викупу необхідно надати документи, що підтверджують джерело фінансування і утримання автокемпінгу «Мебльовик»… Фондом майна АР Крим порушені інтереси підприємства, так як не був підписаний по незрозумілій причині договір купівлі-продажу обєктів (автокемпінгу «Мебльовик») при наявності всіх необхідних документів. Наказ Фонду майна АР Крим про приватизацію обєкту шляхом викупу від 28.11.2003 р. підприємством виконаний в строк…».

Суд приймає до уваги пояснення позивача щодо вилучення в 2003 році під час перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства позивача Державною податковою інспекцією м. Чернівців спільно з прокуратурою Чернівецької області приватизаційної справи з оригіналами всіх розрахунків, актів приймання-передачі, свідоцтва про право власності на цілісний майновий комплекс, договору купівлі-продажу, договору оренди та додаткових угод до нього, які не були повернуті, на час листування, на яке посилаються відповідачі. Позивач, за відсутністю оригіналів документів, не можливістю доведення володіння всіма обєктами нерухомого та рухомого майна, вважав, що наказ Фонду майна АР Крим від 28.11.2003 р. № 1013 є відновленням факту приватизації, яке вже мало місце в 1993 р.

Зазначене підтверджено листуванням з Управлінням по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Чернівецькій області, Управлінням служби безпеки України в Чернівецькій області, з Прокуратурою м. Чернівці.

Відповідно до вимог статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

20 серпня 2009 р. позивач отримав від Регіонального відділення Фонду державного майна України в АР Крим та м. Севастополі лист за № 11-04-3000 про проведення регіональним відділенням підготовчої роботи щодо включення бази відпочинку автокемпінгу «Мебльовик», який розташований за адресою: АР Крим, м. Алушта, с. Сонячногірське, вул.. Курортна, 12, в перелік обєктів, що підлягають приватизації. В листі було запропоновано подати по встановленій формі заяву на викуп обєкти і подати перелік документів, серед переліку документів перелічена і копія свідоцтва про право власності.

Таким чином, перебіг строку давності почато від 20.08.2009 р.

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 Цивільного кодексу України).

При таких обставина, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 29 вересня 2010 р.

Враховуючи викладене, керуючись, ст. 261, 392 Цивільного кодексу України, ст. ст. 49, 75, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційною фірмою «Чернівецький деревообробний комбінат ЛТД», м. Чернівці (м. Чернівці, вул.. Донбасівська, 1; ідентифікаційний код 00274461, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) право власності на автокемпінг «Мебльовик», а саме: на 12 спарених дерев'яних будиночків відпочинку, а саме: будиночок під літерою «А» - загальною площею 36,4 кв. м., в тому числі (літер А-2 =11,8 кв. м.; А-4=11,8 кв. м., крильце А-1=3,3 кв. м.; крильце - А-3=3,3 кв. м.); будиночок під літерою «Б» загальною площею 91 кв. м., в тому числі (літер Б-2=11,9 кв. м., Б-4=11,9 кв. м., Б-6=11,9 кв. м., Б-8=12,1 кв. м., Б-10=11,9 кв. м., крильце - Б-1=3,4 кв. м.; крильце - Б-3=3,4 кв. м.; крильце Б-5=3.4 кв. м.; крильце - Б-7=3,4 кв. м., крильце - літер Б-9=3,3 кв. м.); будиночок під літерою «В» загальною площею 90 кв. м. в тому числі (В-2=12,1 кв. м., В-4=11,8 кв. м.; В-6=12,1 кв. м., В-8=11,8 кв. м., В-10=12,1 кв. м., крильце В-1=3,4 кв. м., крильце В-3=3,4 кв. м., крильце В-5=3,4 кв. м., крильце В-7=3,4 кв. м., крильце - В-9=3,4 кв. м.), які розташовані в АР Крим, Алуштинському районі, с Сонячногірське, вул. Курортна, 12.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки КримЧонгова С.І.